Постановление суда № 92148398, 07.10.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/5084/20

Провадження № 2/243/1758/2020

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 жовтня 2020 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Мірошниченко Л.Є. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна.

Ухвалою судді від 11.06.2020 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.2 ч.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до суду фізичною особою позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2020 року становить 840 грн. 80 коп.

Позивач звертаючись до суду з позовом просив звільнити від сплати судового збору.

Так, за приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до місцевого суду, або окремим документом.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання,повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У відповідність до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

В той же час, позивачем при зверненні до суду належних доказів щодо неможливості сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку не надано.

12.07.2020 року ОСОБА_1 ухвалу про залишення позову без руху отримала.

Враховуючи вищевикладене та те, що вказані в ухвалі недоліки позивачем не усунуті, тому позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права сумісної власності та поділ майна необхідно вважати неподаною та повернути останньому.

Згідно ст. 185 ч. 3 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

У зв`язку з тим, що зазначені недоліки виправлені не були, тому керуючись ст. 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права сумісної власності та поділ майна - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу про його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко