Постановление суда № 91248448, 28.08.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

28 серпня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1643/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження процесуальні питання в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2018 року №Ф-22015-51,

встановив:

24 червня 2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивачка, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування та винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 грудня 2018 року за №Ф-22015-51 відносно ОСОБА_1 ;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 грудня 2018 року за № Ф-22015-51, яка видана ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.

Ухвалою суду від 30.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України.

Частиною 8 статті 262 КАС України, серед іншого, передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву ( частина 2 ст. 159 цього Кодексу).

При цьому, подання заяв по суті справи є правом учасників справи ( ч. 4 ст. 159 цього Кодексу).

Положення частин 3 та 4 ст. ст. 162 КАС України визначають, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2020 представником відповідача подано до суду відзив на позов, до якого долучено клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачкою 10-денного строку звернення до суду, передбаченого Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI. Дане клопотання обґрунтовано тим, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04 грудня 2018 року за №Ф-22015-51 була сформована та направлена засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 23.01.2019 р. Проте, поштове повідомлення повернулось на адресу податкового органу з відміткою " за закінченням терміну зберігання" 25.02.2019 р., що за позицією представника відповідача є датою початку перебігу 10-денного строку для оскарження вказаної вимоги в судовому порядку. Враховуючи, що позивачка звернулась до суду у червні 2020 р., то представник відповідача вважає, що нею пропущено 10-денний строк звернення до суду з вказаним позовом.

30.07.2020 р. позивачкою надано до суду заперечення щодо вказаного клопотання представника відповідача, вказуючи на те, що невручення поштового відправлення, яким їй направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2018 р. № Ф-22015-51, з відміткою " за закінченням встановленого строку зберігання" не може свідчити про її обізнаність щодо існування такої вимоги та як наслідок наявності у неї можливості реалізувати право на її оскарження.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав вважати, що позивачкою строк звернення до суду з даним позовом є пропущеним, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження в даній справі є протиправність дій відповідача щодо формування та винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 грудня 2018 року за №Ф-22015-51 відносно ОСОБА_1 і як наслідок її скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом протягом шести місяців з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо інший строк звернення до суду не встановлено законом.

Разом з тим, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Системний аналіз вказаних приписів законодавства дає підстави вважати, що платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийняте в межах Закону № 2464-VI, в адміністративному і/або в судовому порядку з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом десяти днів з дня отримання вказаного рішення або отримання рішення податкового органу за результатом розгляду скарги на нього, а у взаємозв`язку із положеннями статті 122 КАС України, протягом десяти днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19, від 12 лютого 2020 року у справі №480/1192/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19.

Як встановлено судом, позивачка звернулась до суду з вказаним позовом 24.06.2020 р.

При цьому, у змісті позову, позивачка вказує, що про існування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) про сплату боргу (недоїмки) від 04 грудня 2018 року за № Ф-22015-51,вона дізналась у квітня 2020 року, коли були арештовані її карткові рахунки державною виконавчою службою, додавши копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2019 р.

Проте, матеріали позову не містять доказів того, що позивачка отримала вказану постанову про відкриття виконавчого провадження саме у квітні 2020 р.

Щодо доводу позивачки про те, що невручення поштового відправлення, яким їй направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2018 р. № Ф-22015-51, з відміткою " за закінченням встановленого строку зберігання" не є доказом її обізнаності щодо існування оскаржуваного рішення, то суд приймає до уваги висновок Верховного Суду у постанові від 24.09.2019 року по справі №825/1109/16, згідно якому добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Таким чином, суд вважає, що будучи обізнаною про порушення своїх прав у лютому 2019 р., проте, звернувшись до суду 24.06.2020 р., що становить більше року, позивачка пропустила 10-денний строк звернення до суду, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому, приписи статті 123 КАС України передбачають право особи після відкриття провадження подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідно до ст. 123 КАС України подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду є правом позивача, суд вважає за необхідне встановити позивачам строк подання таких заяв, та зобов`язати останніх у разі їх подання надати докази поважності причин пропуску такого строку.

При цьому, вирішуючи вказане питання суд відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, у постанові від 08.08.2019 року по справі № 480/106/19 Верховний Суд зазначив, що права особи на подачу заяви про поновлення строку, обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, передбачені ч. 3 ст. 123 КАС України, мають бути реалізовані шляхом проведення судом підготовчого судового засідання з метою з`ясування відповідної позиції позивача з приводу пропуску ним строку звернення до суду з наданням йому можливості навести поважні причини такого пропуску, а у разі розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, яке, в силу вимог процесуального закону, не передбачає проведення підготовчого засідання, таке право може забезпечуватись шляхом проведення судового засідання із викликом сторін по справі, або переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Як зазначалось вище, ухвалою суду від 30.06.2020 року про відкриття провадження у справі вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Проте, виявивши факт пропуску позивачем строку звернення до суду після відкриття провадження у справі, суд з метою з`ясування позиції позивачів щодо причин пропуску ними такого строку вважає за необхідне перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КАС України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Визначаючись з датою підготовчого засідання суд приймає до уваги перебування судді у щорічній плановій відпустці з 31.08.2020 р. по 02.10.2020 р. включно.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. (ч. 2 ст. 241 КАС України)

На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 123, 171, 173, 241, 257 КАС України, суд

ухвалив:

Перейти до розгляду справи за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2018 року №Ф-22015-51 за правилами загального позовного провадження.

Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Призначити підготовче засідання 29 жовтня 2020 р. о 15:00 год. в приміщенні Херсонського окружного адміністративного суду за адресою: м. Херсон, вул. Філатова,29.

Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).

Встановити позивачці десятиденний строк подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин його пропуску з дня отримання цієї ухвали.

Запропонувати позивачці направити копію її заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин його пропуску відповідачу.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя В.А. Дубровна