Окрема думка судді № 92137690, 08.10.2020, Київський районний суд м. Полтави

"08" жовтня 2020 р.

ОКРЕМА ДУМКА

судді Київського районного суду м. Полтаві у справі №552/4627/20 за заявою лікаря –психіатра 3-А відділення Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» Рибась І.М. про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу для надання психіатричної допомоги

08 жовтня 2020 року рішенням Київського районного суду м.Полтави в складі головуючого судді Шаповал Т.В., присяжних Онацко С.М., Лисенка А.О. в задоволенні заяви лікаря – психіатра 3-А відділення Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» Рибась І.М. про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу для надання психіатричної допомоги відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив з того, що в ході розгляду справи не встановлено обставин, які підтверджують необхідність примусової госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричного закладу та встановлено, що вона може приймати лікування самостійно. Доказів того, що дана особа становить небезпеку для себе та для оточуючих суду не надано.

Відповідно до статті 35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Вважаю в даному випадку за необхідне скористатись вказаною нормою процесуального права та викласти окрему думку стосовно ухваленого у цій справі рішення, виходячи з наступного.

Лікар – психіатр 3-А відділення Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» Рибась І.М. 05.10.2020 року звернулась в Київський районний суд м. Полтави з заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява обґрунтована тим, що на стаціонарне лікування у відділення інтенсивної терапії Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» 03 жовтня 2020 року о 16 год. 30 хв. за направленням лікаря – психіатра Кременчуцького психоневрологічного диспансеру Хутько В.І. була госпіталізована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особа з інвалідністю ІІІ групи, з діагнозом: «шизоафективний розлад, змішаний тип, афективно – параноїдний синдром». Також лікар вказував, що зважаючи на наявність у пацієнта тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих ( безпосередня фізична агресія до оточуючих) та до себе, відмову від отримання стаціонарної психіатричної допомоги, ОСОБА_1 потребує стаціонарного лікування.

Під час розгляду справи судом будо встановлено, що на стаціонарне лікування у відділення інтенсивної терапії Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» 03 жовтня 2020 року о 16 год. 30 хв. за направленням лікаря – психіатра Кременчуцького психоневрологічного диспансеру Хутько В.І. була госпіталізована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особа з інвалідністю ІІІ групи, з діагнозом: «шизоафективний розлад, змішаний тип, афективно – параноїдний синдром».

Від добровільного лікування відмовилась.

Згідно з висновком комісії лікарів-психіатрів Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 04.10.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: «Шизоафективний розлад, змішаний тип, афективно – параноїдний синдром»

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який є чоловіком ОСОБА_3 зазначив, що у його дружини часто буває депресивний стан, декілька років відвідує та консультується з психотерапевтом, який надає рекомендації призначає останній відповідні ліки для покращення стану. Останній тиждень стан здоров`я його дружини погіршився, вона почала виносити з квартири речі, які залишала в парку, під під`їздом. У відро для сміття викинула кредитні картки, своє пенсійне посвідчення. Крім того, вказав, що остання не бажала їхати на консультацію до лікаря, закрила двері в спальній кімнаті та погрожувала вистрибнути з вікна. Крім того, вказував, що суїцидальні спроби скоював неодноразово їх син. Мати ОСОБА_1 вчинила самогубство.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила суду те, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до неї як до лікаря за консультацією щодо лікування близького родича. Крім того, в зв`язку з досить частими депресіями самої ОСОБА_1 , вона призначала їй лікування.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутись родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь яку медичну спеціальність, інші особи.

Згідно ст. 14 Закону України "Про психіатричну допомогу " особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Тобто, відповідно до даної норми Закону, примусова госпіталізація можлива за певних умов, а саме: особа страждає на психічний розлад, а також якщо вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Згідно ст. 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в закладі з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації. У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження такої госпіталізації.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 хворіє на тяжкий психічний розлад, внаслідок якого вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих (агресивні тенденції до рідних та оточуючих) та для себе (намагалась скоїти суїцидальну спробу).

Факт спроби скоєння суїциду не заперечується самою ОСОБА_1 . Крім того, вказала, що її матір також вчинила самогубство.

Хвора потребує лікування, тому її відмова від лікування є дією, що являє безпосередню небезпеку для неї.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , яка хворіє на тяжкий психічний розлад, внаслідок своєї хвороби виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих,відсутність критики щодо свого стану здоров`я, згідно вимог ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» є підставою для її примусової госпіталізації до стаціонару.

За таких обставин, вважаю, що наявні підстави для задоволення заяви лікаря -психіатра3-А відділення Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» Рибась І.М. про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу для надання психіатричної допомоги.

Суддя Київського районного

суду м. Полтави Т.В.Шаповал