Постановление суда № 92044392, 05.10.2020, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/815/20

Провадження №2/319/355/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року смт. Більмак

Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Ходько В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 26 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Сніжнянського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №309. Також позивач просить після розірвання шлюбу спільну дитину залишити проживати з нею.

При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а саме: в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано вимогу про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з позивачем, доцільність розгляду в одному провадженні позовних вимог про розірвання шлюбу і про визначення місця проживання дитини, оскільки розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи в частині розірвання шлюбу, оскільки для вирішення питання про місце проживання дитини, між іншим, необхідно подати суду висновок органу опіки та піклування щодо вирішення питання про те, з ким саме доцільно залишити проживати дитину після розірвання шлюбу, якому передує збір ряду документів, обстеження житлових умов обох батьків, засідання опікунської ради тощо. Вирішення спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини впливає на права та обов`язки служби у справах дітей за місцем проживання дитини, яку слід залучити третьою особою. До того ж, позивачем в позовній заяві не зазначено адресу за якою необхідно визначити місце проживання дитини. Крім того, за вказану вимогу не сплачено судовий збір. Отже, незрозуміло яким чином вказана вимога щодо залишення проживання дитини після розірвання шлюбу співвідноситься з вимогою позивача про розірвання шлюбу.

У цивільному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст позовної заяви, від якого залежать не тільки дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження, а й позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права відповідач має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви її необхідно залишити без руху, а позивачу – надати строк для їх усунення шляхом надання уточненої позовної заяви чи письмових пояснень і відповідних документів, а також для сплати судового збору за другу вимогу, яка є вимогою немайнового характеру, у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. за реквізитами: рахунок отримувача – UA688999980313151206000008152; отримувач коштів – УК у Більмацькому районі/Більмацький район/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37892243; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету – 22030101 та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору, чи матеріали, що свідчать про звільнення позивача від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – залишити без руху, надавши позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк заява буде вважатися неподаною та повернута, що не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Ходько