Решение № 92047488, 07.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1786/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 04.01.2019 року.

Позовна заява мотивована тим, що позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії.

Ухвалою від 24.07.2020 року, провадження по справі відкрито, прийнято рішення про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву, ГУ ПФУ в Херсонській області наголошує на тому, що підстави для призначення позивачу пенсії зі зменшенням віку відсутні, так як останнім при зверненні до відповідача не надано документів на підтвердження праці у зоні відчуження у період, зазначений у первинних документах.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорії 2, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 , виданим 18.10.2004 року, та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які брали участь у роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986-1987 роках. Посвідчення є безстроковим і діє на всій території України.

09.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка за призначенням йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надавши при цьому, зокрема, довідку Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради від 24.06.2019 року за №395, в якій зазначено, що позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 року №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.06.1986 року №665-195, за період з 04.05. по 11.05.1986р.; довідку Херсонської басейнової лікарні на водному транспорті (правонаступник КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша») від 11.01.1993 року №1, в якій вказано про те, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді водія дійсно перебував у відрядженні у м. Чорнобиль Київської обл. з 04.05. по 11.05.1986р. для надання допомоги з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за означений період йому виплачена заробітна плата у двократному розмірі (227,11 руб.), середньомісячна заробітна плата склала 94,16 руб.; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 Серії НОМЕР_1 .

При цьому позивачем подано до ГУ ПФУ: наказ №645КМ від 06.05.1986 року про командирування ОСОБА_1 у Київську обл. у розпорядження Мінздраву УССР; довідка лікарні Суворовського району м. Херсона (вказано про перебування у м. Чорнобиль з 04.05. по 11.05.1986р.) від 01.08.1996 року №14; наказ Херсонської басейнової лікарні на водному транспорті від 06.05.1986 року №80а про командирування ОСОБА_1 у м. Чорнобиль з 04.05. по 11.05.1986р.; табель робочого часу за травень 1986 року; посвідчення про відрядження; додатковий перелік робітників, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; довідка Іванківської центральної районної лікарні від 11.05.1986 року; довідка Київського обласного відділу охорони від 15.05.1986 року №209; характеристика виконкому Пісковської сільради від 15.05.1986 року; довідка Іванівської центральної районної лікарні від 27.01.2019 року №3; інформація із журналу №1 ДСП-16.

Рішенням Відділу з питань перерахунків пенсій №15 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області від 15.10.2019 року за №21/03-16, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, оскільки первинні документи мають суперечливий характер щодо факту роботи в населених пунктах, не підтверджено розрахунково-платіжними відомостями оплата за роботу в зоні відчуження.

Позивача поінформовано про відмову у призначенні йому пенсії листом від 22.01.2020 року №1545-31642/3-03/8-2800/20.

Не погоджуючись із означеною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 55 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пп. 5 п. 2.1 якого до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

В силу вимог ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення. В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 04 вересня 2015 року №690/23/15-а.

Верховний Суд підтримав таку позицію у своїх постанова від 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17 та від 22 березня 2018 року у справі №588/538/16-а.

Встановлені судом обставини справи свідчать, що позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, він віднесений до 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, отже брав участь в ліквідації аварії в м. Прип`ять та м. Чорнобиль.

Тобто наведені документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ. Посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оскаржується.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно змісту позовної заяви, позивач просить зобов`язати пенсійний орган призначити йому пенсію з 04.01.2019 року.

Втім, відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 09.07.2019 року, саме з цієї дати його права підлягають відновленню.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зменшенням віку, натомість йому відмовлено у призначенні пенсії саме рішенням від 15.10.2019 року №21/03-16, у зв`язку із чим, права позивача підлягають поновленню саме шляхом визнання протиправним та скасуванням вказаного рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судових витрат по справі не встановлено.

Керуючись статтями 76, 77, 78, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахунків пенсій №15 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 15.10.2019 року №21/03-16, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дати звернення за її призначенням, а саме з 09.07.2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 112010200