Постановление суда № 92269667, 19.10.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6002/20

Номер провадження 2-з/711/74/20

УХВАЛА

Іменем України

19 жовтня 2020 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши заяву Черкаської міської ради про забезпечення позову шляхом накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, -

встановив:

27 серпня 2020 року голова Черкаської міської ради Бондаренко А.В. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова Олександра Сергійович про визнання незаконними та скасування записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

19.10.2020 позивачем Черкаською міською радою до суду подано заяву про забезпечення поданого ними вищевказаного позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме: забезпечити позов, шляхом заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером № 257046571101 (номер запису про право власності/довірчої власності: 4091649), заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження об`єктом нерухомого майна - магазином, загальною площею 21, 2 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 за реєстраційним номером № 257046571101 (номер запису про право власності/довірчої власності: 4091649) до набрання законної сили рішенням справі у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За правилами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст.150ЦПК України одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Однак, за правилами ЦПК України, заборона вчиняти певні дії не має загального характеру. Приймаючи рішення щодо забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій, суд повинен визначити коло осіб відносно яких ці заборони встановлено, та зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до роз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, в порушення зазначених норм заявником у заяві не обґрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення позову та необхідності заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, оскільки заявником не доведено спроб відповідача відчужити об`єкт нерухомості, не зазначено та не надано з цього приводу жодних доказів; не обґрунтовано співмірність заявлених вимог та виду забезпечення позову, оскільки не зазначено конкретної ціни позову, про забезпечення якого просить заявник; не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення; не вказано, яким відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів забезпечення позову підлягає направленню ухвала суду. Крім того, у заяві про забезпечення позову не визначено коло осіб, яким заявник просить заборонити вчиняти будь-які дії щодо майна. Не визначено також і перелік дій, які необхідно заборонити вчиняти.

Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відсутність зазначених вище відомостей у заяві робить неможливим виконання ухвали про забезпечення позову.

Крім того, одночасно з позовною заявою 27.08.2020 позивачем до суду вже було подано аналогічну заяву, яка розглянута судом та ухвалою від 31.08.2020 повернута заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149-151, 153, 157 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Н. М. Кондрацька