Решение № 91166853, 26.08.2020, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.08.2020 м. Ужгород Справа № 907/427/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Закарпатської філії ПАТ "Укртелеком", м. Ужгород

до відповідача Управління соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації, м.Свалява

про стягнення 43276,82 грн.

Секретар судового засідання Штундер Д.Л.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач заявив позов до Управління соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації про стягнення 43276,82 грн. Підставою позову є факт невиконання відповідачем, як розпорядником коштів, зобов`язання по відшкодуванню витрат за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 1 січня 2019 року по 31 березня 2020 року, які надавалися позивачем пільговим категоріям абонентів з огляду на статтю 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» , статті 48, 89 та 91 Бюджетного кодексу України, а також Закон України «Про телекомунікації».

При зверненні з позовом заявник подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 2102, 00 грн. сплаченого судового збору.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, а позивач – відповідь на відзив.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

ПАТ "Укртелеком", як оператор телекомунікацій, надає послуги зв`язку споживачам - фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати. Законом України "Про телекомунікації" встановлений обов`язок позивача надавати послуги на пільгових умовах певним верствам населення у порядку, визначеному Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295.

З огляду на це, між сторонами виникли правовідносини, у яких відповідач, як розпорядник відповідних коштів, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають такі послуги. Всупереч вимогам нормативно-правових актів відповідачем не здійснена оплата позивачу вартості телекомунікаційних послуг наданих споживачам на пільгових умовах з оплати за послуги зв`язку, з 01.01.2019 по 31.03.2020, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 43276,82 грн.

Заперечення відповідача.

Управлінням соціального захисту населення Свалявської РДА фінансових зобов`язань перед позивачем не має, оскільки протягом спірного періоду регіонам України не передбачалось субвенції з державного бюджету на надання пільг з послуг зв`язку, а кошти по «Програмі фінансування пільг на оплату послуг зв`язку та компенсації за пільговий проїзд залізничним транспортом окремих категорій громадян на 2020-2023 роки», затвердженої рішенням №467 Свалявської районної ради 17.12.2019, не виділялись. Управління соціального захисту населення замовлень, доручень, завдань щодо телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення позивачу не давало і не підписувало з ним договорів про компенсацію витрат за надані послуги.

Відповідь на відзив.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається відповідно до вимог законів України.

Чинне законодавство не вимагає також укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання виникають безпосередньо із законів України.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ОЦІНКА СУДУ.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Позивач - публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Позивач надає телекомунікаційні послуги фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Відповідно до ч. З ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 року, визначено, що встановлені законами пільги з їх оплати послуг зв`язку надаються споживачеві за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Право певних категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг передбачено законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок, Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про охорону дитинства», «Про жертви нацистських переслідувань».

У перелічених вище законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян, та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, а зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Встановлені законами пільги з оплати послуг зв`язку надаються споживачеві за місцем його проживання згідно з пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема: пільги щодо оплати послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Категорії громадян, яким надано пільги з оплати послуг зв`язку, визначені Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про охорону дитинства», «Про прокуратуру».

Положеннями вказаних нормативно-правових актів, зокрема, встановлено право фізичних осіб, які мають визначений законами соціальний статус на отримання послуг зв`язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), та обов`язок провайдера, оператора телекомунікацій надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.

На виконання вимог чинного законодавства Закарпатською філією ПАТ «Укртелеком» у період з 01.01.2019 по 31.03.2020 надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах населенню Свалявського району Закарпатської області, у зв`язку з чим цей період позивачем було понесено витрати на надання пільг на послуги зв`язку жителям цього району загальною сумою 43276,82 грн, що підтверджується щомісячними розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за формою № « 2-пільга».

З метою компенсації понесених витрат позивачем щомісячно надсилались відповідачу листи з додатками, а саме розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг форма « 2-пільга», розрахунками таких видатків в розрізі законодавчих актів, якими передбачені пільги, а також акти звірки розрахунків за надані послуги (форма « 3-пільга»).

Відправлення листів із документами, підтверджується копіями описів вкладення кореспонденції, якою направлялись вказані документи.

Всупереч вимог нормативно-правових актів відповідачем не компенсована позивачу вартість телекомунікаційних послуг, наданих споживачам на пільгових умовах, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 43276,82 грн. за спірний період, що складається із заборгованості за січень 2019 року 4613,04 грн; за лютий 2019 року 4371,13 грн; за березень 2019 року 1078,16 грн; за квітень 2019 року 3554,64 грн; за травень 2019 року 3067,62 грн; за червень 2019 року 2853,99 грн; за липень 2019 року 2699,78 грн; за серпень 2019 року 2768,12 грн; за вересень 2019 року 2563,59 грн; за жовтень 2019 року 2737,67 грн; за листопад 2019 року 2540,68 грн; за грудень 2019 року 2655,44 грн; за січень 2020 року 2553,72 грн; за лютий 2020 року 2567,63 грн; за березень 2020 року 2651,61 грн.

Розмір заявлених майнових вимог зазначений позивачем помісячно в актах звіряння розрахунків, доданих до позову, які складаються за результатами звірки даних позивача у формах « 2-пільга» та даних відповідача, отриманих ним з реєстру осіб, які мають право на пільги.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням пільг « 2-пільга», закріплений чіткий перелік вимог щодо відомостей, які мають бути зазначені під час здійснення розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням пільг, зокрема, відомості, за якими можливо ідентифікувати особу, перелік її пільг та період їх отримання, місце проживання особи. Таким чином, вказаний документ є достатнім доказом належного надання послуг на пільгових умовах та їх обсягу.

Згідно пунктів 3 та 4 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджено постаново Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, систематизація інформації з реєстру та забезпечення її використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати є обов`язком структурних підрозділів з питань соціального захисту населення. Вони вправі отримувати дані від надавачів послуг та надавати їм інформацію, що міститься в реєстрі. Отже, звіряння інформації, одержаної від надавача послуг є обов`язком відповідача в силу того, що на нього покладено обов`язок розрахунку розміру пільг та їх надання.

Однак, відповідач акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги форми « 3-пільга» за спірний період позивачу не повернув. Водночас зауважень чи претензій щодо нарахованих сум позивачу не надіслав. Доказів того, що зазначені у актах звірки розрахунків суми не відповідають фактично наданим послугам відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423, Мінсоцполітики, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює в межах передбачених законом повноважень, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в районах та місцях реалізують місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади. Згідно пункту 10 статті 13 цього закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань соціального захисту населення.

У відповідності до пункту 1 Положення про управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Свалявської РДА Закарпатської області від 23.01.2013 №14, управління входить до складу районної державної адміністрації, основним завданням управління є забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення. Однією із функцій управління є здійснення звірки інформації та розрахунків з організаціями – надавачами послуг. Текст положення, що розміщений на сайті http://www.svalyava-vlada.gov.ua/, відповідно є публічно доступним доказом.

Оскільки, до компетенції управління соцзахисту населення належить забезпечення реалізації на території Свалявського району державної політики у сфері соціального захисту населення, управління є головним розпорядником коштів та органом, відповідальним за ведення єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення, за проведення звірок та складання актів звірок з підприємствами – надавачами послуг, УСЗН Свалявської РДА є належним відповідачем у даній справі.

Як визначено п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, зокрема, видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Отже, вищевказаною нормою визначено, що до видатків місцевих бюджетів належать видатки на пільги з послуг зв`язку громадянам, на яких поширюються такі пільги відповідно до законів України.

Внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету свідчить про те, що фактично відбулася зміна джерела фінансування визначених законодавством пільг на послуги зв`язку, а саме - замість фінансування з державного бюджету вказані витрати мають фінансуватись з місцевих бюджетів.

Водночас, згідно частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Із цією нормою закону кореспондує позиція Міністерства фінансів України, викладена у листі від 16.06.2017 №09010-20-10/1603: «В умовах реформи міжбюджетних відносин та поглиблення процесу децентралізації влади з 1 січня 2017 року видатки на надання пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян включено до визначених статтею 91 Кодексу видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів»

Таким чином, норми матеріального права, на момент дії спірних правовідносин, не ставили фінансування відповідних пільг за послуги зв`язку в залежність виключно від наявності субвенцій державного бюджету.

Позиція Верховного Суду, яка викладена зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 по справі 927/465/17, є наступною. Управління соціального захисту населення зобов`язане здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги, незважаючи на те, що Законом України про Державний бюджет на відповідний рік не були передбачені кошти на ці видатки, адже певне право виникає в особи, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання, причому не у зв`язку зі згаданим Законом та похідними від нього актами (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правового акту, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.

Законодавством не передбачена, також, залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих; бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення або звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості чи власного бажання надавача, а на виконання імперативних законодавчих вказівок.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної в Постанові від 29.10.2017 по справі № 911/1924/18, у позивача «виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України)».

У відповідності до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року, у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 року та у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

При вирішення спору судом взято до уваги висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.02.2018 №927/345/17 та постанові від 17.04.2018 №911/4249/16, відповідно до яких не проведення відшкодування позивачу вартості наданих ним соціальних послуг певним категоріям громадян, які є предметом спору в даній справі, було б порушенням права на мирне володіння майном (майновими правами), гарантованих Першим Протоколом до Конвенції про захист з прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, оскільки така бездіяльність відповідача, як уповноваженого державного органу на виплату за рахунок бюджету компенсації вартості фактично наданих соціальних послуг, не ґрунтується на нормах закону та не переслідує легітимної мети, спрямованої на захист інтересів суспільства, окремої особи чи держави.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 43276,82 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги належним чином доведено і документально підтверджено позивачем, і, в той же час, не спростовано відповідачем в порядку ст.74 ГПК України.

Згідно ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2102,00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 74, 80, 129, 233, 236 - 238, 241, 248, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації (89300, Закарпатська обл., м. Свалява, вул. Визволення, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 03192945) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Закарпатської філії ПАТ "Укртелеком" (88000, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 4) 43276,82 грн. (сорок три тисячі двісті сімдесят шість гривень 82 копійки) витрат за надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення в Свалявському районі Закарпатської області, а також 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Андрейчук