Решение № 92239713, 24.09.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3549/20

Провадження № 2/761/4223/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) 31 січня 2020 року звернулась до суду з позовом до ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (далі по тексту - відповідач) про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу в сумі 43 320,14 грн. та середню заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 28 880,09 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 21 березня 2017 року по 29 листопада 2019 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. У зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати у вересні-жовтні 2019 року він був змушений подати заяву про звільнення з роботи відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП. Наказом відповідача від 28 листопада 2019 року № 182-к/тр його було звільнено з посади провідного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності. Проте, відповідачем у день звільнення були нараховані, але у порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України не виплачені належні йому суми, а саме заробітна плата за листопад 2019 року в розмірі 21 822,14 грн., компенсація за невикористану відпустку в розмірі 31 195,52 грн. та вихідна допомога при звільненні в розмірі 43 320,14 грн. 21 грудня 2019 року відповідачем було частково виплачено заборгованість у розмірі 53 017,66 грн. Однак повного розрахунку з позивачем він так і не провів.

Ухвалою від 07 травня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що з 21 березня 2017 року по 29 листопада 2019 року позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах та працював на посаді вико провідного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності, а 29 листопада 2019 року був звільнений із займаної посади на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 182-к/тр від 28 листопада 2019 року, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .(а.с.7-8).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 83 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Положеннями ст. 44 КЗпП України визначено, що при припиненні трудового договору, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу при звільненні нараховано до виплати загальну суму 96 337,80 грн., яка складається із компенсації за невикористану відпустку в сумі 31 195,52 грн., вихідної допомоги при звільненні в сумі 43 320,14 грн. та заробітної плати за листопад 2019 року в сумі 21 822,14 грн., яка у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, з вини відповідача фактично не виплачена, а отже, має місце порушення відповідачем строків виплати належних позивачці сум при звільненні (а.с.5-6).

Разом з тим, частина вказаної суми, а саме заробітна плата за листопад 2019 року та компенсація за невикористану відпустку була виплачена позивачу тільки 21 грудня 2019 року, що підтверджується формою ОК-7 та випискою з карткового рахунку позивачки (а.с.20).

Згідно з ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто, враховуючи порушення відповідачем строків виплати позивачу вихідної допомоги при звільненні в сумі 43 320,14 грн., яка на теперішній час теж залишається несплаченою, відповідач зобов`язаний виплатити останній середній заробіток за весь час затримки, а саме з 29 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року, зокрема по дату подання позовної заяви, як то визначено позивачем у своїх вимогах.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно з довідкою відповідача від 04 грудня 2019 року № 2/13-3/1423/19 середньомісячна заробітна плата позивача становить 17 172,78 грн (а.с.14).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійсненого у відповідності до вимог Порядку, сума середнього заробітку за час затримки виплати, належної позивачу суми вихідної допомоги при звільненні, а саме за період часу з 29 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року (дата звернення до суду з позовом) становить 28 880,09 грн.=671,63 грн. середньоденний заробіток * 43 кількість робочих днів. (а.с.11)

За таких обставин, оскільки з вини відповідача порушено, визначені ст. 116 КЗпП України строки виплати позивачу належних йому сум при звільненні, при цьому сума вихідної допомоги є несплаченою й дотепер, то відповідач, окрім цієї допомоги, зобов`язаний відповідно до ст. 117 КЗпП України сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати цієї суми.

Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду надано не було, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того в порядку, визначеному ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 175 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 72 200,23 грн., що складається з: вихідна допомога у розмірі 43 320,14 грн.; середня заробітна плата за час затримки розрахунку у розмірі 28 880,09 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , іпн - НОМЕР_2 ,

Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», місце проживання - 04112, м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 8, код ЄДРПОУ - 37884028.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2020 року.

Суддя: