Решение № 91237404, 31.08.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6430/20

Провадження № 2/750/1501/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

суддіСупруна О.П.,секретарДяченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/6430/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

31 липня 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 01 жовтня 2011 року, мотивуючи позов тим, що спільне життя з відповідачем не склалося і шлюбні відносини між ними припинені.

Ухвалою судді від 11 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 31.08.2020.

Позивач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позов визнав.

Згідно вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до частини шостої статті 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 01 жовтня 2011 року, актовий запис № 1922.

Від даного шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подружні відносини подружжя припинило, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу сторони вважають не можливим, оскільки це суперечить їхнім інтересам та інтересам дитини.

Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до частини третьої статті 56 Сімейного кодексу України кожен має право припинити шлюбні відносини.

Згідно статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких умов, суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін та їхньої дитини, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З квитанції № П964764 від 29.07.2020 вбачається, що позивач при зверненні до суду з позовом сплатила судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп.

Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, враховуючи положення частини першої статті 142 ЦПК України, суд вважає за можливе повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, а саме 420 грн 40 коп., а також відповідно до вимого статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на її користь 420 грн 40 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01 жовтня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1922, – розірвати.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області (місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Київська, 9, ідентифікаційний код юридичної особи – 38054398) повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять гривень 40 копійок), сплаченого при подачі позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно квитанції № П964764 від 29.07.2020.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420 грн 40 коп. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Суддя