Постановление суда № 921321, 24.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                             К-11796/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

“24” травня 2007 року                                                                                                       м. Київ

                        Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

суддів:  Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представника:

відповідача: Гранкіної А.В.

розглянувши касаційну скаргу: Закритого акціонерного товариства «Тютюн-Пром»

на  рішення господарського суду м.Києва від 01 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2005 року

у справі  №32/126-33/118

за позовом Закритого акціонерного товариства «Тютюн-Пром»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва 

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

         встановив:

У грудні 2003 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 21.07.2003р. №58-2601/0 та №59-2601/0.

 Рішенням господарського суду м.Києва від 01 червня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2005р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою в якій ставить питання про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено позапланову перевірку ЗАТ «Тютюн-Пром» на предмет дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Спайдер Плюс» за період з 01.08.2001р. по 01.09.2001р...

За результатами вказаної перевірки складено акт №86/26-20/10-25588419 від 17.07.2003р., у якому було зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  в результаті донараховано в доход бюджету податок на додану вартість на загальну суму 7262,00грн., а також п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті донараховано податок на прибуток за ІІІ квартал 2001р. в сумі 10900,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято повідомлення – рішення від 21.07.2003р. №59-2601/0  яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 7262,00грн. основного платежу та 3631,00грн. штрафних санкцій, та №58-2601/0. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 10890,00 грн. основного платежу та 5445,00грн. штрафних санкцій.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між позивачем та ПП «Спайдер Плюс» було укладеного договір купівлі-продажу товару №5/8 від 20.08.2001р.. На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано копії накладних ПП “Спайдер Плюс” №35 та №37 від 20.08.2001р., якими останній поставив позивачу зазначений у даному договорі товар  а також виписав податкові накладні №36 від 21.08.2001р. на суму 37500,00грн. та №38 від 23.08.2001р. на суму 6072,00грн..

Однак, як слідує з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду України від 07.08.2002р. по справі №2-2913/2002р. Трачук Катерину Леонідівну визнано непричетною до фінансово-господарської діяльності підприємства “Спайдер Плюс”, а всі первинні та бухгалтерські документи ПП “Спайдер Плюс” що були підписані невстановленою особою від імені Трачук К.Л. – визнано недійсними.

Згідно з вимогами ст.72 КАС України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для адміністративного суду щодо обставин, які встановлено судом і мають значення для вирішення даного спору.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами)- не підлягають.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відтак, податкові накладні №36 від 21.08.2001р. та №38 від 23.08.2001р., які були підписані невстановленою особою від імені директора ПП “Спайдер Плюс” – Трачук К.Л. та накладні №35 та №37 від 20.08.2001р. не можуть вважатись належним доказом на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

П.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зазначено, що до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку - не належать.

Судова колегія погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат вартість  придбаного товару за договором №5/8 від 20.08.2001р., оскільки дана господарська операція не підтверджена відповідними первинними документами.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в якихповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

            Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Тютюн-Пром» –  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м.Києва від 01 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2005 року – залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Судді      (підписи)

З оригіналом згідно:

                  Суддя

Вищого адміністративного суду

    України                                                                                                   Н.Є.Маринчак