Решение № 92174884, 13.10.2020, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/491/20

№ провадження 2/624/229/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка 13 жовтня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі:

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/491/20,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,

представник позивача: Гребенюк Олександр Сергійович,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

Позивач АТ КБ «Приватбанк», в особі представника Гребенюка О.С. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 26219,92 грн за кредитним договором № б/н від 11 травня 2011 року та понесених судових витрат у розмірі 2102 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 11 травня 2011 року.

Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 13000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позовної заяви.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою Банку.

Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

При цьому, при укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.

Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку гроші кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач ОСОБА_1 станом на 31 травня 2020 року має заборгованість – 26219,92 грн, яка складається з наступного: 17064,93 грн - заборгованість за тілом кредита в т.ч. 0,00 грн заборгованість за поточним тілом кредита; 17064,93 грн – заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 7430,23 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн – нараховано комісії, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1224,76 грн. - штраф (процентна складова).

Враховуючи, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АК КБ «Приватбанк», представник позивача просить суд стягнути заборгованість у сумі 26219,92 грн, яка утворилася станом на 31 травня 2020 року, що підтверджується відповідним розрахунком.

Крім того, просить стягнути з відповідача і понесені банком судові витрати у справі, у сумі 2102 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

15 липня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» в особі представника звернулося до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України 15 липня 2020 року, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 20 липня 2020 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11 серпня 2020 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав договір №б/н від 11 травня 2011 року (а.с.24).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно вимог ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет SMS-pecypc.

Частиною 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акценту) другою стороною.

11 травня 2011 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений» (а.с.25).

Також банком надана довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 з якої вбачається, що:

Старт карткового рахунку – 11 травня 2011 року, НОМЕР_1 ,

зміна кредитного ліміту 11 травня 2011 року - кредитний ліміт 300,00 грн;

зміна кредитного ліміту 11 травня 2011 року - кредитний ліміт 8000,00 грн;

зміна кредитного ліміту 22 червня 2011 року - кредитний ліміт 10000,00 грн;

зміна кредитного ліміту 22 липня 2011 року - кредитний ліміт 13000,00 грн;

зміна кредитного ліміту 02 березня 2018 року - кредитний ліміт 12853,52 грн;

зміна кредитного ліміту 06 березня 2018 року - кредитний ліміт 12853,52 грн;

зміна кредитного ліміту 01 квітня 2018 року - кредитний ліміт 12210,00 грн;

зміна кредитного ліміту 22 липня 2018 року - кредитний ліміт 0,00 грн; примітка: зменшення кредитного ліміту (а.с.22).

Крім того, АТ КБ «Приватбанк» було надано довідку, в якій зазначено, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір б/н, за яким було надано наступні кредитні картки:

НОМЕР_1 - дата відкриття 11 травня 2011 року, термін дії 11/14

НОМЕР_2 - дата відкриття 03 березня 2015 року, термін дії 08/18 (а.с.23).

Крім цього, представником позивача долучено копію паспорта відповідача ОСОБА_1 яка завірена підписом останнього із проставленням дати – 11 травня 2011 року (а.с.52).

Згідно виписки про рух коштів відповідач користувався наданою йому кредитною карткою (зняття кредитних коштів через банкомат, поповнення рахунку тощо) (а.с.16-21).

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.

Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

ОСОБА_1 не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, ОСОБА_1 порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач ОСОБА_1 станом на 31 травня 2020 року має заборгованість – 26219,92 грн, яка складається з наступного: 17064,93 грн - заборгованість за тілом кредита в т.ч. 0,00 грн заборгованість за поточним тілом кредита; 17064,93 грн – заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 7430,23 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн – нараховано комісії, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1224,76 грн. - штраф (процентна складова).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року в справі №347/1910/15-ц.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, до яких приєднався ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору від 11 травня 2011 року, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору в частині сплати відсотків та винагороди банку.

Поряд з цим, пунктом 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за ті ж правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й т е саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в частині включення до загальної суми заборгованості штрафу у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу у розмірі 1224,76 грн (процентна складова) є безпідставними, та у їх задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2102,00 грн судового збору, про що свідчить платіжне доручення від 25 червня 2020 (а.с.59).

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості кредитом 24495,16 грн., то відповідно слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 24495,16*100%/26219,92=93,4%; 2102*93,4%/100% =1963,27 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1963,27 грн.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 24495 (двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто п`ять) грн 16 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1963 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят три) грн 27 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094 м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, б.50,

представник позивача: Гребенюк Олександр Сергійович, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Піщанка Красноградського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Куст