Постановление суда № 914665, 29.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-20957/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Карася О. В.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Юг”

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. у справі № 8/276-05

за позовом Новокаховської об’єднаної державної податкової інспекції

до Відкритого акціонерного товариства “Юг”

про стягнення 11358 грн.,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – не з’явились,

встановив:

      Новокаховською об’єднаною державною податковою інспекцієюподано позов про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 11358 грн., в т. ч. 7572 грн. основного платежу та 3786 грн. штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку із застосуванням непрямих методів для визначення податного зобов’язання.

      Постановою Господарського суду Херсонської області від 22.11.2005р. у справі № 8/276-05 взадоволенні позову відмовлено.

      В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що підставою для застосування непрямих методів визначення відповідачу податкового зобов’язання є факт не включення до структури ціни орендної (лізингової) плати сум земельного податку; витрати, пов’язані зі сплатою земельного податку, не є обов’язковою складовою лізингового платежу; позивачем фактично оспорюється правильність визначення ціни в господарському договорі; підставами застосування непрямих методів визначення податкового зобов’язання є неможливість його визначення за загальними правилами; позивач при застосуванні непрямих методів використав тільки первинні документи відповідача, що по суті є визначенням податкового зобов’язання за загальними правилами.

      Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. постанову господарського суду першої інстанції від 22.11.2005р. по даній справі скасовано, позов задоволено.

      При цьому судом апеляційної інстанції підставами прийняття такого висновку вказано на те, що позивачем правомірно застосовано метод економічного аналізу, який базується на взаємозв’язку і взаємозалежності різних економічних показників, які характеризують господарську діяльність відповідача і застосовуються для оцінки елементів податкової бази; підставою для застосування непрямих методів стало не підтвердження  наведених в деклараціях розрахунків наявними документами обліку; позивачем використано інформацію з податкової картки землекористувача, виданої Каховським міським відділом земельних ресурсів; сума лізингових платежів у правовідносинах між пов’язаними особами повинна включати суму, яка відшкодовує платежі лізингодавця за землекористування.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: пп. 4.3.1. п. 4.3. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. п. 5, 6, 8, 9 Методики визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002р. № 697, п. 2 підрозділу ІІ розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002р. № 429, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2002р. за № 1023/7311.

      Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.

      Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі службової записки заступника начальника Новокаховської об’єднаної державної податкової інспекції у зв’язку з необхідністю обрахування суми орендної плати та визначення суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість начальником цієї інспекції 27.10.2004р. за № 11051/10/23-1 прийнято рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов’язань з використанням методу економічного аналізу.

      Підставою для застосування непрямих методів для визначення податкового зобов’язання відповідача згідно пп. 4.3.1. п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” стало не підтвердження розрахунків, наведених у деклараціях, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

      В результаті проведеної позивачем комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.12.2002р. по 30.06.2004р. складено акт № 97/23-1/14132633 від 28.10.2004р. та встановлено заниження відповідачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 7572 грн. у зв’язку з наданням останнім ЗАТ “Чумак”, яке володіє 99,6% статутного фонду відповідача, за договором оперативного лізингу основних засобів загальною площею 14077 кв. м., оскільки лізингові платежі виключають суми, які відшкодовують витрати лізингодавця (відповідача) на сплату платежів за землекористування.

      01.11.2004р. на підставі зазначеного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001772301/0 про визначення відповідачу податкового зобов’язання за непрямими методами по податку на додану вартість в розмірі 11358 грн., в т. ч. 7572 грн. основного платежу та 3786 грн. штрафних (фінансових) санкцій.     

      Згідно положень пп. 4.3.1. п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 16 Закону України “Про лізинг”, п. п. 5, 6, 8, 9 Методики визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002р. № 697 та враховуючи наявність податкової картки відповідача як землекористувача, виданої Каховським міським відділом земельних ресурсів за 2002-2004р.р. позивачем правомірно на підставі документів податкової звітності відповідача та інших документів встановлено обов’язковість включення до складу лізингових платежів суми, яка відшкодовує платежі лізингодавця за землекористування у правовідносинах між пов’язаними особами; обґрунтовано прийнято рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов’язань по ПДВ; затверджено посадовою особою позивача акт про проведення перевірки відповідача.

      Крім того, на підставі п. п. 1.20.51, 1.20.10., 1.26. ст. 1, п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2001р. № 303, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2001р. за № 539/5730 позивач при застосуванні непрямих методів правомірно використав метод економічного аналізу, а саме: метод “витрати плюс”, за яким ціна послуг, що продаються платником податку, визначається як сума фактичних понесених витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку, при цьому враховуються визначені із застосуванням звичайних цін витрати на виробництво (придбання) та (або) продаж товарів.

      За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову є вірним, судові рішення прийнято відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.     

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Юг” без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. у справі № 8/276-05 – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                                    Карась О. В.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                                    Брайко А. І.