Решение № 92196458, 15.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 р. № 400/2625/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:визнання рішення від 28.05.2020 р. № 370/03.20-р незаконним; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання незаконним рішення від 28.05.2020 р. № 370/03.20-р про відмову в призначенні пенсії; зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – Закон № 796) з 19.05.2020 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження. Всі необхідні документи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку позивач надав відповідачу. Єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, у тому числі і призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

07.08.2020 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або працювали у визначених зонах з моменту аварії з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р., незалежно від часу проживання або роботи в цей період. За даними трудової книжки позивач у період з 30.07.1985 р. по 30.06.1995 р. працював у районах Крайньої Півночі вахтово-експедиційним методом. Зазначений факт підтверджується відповідними довідками. Таким чином, позивачем не підтверджено постійне проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. та проживання до 01.01.1993 р. не менше трьох років. Викладене стало підставою для відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Маючи статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії (а. с. 10) та досягши 55-річного віку (а. с. 7), позивач 19.05.2020 р. звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796.

Рішенням від 28.05.2020 р. № 370/03.20-р відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю підтвердження факту проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років (а. с. 13-15).

Так, відповідачем досліджено довідку Словечанської сільської ради від 12.05.2020 р. № 660, згідно з якою позивач проживав та був зареєстрований у с. Листвин Овруцького району Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, з 26.04.1986 р. по 07.11.2001 р. (а. с. 11).

Однак за даними трудової книжки, позивач у період з 30.07.1985 р. по 30.06.1995 р. працював у "УПНП и КРС ПО "Белоруснефть", а з 01.07.1995 р. по 18.07.1998 р. – у "АО "Белорусское УПНП и КРС" у районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняної до районі Крайньої Півночі, вахтово-експедиційним методом.

Зазначений факт підтверджено довідками від 03.02.2020 р. № 01.11/Д-120 і від 03.03.2020 р. № 43. При цьому, відсутня інформація щодо фактичного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення в міжвахтовий період.

У зв`язку з викладеним, період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення відповідачем враховано за період з 19.07.1998 р. по 07.11.2001 р. (3 роки 3 місяці 18 днів). Не підтверджено постійне проживання позивача в зазначеній зоні з моменту аварії з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. та проживання до 01.01.1993 р. не менше 3 років.

Статтею 55 Закону № 796 передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи – особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсійний вік знижується на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Таким чином, для зниження пенсійного віку необхідними умовами є: 1) постійне проживання або постійна робота у зазначених зонах з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р.; 2) станом на 01.01.1993 р. прожити або відпрацювати у цій зоні не менше 3 років.

Вказані умови не є альтернативними.

Наданими відповідачем матеріалами, які позивач надавав разом із заявою про призначення пенсії, підтверджено, що у період з 30.07.1985 р. по 30.06.1995 р. і з 01.07.1995 р. по 18.07.1998 р. позивач працював у районах Крайньої Півночі вахтовим методом повний робочий день, повний робочий тиждень.

Як свідчать архівні довідки про заробіток для нарахування пенсії, видані державною установою "Гомельський міський архів" від 03.02.2020 р. № 01-11/Д-120, позивач отримував заробітну плату за період з липня 1985 року по червень 1995 року (за виключенням січня 1988 року – відпустка та лютого-квітня 1994 року – відсутні відомості).

Таким чином, позивач фізично не міг з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. постійно проживати у зоні гарантованого добровільного відселення, а станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 прожити або відпрацювати у цій зоні не менше 3 років.

За таких обставин, висновок відповідача про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії на підставі ст. 55 Закону № 796 відповідає приписам чинного законодавства та фактичним матеріалам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів правомірність свого рішення про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання незаконним рішення від 28.05.2020 р. № 370/03.20-р про відмову в призначенні пенсії; зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 19.05.2020 р. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15.10.2020 р.

Суддя Н. В. Лісовська