Постановление суда № 91748430, 22.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 вересня 2020 р. Справа №200/5865/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явились.

Так, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести судове засідання у порядку письмового провадження.

Суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що наказом ГУНП в Донецькій області № 119 о/с від 25.03.2019 року, на виконання постанови Верховного Суду, позивача звільнено з Національної поліції з 14 вересня 2016 року.

Станом на день прийняття наказу про звільнення відповідачем не було проведено з ОСОБА_1 розрахунків, а саме: не була нарахована та сплачена індексація грошових доходів за період часу з 7 листопада 2015 року по 14 вересня 2016 року.

З цього приводу позивач звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/600/20-а, залишеним в силі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2020 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області, щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з листопада 2015 по 14 вересня 2016 року; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 по 14 вересня 2016 року.

Після розгляду апеляційної скарги Першим апеляційним адміністративним судом, відповідач 27.05.2020 року нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі - 287,18 грн.

Суд зазначає, що вказане свідчить про те, що позивачу було відомо про порушення його прав, свобод та інтересів, ще з моменту звернення до Донецького окружного адміністративного суду з позовом у справі № 200/600/20-а.

Згідно комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом у справі № 200/600/20-а 13 січня 2020 року.

Таким чином, з січня 2020 року позивачу достовірно відомо про не проведення з ним остаточного розрахунку.

Разом з тим, суд зазначає, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.

Закріплені у статтях 116, 117 Кодексу законів про працю України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

При цьому, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом частини другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012.Конституційний Суд України роз`яснив, що «в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237 1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що для середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені застосовуються положення статті 233 Кодексу законів про працю України, а невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням та для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні.

Подібні висновки щодо застосування строків звернення до суду з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі 802/28/16-а, від 20 червня 2018 року у справі 823/761/17.

Судом встановлено порушення позивачем строків звернення до суду з цим позовом.

З метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин даної справи суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із наданням відповідного клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Суд зауважує, що у разі не надання позивачем клопотання про поновлення строків звернення до суду або у випадку визнання судом причин пропуску строку неповажними, позовна заява буде залишена без розгляду.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує , зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 42, 46, 160, 171, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - до 07 жовтня 2020 року, протягом якого позивач має надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із наданням відповідного клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Голуб