Решение № 91562330, 14.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 р. Справа№200/6341/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 2282 від 03.06.2020 року, зобов`язання повторно розглянути заяву,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 2282 від 03.06.2020 року, зобов`язання повторно розглянути заяву.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 26.05.2020 року звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак після розгляду поданих документів рішенням № 2282 від 03.06.2020 року Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що в наданій трудовій книжці НОМЕР_1 не вірно зазначена дата народження Позивача, а саме 04.11.1967 року, а згідно паспорту 11.04.1967 року, тому у разі підтвердження трудової книжки буде зараховано до пільгового стажу періоди роботи в ПАТ «ШУ`Донбас». Позивач вважає, що протиправними дії Відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії, також вважає, що рішення № 2282 від 03.06.2020 року про відмову в призначенні пенсії було прийнято відповідачем протиправно.

Просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.06.2020 року № 2282 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2020 року № 2282 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зарахувати до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 17.05.1993 року по 08.06.1993 року, з 02.12.1993 року по 31.08.2002 року ДВАТ Шахтоуправління «Донбас», з 01.09.2002 року по 14.12.2002 року та з 16.12.2002 року по 19.07.2004 року ДП «Шахта Заперевальна-2».

Ухвалою суду від 08.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

31.07.2020 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням в.о. начальника управління від 03.06.2020 року № 2282 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з невірно зазначеною датою народження у трудовій книжці НОМЕР_1 та з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років. Управління звертає увагу на те, що ані матеріали позову, ані матеріали пенсійної справи не містять довідок підтверджуючих пільговий характер роботи за періоди праці з 17.05.1993 року по 08.06.1993 року, з 02.12.1993 року по 31.08.2002 року у ПАТ Шахтоуправління «Донбас», з 01.09.2002 року по 14.12.2002 року та з 16.12.2002 року по 19.07.2004 року в ДП «Шахта Заперевальна-2».

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до довідки № 0000361163 від 10.10.2017 року, перемістився з тимчасово окупованої території м. Донецьк до смт. Новодонецьке м. Добропілля Донецької області.

Відповідач - Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

26.05.2020 року Позивач звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 2282 про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний орган рішенням № 2282 від 03.06.2020 року в призначенні пенсії згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу відмовив, мотивуючи відмову невірно зазначеною датою народження у трудовій книжці НОМЕР_1 та з відсутністю необхідноо пільгового стажу 10 років, в зв`язку з відсутністю довідок про особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії.

Управлінням не враховано до страхового та пільгового стажу періоди роботи позивача з 17.05.1993 року по 08.06.1993 року, з 02.12.1993 року по 31.08.2002 року у ПАТ Шахтоуправління «Донбас», з 01.09.2002 року по 14.12.2002 року та з 16.12.2002 року по 19.07.2004 року в ДП «Шахта Заперевальна-2».

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 114 Закону №1058-IV визначено право та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 1 статті 114 Закону №1058-IVвстановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п.10 Порядку 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок 637).

Статтею 48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17), оцінюватися судом мають саме підстави, тобто мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.

Орган Пенсійного фонду не зарахував спірні періоди до пільгового стажу, виходячи з того, що до заяви не додано уточнюючі довідки.

Судом встановлено, що із записів трудової книжки НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_1 12.11.1985 року, вбачається, що останній за спірні періоди працював:

- з 17.05.1993 року по 08.06.1993 року на посаді учня гірника з ремонту горних виробіток з повним робочим днем в шахті на добувній ділянці у Шахтоуправлінні «Донбас» П/о «Донецькуголь»;

- з 02.12.1993 року по 30.03.1994 року на посаді учня гірника з ремонту горних виробіток з повним робочим днем в шахті на добувній ділянці у Шахтоуправлінні «Донбас» П/о «Донецькуголь»;

- з 30.03.1994 року на посаді гірника з ремонту горних виробіток 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 16.11.1995 року переведений гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті на добувній ділянці;

- з 21.03.1996 року по 31.08.2002 року на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 01.09.2002 року по 14.12.2002 року прийнято по переведенню в ДП «Шахта Заперевальна» на посаду гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 16.12.2002 року по 19.07.2004 року на посаді гірникао очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті ДВАТ Шахтоуправління «Донбас».

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписом начальника відділу кадрів та скріплені печатками.

26.06.2020 року посадовою особою відділу кадрів внесено виправлення до трудової книжки позивача та дата народження змінена на « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі паспорту серії НОМЕР_2 .

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках N 1 та № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Відповідно до положень п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58), зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Щодо неприйняття відповідачем до розгляду трудової книжки позивача, то суд вважає за необхідне зазначити, що працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по інвалідності.

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу, не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки, визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність ведення трудової книжки.

У зв`язку з наведеним орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував відповідні періоди до трудового стажу, посилаючись на наведені ним обставини.

Якщо зіставити записи у трудовій книжці від 12.11.1985 року та паспортні дані позивача, то з трудової книжки вбачається, що при заповненні трудової книжки було допущено помилку в частині дати народження позивача. Однак, якщо розглядати надані позивачем докази в сукупності (в тому числі трудову книжку з виправленням в даті народження, оформленим належним чином, та індивідуальні відомості про застраховану особу), очевидним є те, що вказані в трудовій книжці записи стосуються роботи Позивача.

Враховуючи наявність в матеріалах справи документів, що підтверджують роботу позивача в періоди з 17.05.1993 року по 08.06.1993 року, з 02.12.1993 року по 13.08.2002 року, з 01.09.2002 року по 14.12.2002 року, та з 16.12.2002 року по 19.07.2004 року, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком за пільгових умовах, суд дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість висновків про відсутність підстав для врахування наведених періодів роботи до страхового та пільгового стажу.

У зв`язку з наведеним, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував відповідні періоди до трудового стажу, посилаючись на наведені ним обставини.

На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення Відповідача про відмову Позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є протиправним, а тому суд вважає позовну вимогу про скасування цього рішення обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії або про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком № 2282 від 26.05.2020 року, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 840,80 грн. на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85001, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, б. 28А) про визнання протиправним та скасування рішення № 2282 від 03.06.2020 року, зобов`язання повторно розглянути заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2282 від 03 червня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 2282 від 26.05.2020 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський