Постановление суда № 92183272, 13.10.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-з/447/13/20 Справа №447/2797/20

У Х В А Л А

13.10.2020 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Друзюк М.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ « Веллфін» ,треті особи : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановила:

ОСОБА_1 12.10.2020 року звернувся до суду із заявоюпро забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. від 02 вересня 2020 року про стягнення з грошових коштів у розмірі 116975 грн. на користь ТзОВ» Веллфін», що здійснюється у примусовому порядку приватним виконавцем виконавчого округу у Львівській області згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2020 ВП № 63103540 до заміни його іншим видом заходу забезпечення позову або до його скасування у встановленому законом порядку.

Заява мотивована, тим що разом із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, так як на підставі оспорюваного виконавчого напису, вчиненого 02.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. , відкрито виконавче провадження серії ВП № 63103540 від 22.09.2020. Відповідно до виконавчого провадження ТзОВ «Вкллфін» намагається стягнути з нього заборгованість в розмірі 166975,00. Оскільки , виконавцем на даний час продовжується його примусове виконання , вважає, що у разі задоволення позову , це призведе до неможливості виконання рішення суду , а тому просить суд заяву задоволити.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову`передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що необхідність забезпечення позову заявник мотивує тим,що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 63103540 від 22.09.2020 накладено арешт на зарплату та майно та буде винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову додав постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2020 ВП № 63103540.

Однак заявником не надано належних та допустимих доказів того, що на його майно накладено арешт на виконання спірного виконавчого напису, на підтвердження його мотивації необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім цього,дослідивши змістзаяви невбачається занеобхідність зупиненнястягнення,що здійснюєтьсяна підставівчиненого 02.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С.., зареєстрованого в реєстрі за № 24275 оскільки зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є блокування виконання виконавчого провадження.

Таке зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є підміною рішення суду. Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, позивачем буде досягнуто мети позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, без розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Друзюк М. М.