Решение № 91869799, 28.09.2020, Олешківський районний суд Херсонської області (до 25.04.2025 - Цюрупинський районний суд Херсонської області)

28.09.2020

Справа №664/2203/20

Провадження № 2-а/664/40/20

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2020 року м. Олешки

Цюрупинський районний суд Херсонської області в складі:

суддіНикифорова Є.О.,секретар судового засідання Кресальна Л.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Департаменту патрульної поліції в якому просив суд постанову інспектора УПП в Херсонській області серії ЕАМ №2984902 від 16.08.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. скасувати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.08.2020 року ним поштою було отримано постанову від 16.08.2020 року відповідно до якої він, керуючи т/з Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 16.08.2020 року о 00.32 год рухався в м. Херсон по вул. Червоностудентська, 4, водій керував т.з. з закритим стороннім предметом ДНЗ, на вимогу інспектора не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ на т.з., чим порушив п. 2.4а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вважає, що постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Позивач вказує, що порушення ПДР він не вчиняв, оскільки номерний знак його автомобіля не був нічим закритий, його було добре видно, він був читає мий на відстані 20 метрів, доказів порушення ПДР після зупинки транспортного засобу інспектор не надав, відповідно, останній не мав права вимагати пред`явлення посвідчення водія, реєстраційний документ на т.з., а позивач пред`являти вказані документи.

31.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження на 09.09.2020 року.

09.09.2020 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з ненадходженням відзиву на 28.09.2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надав відзив на позов, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

У відзиві відповідач зазначає про необґрунтованість вимог позивача оскільки інспектор УПП діяв у межах та в порядку передбаченого законодавством України, позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог.

Судом встановлено, що 16.08.2020 року інспектором УПП в Херсонській області було зупинено т/з Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 в зв`язку з порушенням вимог ПДР, а саме, за керування транспортним засобом з закритим стороннім предметом ДНЗ. Після цього інспектором винесено постанову серії ЕАМ №2984902 відповідно до якої позивач, керуючи т/з Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 16.08.2020 року о 00.32 год рухався в м. Херсон по вул. Червоностудентська, 4, водій керував т.з. з закритим стороннім предметом ДНЗ, на вимогу інспектора не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ на т.з., чим порушив п. 2.4а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону № 3353-XII визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону «Про Національну поліцію» № 580-VIII VIII (далі - Закон N 580-VIII), вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Частина 6 статті 126 КУпАП передбачає, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим є адміністративним право рушенням.

Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 «б» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, а саме, керування транспортним засобом із закритим стороннім предметом ДНЗ, то суд дійшов приходить до висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення ним документів в т. ч. реєстраційного документу на транспортний засіб, а тому позивач, не був зобов`язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

При цьому, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду наявності підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимагання працівником поліції пред`явлення документів.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2984902 від 16.08.2020 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч. 7, 9 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат позивача по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн. підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» №1 від 28.08.2020 року про перерахування суми судового збору на казначейський рахунок.

Таким чином, понесені повивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 судом задоволено.

Керуючись ст. ст. 122, 126 КУпАП, ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», ст.ст. 2, 77, 241-244, 246, 257, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАМ №2984902 від 16.08.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 420,40 грн. в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення складено 29.09.2020 року.

Суддя Никифоров Є.О.