Решение № 92096477, 06.10.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06 жовтня 2020 року Справа № 926/1581/18

Суддя Т.І. Ковальчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/1581/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”, м. Чернівці,

до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз”, м. Чернівці,

про зобов`язання вчинити дії

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,

представників сторін:

позивача – Попов В.Д., адвокат, дов. № 007.1ДР-2-0120 від 02.01.2020,

відповідача – Миронов С.І., адвокат, дов. № 007.1ДР-103-1219 від 24.12.2019,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз”, в якому просить визнати неправомірними дії ПАТ “Чернівцігаз” щодо надання ТОВ “Чернівцігаз Збут” починаючи з 01 липня 2015 року недостовірних обсягів природного газу, спожитих побутовими споживачами, та зобов`язати ПАТ “Чернівцігаз” надати ТОВ “Чернівцігаз Збут” достовірні обсяги природного газу, спожиті побутовими споживачами, починаючи з 01 липня 2015 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в актах надання послуг з розподілу природного газу завищив обсяги розподіленого природного газу у порівнянні з обсягами спожитого споживачами природного газу, визначеними на підставі даних приладів обліку та розрахунково відповідно до встановленого порядку, у результаті чого позивач поніс матеріальні втрати у вигляді вартості різниці об`ємів спожитого природного газу по лічильниках та за встановленими нормами споживання.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 01.10.2018 р. за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 18.10.2018.

Ухвалою від 18.10.2018 р. підготовче засідання відкладене на 20.11.2018 р. у зв`язку з неявкою представників сторін та клопотанням позивача про відкладення розгляду справи.

20.11.2018 р. від ПАТ “Чернівцігаз” через канцелярію суду надійшов відзив на позов.

У відзиві відповідач проти позовних вимог заперечив, вказав на відсутність порушення з його боку норм чинного законодавства та умов укладених з позивачем та споживачами природного газу договорів при здійсненні розподілу природного газу, зокрема, в частині обліку спожитого природного газу побутовим споживачам, оскільки розбіжності обліку газу пов`язані з тим, що відповідач застосовує положення Кодексу газорозподільних систем щодо приведення об`єму природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов та переведення в одиниці енергії (об`єму) згідно з розділом ХV цього Кодексу (т.с. 1, а.с. 84-86).

Ухвалою від 20.11.2018 р. за клопотанням представників сторін строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів – до 29.12.2018, підготовче засідання відкладено на 06.12.2018, позивачеві встановлено строк до 03.12.2018 для подання відповіді на відзив.

Ухвалою від 06.12.2018 підготовче засідання відкладено на 20.12.2018 у зв`язку з неявкою представників сторін.

До початку підготовчого засідання 20.12.2018 р. через канцелярію суду надійшли:

від позивача – клопотання від 19.12.2018 р. про призначення судово-економічної експертизи;

від відповідача – пояснення по справі від 19.12.2018 р. з додатковими документами.

У поясненнях від 19.12.2010 відповідач доповнив заперечення проти позову посиланням на підстави для застосування у спірних правовідносинах положень Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам у частині приведення об`єму природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов та Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників в частині коефіцієнтів коригування показів побутових лічильників газу відповідно до вимог Кодексу ГРМ (т.с. 1, а.с. 101-102).

Ухвалою від 20.12.2018 задоволено клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи, призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1) Який об`єм розподіленого Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (код ЄДР 03336166) природного газу побутовим споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (код ЄДР 39584988), в яких встановлено індивідуальні лічильники, за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. помісячно?

2) Чи визначено Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (код ЄДР 03336166) за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. обсяги розподіленого природного газу побутовим споживачам, в яких встановлено індивідуальні лічильники природного газу, з урахуванням Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 р. № 116?

Якщо так, то чи вірно застосовано вказану Методику при обліку природного газу, розподіленого побутовим споживачам, в яких встановлені індивідуальні лічильники?

3) Який об`єм розподіленого Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (код ЄДР 03336166) природного газу побутовим споживачам за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. Товариству з обмеженою відповідальністю TOB “Чернівцігаз Збут” (код ЄДР 39584988), в яких облік здійснювався без використання засобів вимірювальної техніки, а із застосуванням норм споживання, встановлених Кабінетом Міністрів України, за період з липня 2015 р. по вересень 2018 р. помісячно?

4) Чи були використані за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (код ЄДР 03336166) норми споживання природного газу для побутових споживачів, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року № 619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників” в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. № 409?

Зазначеною ухвалою проведення судової економічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ТОВ “Чернівцігаз Збут”, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Супровідним листом № 926/1581/18-989/18 від 26.12.2018 матеріали справи надіслані до Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 13.08.2019 задоволено клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз О.О. Маркіної та О.В. Зеленюк про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, зобов`язано ТОВ “Чернівцігаз Збут” і ПАТ по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” надати до суду документи, перелічені у пунктах 4 і 4 резолютивної частини цієї ухвали, погоджено Київському НДІСЕ строк проведення призначеної у справі № 926/1581/18 судової економічної експертизи понад 90 календарних днів в порядку черговості її надходження.

Супровідним листом № 926/1581/18/729/19 від 04.09.2019 до Київського НДІСЕ було скеровано надані сторонами додаткові документи, необхідні для проведення судової експертизи.

16.06.2020 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 926/1581/18 та висновок експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи від 04.06.2020 у справі № 926/1581/18.

Ухвалою від 18.06.2020 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30.06.2020 за участю представників сторін.

Ухвалами від 30.06.2020 та від 09.07.2020 підготовче засідання відкладалося, востаннє на 04.08.2020 за клопотанням сторін у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представників на виклик суду через обмеження, спричинені введенням карантину для запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби COVID-19.

Ухвалою від 04.08.2020 підготовче провадження закрито розгляд справи по суті в судовому засіданні призначено на 17.09.2020 за участю представників сторін.

15.09.2020 через канцелярію надійшло клопотання відповідача від 11.09.2020 про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують зміну найменування Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” на Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз”.

У судовому засіданні 17.09.2020 суд заслухав вступне слово учасників провадження, розпочав дослідження доказів у справі та в зв`язку з вичерпанням відведеного для розгляду справи часу оголосив перерву в судовому засіданні до 15-00 год. 06.10.2020.

У судовому засіданні 06.10.2020 суд завершив дослідження докази у справі, провів судові дебати та вирішив спір по суті.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, доводив їх обґрунтованість викладеними в позовній заяві обставинами та поданими доказами.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” є суб`єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника на території Чернівецької області відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, та Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 за № 187, від 19.10.2018 за № 867.

На підставі ліцензії серії АЕ № 299030 строком дії з 01.07.2015 по 30.06.2020 ТОВ “Чернівцігаз Збут” має право здійснювати господарську діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом (т.с. 1, а.с. 14-18).

25 червня 2015 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (Газорозподільне підприємство), що здійснює діяльність на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ серії АЕ № 295553, і Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (Замовник) було укладено договір на розподіл природного газу № 09/15362/Д.270/33-Н (далі – Договір на розподіл природного газу, т.с. 1, а.с. 19-26).

Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” від 20 березня 2019 року (протокол № 1) було затверджено Статут Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз” (нова редакція) та змінено найменування Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” на Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз”, що підтверджується також випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.05.2019 (т.с. 3, а.с. 219-222).

Отже, новим найменуванням відповідача є Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз”.

Предметом укладеного сторонами Договору на розподіл природного газу є зобов`язання Газорозподільного підприємства (відповідач) надати Замовнику (позивач) з 01.07.2015 року послугу з транспортування природного газу розподільними мережами до меж споживачів Замовника (далі – пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, та зустрічне зобов`язання Замовника сплатити Газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ (газорозподільні мережі – суд) у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами Договору. Газ Замовника, транспортування якого за цим Договором здійснює Газорозподільне підприємство, призначений для задоволення населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовується для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (пункти 2.1-2.3 Договору на розподіл природного газу).

Порядок обліку природного газу та його якість визначено в розділі ІІІ Договору на розподіл природного газу.

Так, відповідно до пункту 3.1 за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр (куб.м) газу), приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).

Пунктом 3.2 Договору на розподіл природного газу визначено, що облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах даного Договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618, та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246.

Обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між Замовником відповідним споживачем та Газорозподільним підприємством (пункт 3.3 Договору на розподіл природного газу).

Відповідно до пункту 3.4 Договору на розподіл природного газу за підсумками розрахункового періоду Газорозподільне підприємство формує акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого газу та реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам Замовника за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом (за формою, наведеною у додатку № 2 до Договору), що є Замовником, та у зазначений строк передає його на погодження Замовникові. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних Газорозподільного підприємства.

Пунктом 4.6 Договору на розподіл природного газу встановлено, що послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між Газорозподільним підприємством та Замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу ІІІ договору.

Акт наданих послуг підписується сторонами на підставі щомісячного підписаного та скріпленого печаткою Газорозподільного підприємства реєстру обсягів розподіленого природного газу споживачам Замовника за формою, наведеною у додатку № 2 до договору (пункт 4.6.1).

Відповідно до пункту 4.9 Договору на розподіл природного газу акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків Замовника з Газорозподільним підприємством.

Згідно з пунктом 5.1 Договору на розподіл природного газу розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюється за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. (далі – тариф), встановленим для Газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 5.2 Договору на розподіл природного газу встановлено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 5.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на його основі вартість послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV договору та податку на додану вартість (пункт 5.3 Договору на розподіл природного газу).

Відповідно до пункту 5.4 Договору на розподіл природного газу загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ГРМ Газорозподільним підприємством Замовнику.

Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги – до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (пункт 11.1 Договору на розподіл природного газу).

У додатку № 1 до Договору на розподіл природного газу сторони визначили договірні (планові) обсяги транспортування природного газу Замовника ГРМ на 2015 рік (т.с. 1, а.с. 27).

Згідно з додатковою угодою від 28.03.2016 сторони продовжили термін дії Договору на розподіл природного газу в частині надання послуг до 30 квітня 2016 року та узгодили договірні (планові) обсяги транспортування природного газу Замовника ГРМ з 01.07.2015 року по 30.04.2016 року (т.с. 1, а.с. 29).

Додатковою угодою від 30.04.2016 сторони продовжили термін дії Договору на розподіл природного газу в частині надання послуг до 31 грудня 2016 року, визначили договірні (планові) обсяги транспортування природного газу Замовника ГРМ з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року (т.с. 1, а.с. 30-31).

Аналогічні додаткові угоди сторони укладали 30.11.2016, 31.03.2017 та 01.10.2017 (т.с. 1, а.с. 32-36). Останньою додатковою угодою від 01.10.2017 строк дії Договору на розподіл природного газу в частині надання послуг продовжено до 31 березня 2018 року, договірні (планові) обсяги транспортування природного газу Замовника ГРМ з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року визначені в додатку № 1 помісячно починаючи з липня 2015 по березень 2018 включно (т.с. 1, а.с. 35).

На підставі Договору на розподіл природного газу відповідно до актів надання послуг за період з 01 липня 2015 року по 31 серпня 2018 року відповідачем здійснено транспортування природного газу розподільними мережами до споживачів позивача (населення) в обсязі 805235,068 тис. куб. м, у тому числі:

- липень 2015 - грудень 2015 (у позовній заяві помилково січень 2015) – 85590,041 тис. куб. м;

- січень 2016 - грудень 2016 – 269746,179 тис. куб. м;

- січень 2017 - грудень 2017 – 275652,114 тис. куб. м;

- січень 2018 - серпень 2018 – 174246,734 тис. куб. м (т.с. 1, а.с. 36-73).

Довідкою позивача від 19.05.2015 підтверджується наявність погодженої з відповідачем, як газорозподільним підприємством, абонентської бази споживачів природного газу (електронної бази), необхідної для здійснення розрахунків із споживачами (у тому числі із застосуванням лічильників та норм, установлених законодавством), яка містить, зокрема, перелік споживачів (субспоживачів), які приєднані до/через газові мережі ПАТ “Чернівцігаз” на території Чернівецької області (т.с. 1, а.с. 13).

Визначені Оператором ГРМ (відповідач) обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання позивачем у взаємовідносинах з побутовими споживачами природного газу, а саме: на підставі наданої відповідачем інформації щодо обсягу спожитого газу позивач здійснює відповідні нарахування оплати за спожитий природний газ.

Позивач у позовній заяві стверджує, що за результатами порівняння обсягів фактично спожитого населенням газу за показниками лічильників позивач виявив, що обсяги, зазначені в відповідачем в актах наданих послуг, є більшими від обсягів фактично спожитого населенням газу за показниками побутових лічильників згідно з абонентською базою споживачів природного газу позивача.

При цьому, обсяги газу, визначені відповідачем в актах надання послуг з розподілу природного газу, складаються з обсягів, спожитих населенням по лічильниках газу та за нормами споживання.

Позивач доводить, що відповідач неправомірно визначає обсяг споживання природного газу побутовим споживачам, у яких відсутні лічильники, за нормами, які не відповідають встановленим постановою КМУ № 619 від 08.06.1996 зі змінами, внесеними постановою КМУ № 237 від 29.04.2015, яка набула чинності 06.05.2015.

Так, на думку позивача, відповідач неправомірно завищує побутовим споживачам обсяги газу по нормах споживання, які були визначені постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 29.04.2015 упродовж періоду її дії до 24.03.2016 – дати набрання чинності постановою КМУ № 204 від 23.03.2016.

При цьому, відповідач при визначенні населенню обсягів газу за нормами споживання в період з травня 2015 р. по березень 2016 р. не застосовував постанову КМУ № 619 від 08.06.1996 з врахуванням змін, внесених постановою КМУ № 237 від 29.04.2015, а позивач, у свою чергу, при визначенні вартості спожитих населенням обсягів газу за цей же період мав керуватися саме постановою КМУ № 237 від 29.04.2015 та визначав вартість природного газу побутовим споживачам виходячи з менших норм споживання, встановлених цією постановою Кабінету Міністрів України.

Відтак, доводить позивач, він зазнає збитків як у розмірі різниці об`ємів природного газу по лічильниках, так і в розмірі різниці об`ємів природного газу за нормами споживання, будучи позбавленим права нараховувати зазначені різниці до оплати побутовим споживачам.

З приводу даних розбіжностей у визначенні обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу, через які позивач, як вказано в позовній заяві, несе збитки, і виник спір між сторонами.

З метою підтвердження позовних вимог позивач у позовній заяві навів результати вибіркової перевірки показань фактично використаних побутовими споживачами обсягів природного газу, в ході якої виявлено розбіжність між даними, поданими відповідачем, та даними, отриманими позивачем під час перевірки показань лічильників газу та при нарахуванні до сплати вартості природного газу по споживачах, які споживають природний газ згідно норм споживання без лічильника.

Як видно з наведених у позовній заяві таблиць, має місце різниця між фактичними показниками лічильника споживачів, по яких здійснено перевірку, та показниками лічильника, наданими відповідачем, а також розбіжність в нарахуванні до сплати вартості природного газу по споживачам, які споживають природний газ згідно норм споживання без лічильника. В обох випадках обсяг споживання за даними відповідача є більшим, аніж за даними позивача, що, за твердженням останнього, змушує його брати на себе безпідставно збільшені зобов`язання щодо сплати вартості визначених відповідачем обсягів природного газу та завдає збитків у розмірі вартості різниці об`ємів природного газу, яку позивач не може компенсувати, нараховуючи її до оплати побутовим споживачам.

При вирішенні справи суд застосовує наступні джерела права.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України “Про ринок природного газу” від 09.04.2015 № 329-VIII (далі – Закон № 329-VIII) передбачено, що правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, Закони України “Про трубопровідний транспорт”, “Про природні монополії”, “Про енергозбереження”, “Про угоди про розподіл продукції”, “Про захист економічної конкуренції”, “Про газ (метан) вугільних родовищ”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Зазначений Закон набрав чинності 08.05.2015 та введений в дію 01.10.2015 з урахуванням застережень, наведених у пункті 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 329-VIII.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 4 Закону № 329-VIII до компетенції Регулятора на ринку природного газу (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, пункт 32 статті 1 цього Закону) належить, серед іншого, затвердження кодексу газорозподільних систем.

Права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу (стаття 38 Закону № 329-VIII).

За змістом статті 41 Закону № 329-VIII Регулятор затверджує кодекс газорозподільних систем за результатами консультацій із суб`єктами ринку природного газу. Оператор газорозподільної системи розміщує кодекс газорозподільних систем на своєму веб-сайті.

Кодекс газорозподільних систем повинен містити такі положення:

1) основні правила технічної експлуатації газорозподільних систем, планування, оперативно-технологічного управління та розвитку газорозподільних систем та механізми нагляду за їх додержанням;

2) умови, у тому числі комерційні та технічні, доступу до газорозподільних систем, включаючи комерційні та технічні умови приєднання нових об`єктів замовника до газорозподільної системи;

3) правила обліку природного газу (у тому числі приладового);

4) правила поведінки на випадок збоїв у роботі газорозподільних систем;

5) порядок обміну інформацією з іншими суб`єктами ринку природного газу;

6) інші питання щодо експлуатації газорозподільних систем.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 1 розділу VI “Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу” Кодексу газорозподільних систем, затвердженого затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року (надалі – Кодекс ГРМ), суб`єкти ринку природного газу (у т.ч. споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Доступ споживачів, у т.ч. побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу, надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2498 від 30 вересня 2015 року (далі – Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними (пункт 1 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ).

Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператора ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Відповідно до пункту 13 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Згідно з пунктом 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому, оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Виходячи з наведеного, відповідач у даній справі, як оператор газорозподільних систем, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а позивач у даній справі, як постачальник із спеціальними обов`язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.

Згідно зі статтею 12 Закону № 329-VIII постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов Договору на розподіл природного газу відповідач зобов`язався надати позивачу з 01.07.2015 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Газ позивача, транспортування якого за договором здійснює відповідач, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовується для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж.

В свою чергу, згідно з умовами пункту 2.3 Договору на розподіл природного газу позивач зобов`язався сплатити відповідачу вартість послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами договору.

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону № 329-VIII природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі – природний газ) – це суміш вуглеводнів та невуглеводних компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск – 760 міліметрів ртутного стовпа і температура – 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

Аналогічне визначення наведено в пункті 19 статті 1 Закону України “Про функціонування ринку природного газу”, який втратив чинність з набранням чинності Законом № 329-VIII.

Частиною 3 статті 18 Закону № 329-VIII визначено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 329-VIII права та обов`язки Оператора ГРМ визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, а також договором розподілу природного газу.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ (в редакції, чинній в період спірних правовідносин) встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі.

Тобто, з моменту затвердження Кодексу ГРМ та впродовж спірних правовідносин, законодавчо вже було встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому визначений та врегульований порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії.

Крім того, як зазначалося вище, самим Договором на розподіл природного газу було обумовлено, що за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр (куб.м) газу), приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа) (пункт 3.1).

В період з липня 2015 року по грудень 2016 року законодавчо порядок приведення об`єму природного газу до стандартних умов не був врегульований, а єдиним документом, який визначав цей порядок, була Методика приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 116 від 26.02.2004 (надалі – Методика).

З огляду на викладене правові підстави для застосування Методики полягають, зокрема, в тому, що Методика – це єдиний документ, яким врегульований порядок приведення до стандартних умов; терміни та визначення, згадані в Методиці, містять в собі поняття “побутовий лічильник газу”, який встановлюється у фізичних осіб, за рахунок чого обґрунтованим є застосування даної Методики в правовідносинах, де учасником виступає фізична особа; коефіцієнти коригування показів лічильника, визначені в Методиці, повністю співпадають з коефіцієнтами, визначеними в “Методиці визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об`єму газу до стандартних умов”, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595 (далі – Методика № 595); законодавчо встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому врегульовано, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати лише за відповідними додатками до Методики.

Саме згідно з цією Методикою відповідач приводив об`єми спожитого природного газу до стандартних умов, на підтвердження чого суду подані розшифровки до актів надання послуг з розподілу природного газу за період з 1 липня 2015 р. по 31 серпня 2018 р., в яких визначені обсяги газу за робочих, а також стандартних умов відповідно до вимог Кодексу ГРМ і Методики (т.с. 1, а.с. 103-147).

У січні 2017 року до розділу IX Кодексу ГРМ були внесені доповнення, які починали діяти з 15.03.2017 та згідно яких об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

В цей же період Кодекс ГРМ було доповнено Розділом XV, де в пункті 3 глави 1 було зазначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945.

Зазначене вище підтверджує правомірність дій відповідача по приведенню об`ємів природного газу до стандартних умов згідно Методики.

У підпункті 5.1.1 пункту 5.1 глави 5 Методики передбачено необхідність застосування того чи іншого Додатку до Методики в залежності від місця розміщення лічильника газу. Розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці.

Оплата за газ у період, визначений в договорі на постачання газу, здійснюється за об`єми газу, які приведено до стандартних умов (розділ 1 Методики).

Розділом 3 Методики зазначено посилання на такі нормативні документи:

1) ГОСТ 2939 - 63 “Газы. Условия для определения объема”;

2) ДСТУ 3336 - 96 “Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги”.

У розділі 1 Методики вказано, що вона призначена для приведення об`єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.

Оскільки у фізичних осіб розташовані виключно побутові лічильники природного газу, це стало підставою для відповідача щодо застосування Методики, яка є єдиним документом, який регулює спірне питання, а тому підлягає застосуванню у даному випадку.

Пунктом 2 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ визначено, що порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498 (далі Типовий Договір).

Пунктом 5.3 Типового Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ.

Пунктом 5.6 Типового Договору визначено, що після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в – кВт·год, в – Гкал, в – МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Судом встановлено, що відповідач визначав не лише об`єми спожитого природного газу, який обліковується лічильниками природного газу, а й за нормами споживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 року № 619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників” (далі – постанова № 619), було встановлено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, якими було визначено, що при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання норма природного газу становить 9,8 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 18,3 м3 людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача – 23,6 м3 людино-місяць.

Пунктом 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування” (далі – постанова № 409) у нормах споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. № 619, у графі “Норма споживання” цифри “9,8”, “18,3“, “23,6” замінено відповідно цифрами “6”, “9”, “18”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 року № 237 “Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників” (далі – постанова № 237) до вищевказаних норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою № 619, були внесені зміни, згідно з якими зменшено наведені норми споживання природного газу населенням, а саме, при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання – 3 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 4,5 м3 людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача – 9 м3 людино-місяць.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 року у справі № 826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 та постановою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016, було задоволено адміністративний позов фізичних осіб до КМУ і визнано незаконною та нечинною постанову № 237.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 зазначено, що постанова є незаконною, нечинною з моменту прийняття і не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.

Тобто, норми споживання природного газу населенням в розмірі 9,8 м3, 18,3 м3, 23,6 м3 у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою № 619, залишились діючими.

В подальшому, в межах спірного періоду, Кабінетом Міністрів України 23.03.2016 прийнято постанову № 203 “Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників” (далі – постанова № 203), у пункті 1 якої було затверджено нові норми споживання, а саме:

- при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання – 4,4 м3 людино-місяць;

- при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 7,1 м3 людино-місяць;

- при використанні газової плити та водонагрівача – 14 м3 людино-місяць.

До пункту 2 зазначеної постанови були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 316 та встановлено, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року.

Пунктом 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 204 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”, було визнано такою, що втратила чинність, постанову № 619.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 року № 609 були внесені зміни до постанови № 203, у додатку до постанови у графі “норма споживання” цифри “4,4”, “7,1” і “14” замінено відповідно цифрами “3,3”, “5,4” і “10,5”.

Зазначена постанова № 203 також була оскаржена до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа № 826/2507/18).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 у справі № 826/2507/18, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 та постановою Верховного Суду від 27.11.2018, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 “Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників”; визнано протиправним та нечинним пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 204; зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 “Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників” та від 23.03.2016 № 204 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України”, після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, в межах спірного періоду діяли норми, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників”.

З вищевикладеного вбачається, що за спірний період, відповідачем обґрунтовано визначено об`єм споживання природного газу населенням, що не забезпечено лічильниками природного газу, та передано їх до ТОВ “Чернівцігаз Збут”.

Всі наведені вище обставини у сукупності вказують на правомірні дії відповідача щодо приведення до стандартних умов обсягів розподіленого населенню природного газу у спірний період, а також на правомірність застосування норм споживання газу (для споживачів, що не забезпечені лічильниками природного газу) протягом спірного періоду.

Таким чином, застосування коефіцієнту приведення до стандартних умов при визначенні обсягу розподіленого природного газу по об`єктах побутових споживачів, вузли обліку яких не обладнані корекцією тиску та температури, повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а позивачем не надано доказів протиправної поведінки відповідача під час виконання зобов`язань за Договором на розподіл природного газу, в тому числі в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами.

Такий висновок суду підтверджується результатами призначеної у справі судової економічної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (ухвала суду від 20.12.2018).

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

1) Який об`єм розподіленого Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (код ЄДР 03336166) природного газу побутовим споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (код ЄДР 39584988), в яких встановлено індивідуальні лічильники, за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. помісячно?

2) Чи визначено Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (код ЄДР 03336166) за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. обсяги розподіленого природного газу побутовим споживачам, в яких встановлено індивідуальні лічильники природного газу, з урахуванням Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 р. № 116?

Якщо так, то чи вірно застосовано вказану Методику при обліку природного газу, розподіленого побутовим споживачам, в яких встановлені індивідуальні лічильники?

3) Який об`єм розподіленого Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (код ЄДР 03336166) природного газу побутовим споживачам за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. Товариству з обмеженою відповідальністю TOB “Чернівцігаз Збут” (код ЄДР 39584988), в яких облік здійснювався без використання засобів вимірювальної техніки, а із застосуванням норм споживання, встановлених Кабінетом Міністрів України, за період з липня 2015 р. по вересень 2018 р. помісячно?

4) Чи були використані за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (код ЄДР 03336166) норми споживання природного газу для побутових споживачів, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року № 619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників” в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. № 409?

До суду надійшов висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 04.06.2020 № 154/19-71/14396-14400/20-71 (т.с. 2, а.с. 29-39).

Судова економічна експертиза проведена судовими експертами вищого кваліфікаційного класу Маркіною О.О. і 4-го кваліфікаційного класу Зеленюк О.В., про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та за статтею 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків експерти попереджені.

За результатами дослідження матеріалів справи та додатково поданих сторонами доказів, а саме документів з облікової політики ТОВ “Чернівцігаз Збут” і ПАТ “Чернівцігаз”, карток рахунків контрагентів в розрізі договору № 09/15362/Д270/33 від 25.06.2015 щодо взаєморозрахунку у період з липня 2015 р. по серпень 2018 р., розшифровок обсягів і розрахунків вартості фактично спожитого природного газу побутовими споживачами на підставі лічильників газу, реєстрів розподіленого газу споживачам ТОВ “Чернівцігаз Збут” за звітні періоди з липня 2015 р. по серпень 2018 р., експерти прийшли до наступних висновків:

1) обсяг розподіленого Публічним акціонерним товариством “Чернівцігаз” природного газу побутовим споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”, в яких встановлено індивідуальні лічильники, за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. склав 794927,112 тис.куб.м, помісячно наведено в Таблиці № 2 висновку.

2) Публічним акціонерним товариством “Чернівцігаз” за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. обсяги розподіленого природного газу побутовим споживачам, в яких встановлено індивідуальні лічильники природного газу, визначалися з урахуванням Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, відповідно до розділу ХV Кодексу ГРМ.

3) Обсяг розподіленого Публічним акціонерним товариством “Чернівцігаз” природного газу побутовим споживачам за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. Товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”, в яких облік здійснювався без використання засобів вимірювальної техніки, а із застосуванням норм споживання, встановлених Кабінетом Міністрів України, за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. становить 10307,956 тис.куб.м, помісячно наведено в Таблиці № 2 висновку.

4) З наданих на дослідження документів вбачається, що Публічним акціонерним товариством “Чернівцігаз” визначення обсягів розподіленого природного газу побутовим споживачам по нормах споживання за період з липня 2015 р. по серпень 2018 р. здійснювалося відповідно до норм споживання природного газу для побутових споживачів, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року № 619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників” в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 1, 2 статті 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 98 ГПК України висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частини 6, 7 названої статті ГПК у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Зазначеним вимогам висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 04.06.2020 № 154/19-71/14396-14400/20-71 відповідає.

Відповідно до частини 1 статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оцінюючи докази, надані сторонами у справі на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності як в цілому, так і кожного доказу окремо, керуючись при цьому внутрішнім переконанням, суд зазначає таке.

Судом при розгляді доводів позивача надана правова оцінка наявним у матеріалах справи доказам, а саме: умовам Договору на розподіл природного газу та додаткових угод до нього, актам надання послуг за спірний період та розшифровкам до них, з`ясовано норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини між сторонами.

Оцінивши висновок експертів в сукупності з іншими доказами у справі, суд констатує, що ним підтверджується правомірність дій відповідача під час визначення обсягу розподіленого природного газу побутовим споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” за показниками побутових лічильників та за нормами споживання побутовим споживачам, у яких відсутні лічильники, за спірний період з липня 2015 року по серпень 2018 року.

Відтак, підсумовуючи, за результатами розгляду справи суд доходить до висновку, що позов ТОВ “Чернівцігаз Збут” є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову сплачений позивачем судовий збір у сумі 3524,00 грн. та витрати по оплаті за експертизу в сумі 95456,00 грн. залишаються за позивачем (частини 1, 4 статті 129 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (58009, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-а, код ЄДРПОУ 39584988) до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз” (58009, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-а, код ЄДРПОУ 03336166) про визнання неправомірними дій Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”, починаючи з 01 липня 2015 року, недостовірних обсягів природного газу, спожитих побутовими споживачами, та зобов`язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” надати Товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” достовірні обсяги природного газу, спожиті побутовими споживачами, починаючи з 01 липня 2015 року.

2. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (58009, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-а, код ЄДРПОУ 39584988) судовий збір у сумі 3524,00 грн. та 95456,00 грн. витрат по оплаті за судову економічну експертизу.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

Відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У судовому засіданні 06.10.2010 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст підписано 09 жовтня 2020 року.

Суддя Т.І. Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.