Постановление суда № 914421, 03.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-20337/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010,  м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“03”квітня 2007 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

Суддів                                                         Бившевої Л.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченка А.О.

секретар судового засідання                Сорокіна Л.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 03.04.2007 року ( в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Донецької області від 15.02.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2006р.

у справі № 22/366а

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «УГЛЕПРОМ»

до                               Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «УГЛЕПРОМ»(надалі - Позивач)звернулось до господарського суду Донецької областіз позовом до Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - Відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001102340/0 від 22.08.2005 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001102340/1 від 19.09.2005 року.

Постановою господарського суду Донецької області від 15.02.2006 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2006 року, адміністративну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УГЛЕПРОМ» до Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки правонаступник Макіївська об'єднанадержавна податкова інспекція задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001102340/0 від 22.08.2005 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001102340/1 від 19.09.2005 року в сумі 340 гривень, в інший частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Макіївська ОДПІ подала касаційну скаргу, в який просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом  першої та апеляційної інстанції при вирішені спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що позивачем в декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами станом на 01.04.2005 року у рядку 13 «Сума коштів перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортним контрактам, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів», розділу II«Фінансові вкладення» не вказана прострочена дебіторська заборгованість у сумі 26100000 рублів РФ, чим порушено ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Макіївська об’єднаної державної податкової інспекціїзадоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акту від 22.08.2005р. № 1186/23-4/32084364 про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „УГЛЕПРОМ" м. Макіївка за період з 29.12.2004 р. по 01.08.2005 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення № 0001102340/0

За результатами адміністративного оскарження Центрально - Міською МДПІ прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.09.2005 р. № 0001102340/1 про застосування до ТОВ "УГЛЕПРОМ" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 875 809 грн. 98 коп.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що між ТОВ „УГЛЕПРОМ" м. Макіївка ("Замовник") та ЗАТ „Красный котельщик" м. Таганрог Росія ("Постачальник") укладено контракт від 01.11.2004р. № 643/980-290М-2004, відповідно до якого нерезидент прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити "Замовнику" системи трубні обігрівачів низького тиску типу ПН-3000 и ПН-1200 для їх встановлення на Запорізькій АЕС. Загальна вартість контракту склала 87 000 000 рос. руб. В специфікації до контракту від 01.11.2004 р. № 643/980-290М-2004 сторонами визначено строки поставки продукції, які обчислюються від дати здійснення ТОВ „УГЛЕПРОМ" м. Макіївка першого авансового платежу.

Згідно валютних меморіальних ордерів від 29.12.2004 р. № 1 на суму 2 500 000 рос.руб., від 30.12.2004 р. № 1 на суму 2 500 000 рос.руб., від 10.01.2005 р. № 1 на суму 4 000 000 рос.руб., від 11.01.2005 р. № 1 на суму 4 000 000 рос.руб., від 13.01.2005 р. № 3 на суму 13 100 000 рос.руб. ТОВ „УГЛЕПРОМ" перерахувало грошові кошти на загальну суму 26 100 000 рос. руб.

Товар за контрактом позивач так і не отримав.

Відповідно до ст. 2 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Враховуючи строки поставки продукції, що обчислювались з дати проведення "Замовником" першого (авансового) внеску, згідно специфікації до контракту, на момент її підписання обумовлювалась необхідність одержання позивачем індивідуальної ліцензії Національного банку України на дату закінчення передбаченого ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" дев'яностоденного строку.

Відповідно до ст. 4 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відсутність у ТОВ "УГЛЕПРОМ" індивідуальної ліцензії підтверджена листом Національного банку України від 09.11.2005 року № 20-014-6970.

Таким чином, податкова інспекція правомірно нарахувала ТОВ "УГЛЕПРОМ" пеню в розмірі 875 469 грн. 98 коп. за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Висновок про порушення позивачем вимог зазначеної норми зроблений податковим органом на тій підставі, що Товариством з обмеженою відповідальністю „УГЛЕПРОМ" м. Макіївка в гр. 13 декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2005 р. не відображена сума здійсненої передплати у розмірі 26 100 000 рос. руб.

Як вбачається з зазначеної декларації, відповідна сума вказана товариством в розділі 5 „Інформаційні відомості" в графі 2.1 - сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених і не погашених векселів по імпортних контрактах.

Тобто, графа 13 не повинна була заповнюватися позивачем, оскільки вона повинна містити відомості про суми коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах при перевищені на звітну дату встановлених законодавством термінів здійснення цих контрактів.

Строк здійснення укладеного між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Красный котельщик»  м. Таганрог (Росія) контракту від 01.11.2004 р. № 643/980-290М-2004 врегульований безпосередньо самим контрактом.

Таким чином, судами

 першої та апеляційної інстанцій вірно визначено, що висновки податкового органу про порушення підприємством вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» безпідставні та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Донецької області від 15.02.2006р. та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2006р. у справі № 22/366азалишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 15.02.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2006р. у справі № 22/366а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)Федоров М.О.Судді(підпис)Бившева Л.І..(підпис)Голубєва Г.К.(підпис)Карась О.В.(підпис)Рибченко А.О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного суду                                         М.О. Федоров