Постановление суда № 914630, 24.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-20969/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                        Брайка А. І.,

суддів                                                           Голубєвої Г. К.,

                                                           Карася О. В.,

                                                           Рибченка А. О.,

                                                           Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.10.2005р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.03.2006р. у справі № 18/275-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Четназ”

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Самар Т. Г.,

відповідача – не з’явились,

встановив:

      Товариством з обмеженою відповідальністю “Четназ”подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя № 0000152302/0 від 09.02.2005р.в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 5 827 грн. 20 коп., в т. ч. 3885 грн. основного платежу і 1942 грн. 70 коп. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000542302/0 від 11.05.2005р. про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1 251 грн., в т. ч. 834 грн. основного платежу та 417 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2005р.                   (з врахуванням ухвали від 16.12.2005р.), залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.03.2006р., у справі  № 18/275-АП позов задоволено частково; визнано нечинними податкове повідомлення-рішення № 0000542302/0 від 11.05.2005р. про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1 251 грн., в т. ч. 834 грн. основного платежу та 417 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення    № 0000152302/0 від 09.02.2005р. в частині визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 4 418 грн. 62 коп., в т. ч. 2945 грн. 74 коп. основного платежу та 1 472 грн. 44 коп. штрафних (фінансових) санкцій; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

      Судові рішення обґрунтовані тим, що позивачем не надано оригіналу податкової накладної № 19 від 18.03.2003р.; не надано доказів отримання чи сплати використаних для ремонту матеріалів саме у березні 2003р., а тому висновки про безпідставність включення до податкового кредиту ПДВ від вартості товарів у період їх використання є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству; заниження бази оподаткування по актам виконаних робіт відсутнє, оскільки оплата за виконані роботи здійснювалась на підставі документів, суми по яким в повному обсязі відносились позивачем до складу валового доходу; позивач та ТОВ “Євротехмонтаж” не є пов’язаними особами; сторони не позбавлені права при виконанні робіт (наданні послуг) змінювати суми, що підлягають оплаті, тобто встановлювати вільну ціну; ціни у даному випадку є вільними, а відповідальність за можливе порушення їх формування не може тягти відповідальності у вигляді донарахування ПДВ.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема: ч. 3 ст. 191 КАС України.

      В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін як обґрунтованих та таких, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної планової комплексної документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2001р. по 30.09.2004р. виявлено заниження податку на додану вартість в розмірі 6218 грн. та складено акт             № 0172302/20501135 від 07.02.2005р.

      На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя прийняті податкові повідомлення-рішення   № 0000152302/0 від 09.02.2005р. про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 8076 грн., в т. ч. 5384 грн. основного платежу і 2692 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000542302/0 від 11.05.2005р. про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі  1 251 грн., в т. ч. 834 грн. основного платежу та 417 грн. штрафних (фінансових) санкцій.     

      Наявними в матеріалах справи протоколом судового засідання та розпискою        (т. 2, а. с. 112, 114) підтверджується повідомлення належним чином представника відповідача про дату, час і місце апеляційного розгляду справи та відсутність даних про визнання судом обов’язковою участі його представника в судовому засіданні.

      Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

      Обґрунтування невірної правової оцінки спірним правовідносинам, неврахування в повному обсязі обставин справи та невірного застосування норм матеріального права відповідачем в касаційній скарзі не зазначено, а також таких порушень Вищим адміністративним судом України не встановлено.

      За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволенняостаточних позовних вимог є вірним, постанова та ухвала прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 28.10.2005р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.03.2006р. у справі № 18/275-АП – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                    (підпис)                                               Брайко А. І.

Судді                                                            (підпис)                                           Голубєва Г. К.

                                                                       (підпис)                                              Карась О. В.

(підпис)                                        Рибченко А. О.

(підпис)                                         Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                                                            Брайко А. І.