войти
РУС
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| Від "29" серпня 2007 р. | Справа № 5/1907 Господарський суд Житомирської області у складі: Головуючого судді судді Брагіної Я.В. судді за участю представників сторін від позивача Лукомська Л.А. дор. від 15.08.07. від відповідача ОСОБА_1 - приватний підприємець
Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління №813" (м. Сімферополь, АР Крим) до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про стягнення 3532,43 грн.
Спір вирішено у більш тривалий строк ніж передбачений ч. 1 ст. 69 ГПК України на підставі ч.3 ст.69 ГПК України. Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 3532,43 грн. з яких: 3535,96 грн. борг, 16,47 грн. 3% річних. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що відповідач отримував паливно-мастильні матеріали та талони харчування,за які частково розрахувався послугами. Проте, залишився борг, який не сплачений. Про правовідносини відповідача і третьої особи - філії "Житомирська ДБД " дільниця №1, яка не являється структурним підрозділом позивача, позивачеві нічого невідомо. Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, хоча не заперечував, що отримував у позивача дизельне поливо і талони харчування, про що розписувався у відомостях. Але вважає, що частково розрахувався з філією Житомирська ДБД ". Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ: Відповідно до укладеного між ВАТ "Будівельне управління №813" (позивач у справі) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) договору перевезення вантажу №НОМЕР_1, позивач відпустив відповідачу продукцію (дизельне паливо) на загальну суму 7478,60 грн та надав послуги харчування на суму 217,40 грн, що підтверджується видатковими накладними №НОМЕР_2 від 31.10.2005р., №НОМЕР_3 від 30.11.05, відомостями обліку видачі паливно мастильних матеріалів , актом здачі- прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 15-20). Відповідач розрахунки провів частково, шляхом надання послуг на суму 3962,64 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 3515,96 грн. , що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним компетентними представниками сторін (а.с.33). 02.03.2007р. позивач направив відповідачу претензію від 28.02.2007р. за № НОМЕР_4 (а.с.13) про сплату боргу, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14). Вищезазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України). Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 3515,96 грн. основного боргу обгрунтовані та підлягають задоволенню. Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 16,47 грн. 3% річних. Cтаттею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми. Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає його правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Згідно ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідач позовні вимоги щодо підстав та предмету не оспорив, визнає позов частково, доказів погашення заборгованості суду не надав. Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо проведення розрахунків з позивачем частково на суму 2373,72грн., оскільки відповідач не надав належних доказів, в підтвердження перерахування зазначених коштів позивачеві. Навпаки, із наданої відповідачем накладної №НОМЕР_5 від 29.11.05., яка належним чином не оформлена, вбачається, що відповідач отримував дизельне паливо у філії "Житомирська ДБД", яка навіть не являється структурним підрозділом позивача. Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинним законодавством і підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 3532,43 грн., з яких: 3515,96 грн. борг, 16,47 грн. 3% річних. Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду. На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, керуючись ст. 33, 34,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 ід. код НОМЕР_7 на користь Відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління №813" , 95491, м. м. Сімферополь, АР Крим, вул. Сибірская, 1 в, п/р 2600001111081 у АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 300023, ОКПО 01383865, свид. №00787580 ІПН 0138601274: - 3515,96 грн. боргу, - 16,47 грн. 3% річних, - 102,00 грн. державного мита, - 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення у відповідності до ст.84 ГПК України.
|
