Постановление суда № 92128549, 08.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

08 жовтня 2020 року м.Київ №320/6586/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду - Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Лубянській Д.С.;

за участю представника третьої особи - Хильницької В.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, в межах підготовчого судового засідання, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в особі її територіального підрозділу - Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області, за участі третіх осіб: Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л., Президента України Зеленського В.О. про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

в провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в особі її територіального підрозділу - Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області, треті особи: Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Денісова Л.Л., Президент України Зеленський В.О. про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, під час розгляду якої судом встановлено, що позивач є недієздатною особою, що не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим, в серпні 2018, був поміщений на лікування до Вороньківської санітарної дільничної лікарні Київської області, звідки викрадений невідомими особами та незаконно переданий громадянці ОСОБА_2 , яка протиправно його утримує без документів та забезпечення належних умов утримання та лікування.

Про вказане було повідомлено Уповноважену Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 та залучено її до участі у справі у якості третьої особи; з урахуванням покладених на неї Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 № 776/97-ВР, повноважень зобов`язано вжити передбачені законом № 776/97-ВР заходи для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та надання захисту прав позивача, в тому числі і шляхом звернення до суду про відібрання ОСОБА_1 від осіб, у яких він протизаконно утримується та поміщення його до відповідального лікувального закладу психіатричної направленості.

Натомість, діяльність Уповноваженої з прав людини у межах цієї справи обмежується суто формальними функціями, а саме: опосередкованим відстороненим спостереженням за судовим процесом через представника, з уникненням виконання державницьких функцій, спрямованих на реальний захист прав і свобод ОСОБА_1 , який потерпає від незаконних дій викрадачів.

Так, Уповноважена ВР з прав людини, без будь-якої реакції сприймає інформацію про викрадення позивача із спеціалізованого лікувального закладу та протизаконне утримання його невідомими особами з метою, яка суперечить інтересам, як самого хворого. ОСОБА_1 , якому не забезпечуються відповідні умови утримання, так і є підставою для спонукання правоохоронних органів до розслідування кричущого факту правового свавілля.

Всупереч покладених на неї Законом обов`язків, Уповноважена Верховної Ради ОСОБА_3 , до цих пір не звернулась із позовом до суду щодо поміщення ОСОБА_1 до спеціалізованого медичного закладу, встановлення йому опікуна, визнання його недієздатним та забезпечення його державною підтримкою.

Суд звертає Вашу увагу, що Україна у світовому рейтингу рабства, за даними організації Walk Free, займає 49 місце із 167 країн у світі поряд з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та Північним Суданом. За інформацією організації Walk Free, майже 286 тисяч українців живуть в сучасному рабстві. На 100 тисяч населення в Україні у рабстві перебуває 641 осіб. Під сучасним рабством організація Walk Free розуміє будь-які "випадки експлуатації, коли людина не може відмовитися або піти через погрози, насильства, примусу, зловживання владою або обману". Під це поняття потрапляє в числі іншого примусова праця, сексуальна експлуатація, дитяча праця, примусовий шлюб.

Наведена сумна статистика зумовлена, зокрема, і безвідповідальною та несумлінною роботою/діяльністю державних органів, установ та організацій до кола обов`язків яких віднесено протидіяти подібним ганебним явищам.

Також, судом було поставлено до відмова Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Денісової Л.Л. про обставину загадкового зникнення кримінального провадження №12019100000000347 від 30.03.2020 щодо підробки документів від імені ОСОБА_1 та подання їх до органів міграційної служби та суду, розслідування якого було ініційовано судом (повідомлення від 21.08.2020 вих.№5625/125/52/05-20).

При цьому, винні посадові особи Печерського управління поліції ГУ НП в м.Києві не виявлені та не покарані. І це відбувається за наявності меморандуму між Уповноваженою з прав людини ОСОБА_3 та Міністром внутрішніх справ ОСОБА_8 про співпрацю у сфері виявлення та недопущення порушення прав людини в діяльності органів міністерства внутрішніх справ Украі?ни.

Маючи майже необмежені повноваження у сфері законного впливу на правоохоронні органи в частині захисту прав людини і основоположних свобод, Уповноважена з прав людини пасивно спостерігає за штучним гальмуванням Національною поліцією України кримінального провадження №12019000000001028, відомості щодо якого були внесені до ЄДРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.149 КК України (торгівля людьми) за ініціативою суду.

Таким чином, склалася ситуація, за якої викрадення людини, яка в силу розумової відсталості та нездатності захистити себе, перебуває у безпорадному стані, а її незаконне утримання здійснюється зі злочинною метою, обходить Уповноважену з прав людини.

Таке становище речей є неприпустимим та свідчить про неналежне виконання Уповноваженою Верховної Ради з прав людини покладених на неї обов`язків та потребує реагування з боку органів державної влади, в тому числі, і в порядку розгляду питання щодо відповідності допущеної бездіяльності Уповноваженої з прав людини вимогам Конвенції з прав людини і основоположних свобод, Конституції України та Закону України ««Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Відповідно до ч.1 ст. 249 КАСУ, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Керуючись статтями 243, 248, 249, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

направити окрему ухвалу суду Голові Верховної Ради України - Разумкову Дмитру Олександровичу для вжиття заходів, передбачених Конституцією України, Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Регламентом Верховної Ради України та Законом України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" стосовно Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.