Решение № 91714827, 22.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 р. Справа№200/7726/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, 84113, Донецька область, вул.Ціолковського, 25) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії в розмірі 110138,38 грн., стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії в розмірі 110138,38 грн. Позов вмотивовано тим, що за час перебування позивача на обліку відповідачем нарахована, однак не здійснена виплата пенсії у розмірі 110138,38 грн.

25 серпня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08 вересня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві викладено заперечення проти задоволення заявлених вимог. Зазначено, що за заявою позивача пенсійну справу 12.12.2018 взято на облік з особливістю переселенець зареєстрований (94 особливість), та одночасно нараховано суму боргу з 01.12.2016 року. Зазначено, що борг за минулий період з 01.12.2016 по 30.11.2018 не виплачується. борг нараховано на додаткову відомість, виплата буде проведена після її фінансування. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, отримує пенсію як внутрішньо переміщена особа.

Заборгованість з пенсійних виплат складає 103302,12 грн. за період з 01.06.2016 по 31.07.2019 та 6836,26 грн. за період з 01.10.2019 по 30.11.2019, що підтверджується довідкою від 02 вересня 2020 року № 3087.

Вказана заборгованість нарахована під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року в справі № 0540/7204/18-а, яке набрало законної сили, яким позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язати вчинити певні дії, задоволено повністю; визнано протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії з 01 березня 2016 року; зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) відновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01 березня 2016 року.

На адвокатський запит щодо підстав невиплати заборгованості з пенсії відповідачем надана відповідь від 23 червня 2020 року б/н, в якій повідомлено, що фінансування пенсій, а також заборгованості, контроль за виплатою проводиться розпорядниками вищого рівня. Виплата суми боргу, яка не закладено до бюджету управління, буде проведена за окремим порядком фінансування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За приписами ч. 3 цієї статті виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 47 Закону № 1058-IV регламентовано, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 49 Закону № 1058-IV врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою цієї статі визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідачем частково виконані приписи Закону № 1058-IV щодо пенсійного забезпечення позивача, а саме нараховано суму пенсії за відповідний період, разом з цим виплата цієї суми пенсії не здійснена.

Суд не приймає доводів відповідача, що виплата пенсії за період з 01.03.2016 по 31.07.2019, з 01.10.2019 по 30.11.2019 облікована управлінням та буде виплачуватись у відповідності до постанови КМУ №637 від 05.11.2014 зі змінами від 21.08.2019 №788, на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, за окремим фінансуванням на означені цілі, оскільки відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних сум пенсій.

Тобто, наявна пасивна поведінка, яка виражається у бездіяльності відповідача, оскільки невиплата належної позивачу пенсії є протиправною та не відповідає зазначеним критеріям правомірності, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими.

Суд зауважує, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

В межах адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії позивачу з 01.03.2016 по 31.07.2019, з 01.10.2019 по 30.11.2019 у розмірі 110138,38 грн., дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача відповідної суми заборгованості з пенсійних виплат.

Спору щодо розміру нарахованої заборгованості з пенсії між сторонами немає.

З огляду на наведене та заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2020 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, при цьому, фактично позовні вимоги задоволені, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пенсії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії в розмірі 110138,38 грн.

Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, 84113, Донецька область, вул.Ціолковського, 25) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) нараховану, але не виплачену пенсію в розмірі 110138 (сто десять тисяч сто тридцять вісім) грн. 38 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, 84113, Донецька область, вул.Ціолковського, 25) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош