№ 91888621, 30.09.2020, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кс/325/320/2020

Справа № 325/1142/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року смт. Приазовське

Слідчий суддя Приазовського районного суду Запорізької області Васильцова Г.А., за участю секретаря судового засідання Міняйло А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Пташинської-Коноваленко О.С. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019080330000232 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в:

30.09.2020 року до суду надійшло клопотання слідчого Пташинської-Коноваленко О.С. про накладення арешту шляхом заборони користування будь - яким особам автомобілем марки «Mitsubishi Pajero» з реєстраційним номером НОМЕР_1 номер кузову НОМЕР_2 .

В клопотанні зазначено, що 31.05.2019 року до Приазовського ВП надійшла заява про вчинений кримінальний злочин від старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Приазовського РУЮ Воронцова С.В. про те, що працівники бази відпочинку «Ельдорадо» за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Приморський Посад, вул. Набережна, 2, умисно перешкоджають виконанню рішення суду працівниками виконавчої служби. Вказану подію внесено до ЄРДР під № 12019080330000232.

Під час досудового слідства за клопотанням слідчого ухвалою Приазовського районного суду по справі № 1-кс/325/492/2019, провадження № 325/1332/19 від 30.07.2019 року було накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль марки «Mitsubishi Pajero» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , чорного кольору, в рамках кримінального провадження № 12019080330000232, який належить ОСОБА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_2 , шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження таким автомобілем, без позбавлення права користування автомобілем.

01.07.2020 року слідчим СВ Приазовського ВП Пташинською - Коноваленко О.С. було проведено огляд вищевказаного автомобілю, зі складанням протоколу огляду. Вказаний автомобіль було надано для огляду представником ОСОБА_3 - адвокатом Ковальовим Д.В. Після проведення огляду, вказаний автомобіль ОСОБА_4 було запропоновано отримати під зберігальну розписку, але останній відмовив в цьому та пояснив, що користується автомобілем на підставі Ухвали суду.

Під час передання речового доказу під розписку, слідчим планувалося попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за розтрату і приховування прийнятого майна.

28.08.2020 року слідчим Приазовського ВП - Поповим Д.О. на адресу ОСОБА_2 було направлено запит про надання на адресу слідчого письмово складеної розписки встановленого зразка про те, що вищевказаний транспортний засіб перебуває у нього на відповідальному зберіганні. Також, слідчим було запропоновано ОСОБА_2 з`явитися до Приазовського ВП не пізніше 14.09.2020 року для надання такої розписки особисто.

У вказаний слідчим час ОСОБА_2 , а ні його представник не з`явилися до Приазовського ВП та не надали слідчому розписки. Автомобіль марки «Mitsubishi Pajero» з реєстраційним номером НОМЕР_1 є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Оскільки адвокат ОСОБА_4 відмовився отримувати речовий доказ під розписку, а в подальшому особа, яку він представляє - ОСОБА_2 не з`явився до слідчого та не надала розписку про отримання на відповідальне зберігання автомобіля, то у слідства є підстави вважати, що у нього та у особи, яку він представляє, є наміри розпорядитися вказаним автомобілем.

Посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначений автомобіль, шляхом позбавлення права користування автомобілем у зв`язку із тим, що він є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та є необхідність у його збереженні, оскільки у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_4 та особа, яку він представляє - ОСОБА_2 , маючи можливість користування, можуть розпорядитися ним - знищити, пошкодити.

Слідчий в судове засідання не з`явилася, була сповіщена належним чином про час та місце розгляду клопотання.

Володілець майна ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з`явилися. ОСОБА_4 надав суду заяву, у якій просив розглянути клопотання без нього та участі ОСОБА_2 , та відмовити в його задоволенні з урахуванням відсутності ризиків знищення, пошкодження чи приховування майна, порушенням слідчим строків звернення із клопотання та вирішеним питанням доцільності арешту майна судом раніше.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження технічними засобами не застосовується. Ведеться журнал судового засідання.

Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з частиною 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що 31.05.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080330000232 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст. 382 КК України, а саме що працівники бази відпочинку «Ельдорадо» за адресою: АДРЕСА_1 , умисно перешкоджають виконанню рішення суду працівникам виконавчої служби.

30.07.2019 року ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду по справі № 325/1332/19 (№ 1-кс/325/492/2019) було накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль марки «Mіtsubіshі Pajero» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, в рамках кримінального провадження №120190080330000232, який належить ОСОБА_1 , та перебуває у користуванні ОСОБА_2 , шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження таким автомобілем, без позбавлення права користування автомобілем.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

За абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Кримінальне провадження № 12019080330000232 зареєстроване в ЄРДР 31.05.2019 року.

Ухвалою Приазовського районного суду від 30.07.2019 року на зазначений автомобіль накладено арешт, шляхом заборони відчужувати та розпоряджатись зазначеним автомобілем.

Тобто протягом 1 року автомобіль знаходився в користуванні ОСОБА_2 .

Вищевказаний автомобіль було надано для огляду представником ОСОБА_3 - адвокатом Ковальовим Д.В. на вимогу слідчого, що підтверджується копією протоколу огляду від 01.07.2020 року.

Таким чином, за період часу, що складає більше одного року, автомобіль не було знищено та/або пошкоджено особами, у користуванні яких він знаходився. Більш того, автомобіль було надано для огляду на вимогу слідчого та оглянуто.

На підставі викладеного, слідчий суддя констатує, що слідчим не доведено наявність ризиків передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

До матеріалів клопотання слідчим додано копію запиту, адресованого на ім`я ОСОБА_2 з вимогою надати письмову розписку до 14.09.2020 року.

Доказів того, що зазначений запит був отриманий ОСОБА_2 , слідчим суду не надано. Також, слідчим не надано доказів того, що ОСОБА_4 є власником, або користувачем зазначеного у клопотанні автомобіля та має відповідний обов`язок з його збереження, бо як вбачається із матеріалів кримінального провадження власником автомобіля є ОСОБА_1 , а користувачем ОСОБА_2 .

Таким чином доводи слідчого в частині відмови користувачів від надання розписки про прийняття на відповідальне зберігання речового доказу не підтверджені матеріалами кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, слідчим не доведено необхідність накладення арешту на зазначений у клопотанні автомобіль шляхом заборони користуватися ним, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173, 175, 222, 370-372 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Приазовського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Запорізькій області Пташинської-Коноваленко О.С. про арешт майна, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.А. Васильцова