Решение № 91778487, 25.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

25.09.2020р. справа №520/7628/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання дій протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову з недоліками одержані судом 15.06.2020р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 31.08.2020р. після усунення недоліків позовної заяви. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 16.09.2020р.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги, з урахуванням уточнень, про: 1) визнання протиправними дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення з приводу припинення страхових виплат; 2) скасування постанови від 08.06.2017р. №2012/28066.1/18863.1/6; 3) зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення поновити страхові виплати, здійснивши платіж однією сумою за період червень 2017р. - липень 2020р. шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Ощадбанк", МФО 351823).

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що громадянин має право на одержання виплат за раніше призначеними страховими виплатами, але внаслідок вчинення УВД ФСС протиправних діянь коштів за страховими виплатами за період з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. не одержав.

Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, Управління, УВД ФСС), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що рішення про припинення виплат за пенсією обумовлено об`єктивними чинниками, а саме: відсутністю необхідних доказів постійного проживання пенсіонера на підконтрольній органам державної влади території України. Також посилався на обставину пропущення заявником строку звернення до суду із даним позовом.

Відзив на позов надійшов до суду 15.09.2020р.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є громадянином України, має правовий статус внутрішньо переміщеної особи.

Як особа, що має право на отримання страхових виплат у разі смерті потерпілого, заявник знаходиться на обліку в УВД ФСС у Харківської області, з червня 2017р. припинив одержувати кошти по страховим виплатам унаслідок прийняття адміністративним органом рішення у формі постанови від 08.06.2017 р. №2012/28066.1/18863.1/6 про припинення страхових виплат.

Не погодившись із відповідністю закону управлінського волевиявлення адміністративного органу з приводу припинення соціального забезпечення, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ст.46 Конституції України, ст.25 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" заявник має право на одержання платежів у порядку соціального забезпечення у зв`язку з настанням страхового випадку, подія якого владним суб"єктом не заперечена.

Підстави припинення страхових виплат і надання страхових послуг закріплені у ч.1 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", де зазначено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

У ході розгляду спору судом достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах відсутні визначені ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" приводи та підстави для припинення страхових виплат.

Вирішуючи спір, суд наголошує, що норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів законів України, а тому дані аргументи є юридично неспроможними.

Стосовно посилання владного суб`єкта на приписи ст.ст.122 і 123 КАС України суд відмічає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 05.04.2019р. по справі №809/248/18 (адміністративне провадження №К/9901/53585/18) 1) інститут строку звернення до суду не може слугувати меті відмові у захисті порушеного права та меті легалізації триваючого порушення з боку Держави, 2) у разі порушення органом публічної адміністрації пенсійного законодавства вимоги про виплату пенсії за минулий час, у тому числі і за рахунок непризначених чи неврахованих складових, можуть бути заявлені без обмеження будь-яким строком.

Посилання владного суб`єкта на судову практику Верховного Суду спростовуються правовим висновком постанови Верховного Суду від 03.05.2018р. по зразковій справі №805/402/18, де фактично указано, що реалізація права громадянина України на соціальне страхування не залежить від місця фізичного знаходження такого громадянина на території України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України в частині своєчасного та повного проведення платежів за призначеними страховими виплатами з 01.04.2018 р. по 30.06.2018р.

Разом із тим, оскільки визнання діяння владного суб`єкта протиправним об`єктивно не здатне у даному конкретному випадку забезпечити неминуче, ефективне та дієве поновлення суб`єктивного права особи на одержання у власність коштів за страховими виплатами, то суд вважає за необхідне обтяжити владного суб`єкта обов`язком провести платежі за невиплаченими страховими виплатами саме на підставі даного рішення суду.

Оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) має бути одночасно і ефективним, і дієвим, і можливим до практичного виконання, а встановлена судовим розглядом відсутність визначених законом підстав для припинення страхових виплат зумовлює необхідність в усуненні перешкод, які заважають виплаті страхових виплат, суд вважає за необхідне вийти захистити ущемлений інтерес заявника у спосіб скасування постанови про припинення страхових виплат як безпідставної перешкоди у проведенні платежів за раніше призначеними страховими виплатами.

Стосовно здійснення виплати страхових виплат однією сумою суд виходить із того, що дана вимога охоплюється легітимними сподіваннями на отримання страхових виплат, які є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна".

Обставина належності заявникові поточного рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" підтверджуються довідкою банківської установи.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 08.06.2017 р. №2012/28066.1/18863.1/6.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області поновити нарахування та провести страхові виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.06.2017р. по 30.06.2020р., здійснивши платіж однією сумою на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Ощадбанк", МФО 351823.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду).

Суддя Сліденко А.В.