Постановление суда № 91908706, 29.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5211/20

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

29 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого-судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 4114 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 по 2018 рік (56 календарних днів), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.06.2018 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 по 2018 рік (56 календарних днів), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.06.2018 року.

Ухвалою судді від 13.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; з урахуванням клопотання представника позивача, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався 06.06.2018 року, однак з даним позовом звернувся до суду лише 27.06.2020 року, тобто з пропуском встановленого законом місячного строку (звільнення громадян з публічної служби). При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску позивачем не надано. З огляду на наведене, посилаючись на ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд залишити позов без розгляду.

У період з 27.07.2020 року по 10.09.2020 року включно суддя перебував у відпустці.

При постановленні ухвали суд враховує таке.

За правилами ч.ч.1, 2, 5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зі змісту наведених правових положень слідує, що позов може бути подано у строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, за умови, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, не установлено іншого строку звернення до суду. Початком перебігу цього строку слід вважати момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 по 2018 рік (56 календарних днів), та зобов`язання нарахувати та виплатити таку компенсацію.

З цього приводу суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у зразковій справі №620/4218/18 зроблено наступний правовий висновок щодо застосування строку звернення до суду з вимогою про стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку позивачу, як учаснику бойових дій:

«Так, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Велика Палата Верховного Суду відхиляє твердження скаржника щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки».

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи предмет даного позову, а також вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.08.2019 року у зразковій справі №620/4218/18, зважаючи на приписи норми ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність пропуску позивачем встановленого процесуальним Законом місячного строку звернення до суду, відтак у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ланкевич А.З.