Решение № 91168300, 26.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2020 р. Справа№200/4836/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: Донецька область, смт. Мангуш, вул. Тітова, буд. 72 «а», код ЄДПРОУ: 42171919) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 14 травня 2020 року, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправними дії Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язання Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії позивачу, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р (ІІ)/2019 від 25 квітня 2019року та п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17 листопада 2017 року, тобто з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 851.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він має право на призначення та виплату пенсії, відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 квітня 2019 року. Зазначає, що рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) від 25.04.2019 вирішено визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю; словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Позивач звернувся з відповідної заявою до відповідача, але в перерахунку пенсії було відмовлено, у зв`язку з відсутністю порядку виконання рішення Конституційного суду України.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким проти задоволення позову заперечував. Вказував, що рішення Другого сенату Конституційного суду України від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання. Після внесення відповідних змін до частини 3 ст. 59 Закону № 796 та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосування ядерної зброї під час проходження служби (незалежно від того, чи не була це строкова служба) набувають право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини 3 ст. 59 Закону України № 796.

Вказує, що управління було зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 року, з моменту набрання чинності Рішенням Конституційного суду України.

Враховуючи зазначене, вказує, що розмір пенсії обчислено та виплачується згідно з діючим законодавством України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 11 червня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 травня 2020 року, визначено головуючим по справі суддю Волгіну Н.П., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 27 липня 2020 року здійснено розподіл справи № 200/4836/20-а, справу передано до провадження судді Арестовій Л.В.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 .

З 26 лютого 1987 року по 05 травня 1987 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини 51559.

Позивач віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. (що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 03.04.2019 року та серії НОМЕР_4 від 26.05.2011 року).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Мангушському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

04.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, яку просив обчислювати відповідно до абз. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року з 01.10.2017 року по теперішній час.

Листом Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 18.03.2020 року № 64 позивача повідомлено, що для перерахунку та обчислення пенсії по інвалідності згідно Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04. 2019 № р (ІІ) не має підстав, оскільки вказане рішення не містить положень щодо порядку його виконання.

Позивач не погоджуюсь с відмовою у перерахунку пенсії звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

25.04.2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№ 1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII(далі Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 59 Закону № 796-XIIв редакції Закону № 231-V від 05 жовтня 2006 року передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону, або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Тобто, до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року частина третя статті 59 Закону № 796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Таким чином, суд дійшов висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII врегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За змістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців, логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що для отримання пенсії за ч. 3 статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;

3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

У той же час словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019.

Так, відповідно до довідки Центрального архіва Міністерства оборони України від 16 серпня 1993 року № 51/8044 підтверджено, що позивач з 26 лютого 1987 року по 05 травня 1987 року був призваний на збори та у складі військової частини № 51559 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.13).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 03.04.2019 року, ОСОБА_1 є особою (категорія 1), яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 26 травня 2011 року ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи.

Відповідно до експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 26 квітня 1994 року № 49, ОСОБА_1 встановлено діагноз у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби по ЛПА на ЧАЭС.

Таким чином, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час зборів, суд дійшов висновку, з урахуванням рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019(402/19, 1737/19) від 25.04.2019 року про те, що права, передбачені частиною третьої статті 59 Закону № 796-XII на нього розповсюджується з 25.04.2019 року.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотримуватися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії, з підстав відсутності порядку виконання Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04. 2019 № р (ІІ), тому позовні вимоги з цього приводу підлягають задоволенню з моменту набрання законної сили вказаного рішення.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплачувати йому в подальшому пенсію з інвалідності суд зазначає, що суд, своїм судовим рішенням не вправі зобов`язувати суб`єктів владних повноважень на виконання будь-яких дій, що ще не настали. Суд також зазначає, що рішення суду поновлює порушені права особи, а не ті, які можливо будуть порушені в майбутньому.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави проводити розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Мангушовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: Донецька область, смт. Мангуш, вул. Тітова, буд. 72 «а», код ЄДПРОУ: 42171919) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії позивачу, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р (ІІ)/2019 від 25 квітня 2019року та п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 серпня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова