Решение № 91135458, 10.08.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/12/20 Справа №447/69/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

10.08.2020 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Бачуна О.І.

при секретарі Тремба І.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія» Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОБАНК» звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 27.12.2011 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір №13-000815-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA від 27.12.2011 , відповідно до якого, позивач відкрив картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривнях та випустив Кредитну карту типу VISA Classic. Відповідно до умов Договору Банк надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної Кредитної лінії. Кредитний ліміт складає 9900 грн. Строк дії кредитної лінії 1 рік з моменту підписання сторонами договору.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 22.12.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 44466,43 грн. Посилаючись на викладене, ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» просило суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судовий збір.

09.01.18р. ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» пред`явило позов в Миколаївський районний суд Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

26.01.2018 відкрито провадження по справі і призначено підготовче засідання на 06.03.2018

22.02.2018 до суду поступив відзив на позовну заяву.

06.03.2018 представником позивача подано до суду відповідь на відзив.

11.04.2018 представником відповідача подано заперечення на відповідь позивача за відзивом відповідача.

11.04.2018 ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду

11.09.2018р. ухвалою суду замінено позивача ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Довіра та Гарантія»

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви в яких просять проводити розгляд справи у їх відсутності.

Перевіривши доводи та матеріали справи, вважає, що позовна заяву не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.12.2011 року між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК та ОСОБА_1 укладено договір №13-000815-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA від 27.12.2011 , відповідно до якого, позивач відкрив картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривнях та випустив Кредитну карту типу VISA Classic. Відповідно до умов Договору Банк надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної Кредитної лінії. Кредитний ліміт складає 9900 грн. Строк дії кредитної лінії 1 рік з моменту підписання сторонами договору.

Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб « Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ „Енергобанк" № 2228 від 31.05.2017 року було вирішено з 06.06.2017 призначити уповноважену особу Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ .Енергобанк", визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема ст.ст. 37, 38, 47-52, 521, 53, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами - Паламарчуку Віталію Віталійовичу.

Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.06.2017р, Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» перебуває в стані припинення.

18.05.2018 року між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» укладено Договір №21 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами (договір факторингу), відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №13-000815-01 від 27.12.2011 року перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Відповідно до Тарифів, встановлено процента ставка - 35% річних (п.1.4. Тарифів), з 01.04.2013 - 37% річних; розмір щомісячного мінімального платежу - 5% від суми боргових зобов`язань, але не менше 50 грн. (п. 1.5. Тарифів); штраф за виникнення простроченої заборгованості - 50 грн. + 0,2% в день від суми простроченої заборгованості (п.1.12.Тарифів); штраф за користування перелімітом (несанкціонованим овердрафтом) - 0,2% в день від суми пере ліміту (п. 1.13. Тарифів).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 22.12.2017 року становить 44466,43 грн, з яких: заборгованість за кредитом: 7934,78 грн.; заборгованість за процентами: 7512,70 грн. за період 11.01.2012-21.12.2017; заборгованість за штрафами/пенею за виникнення простроченої заборгованості (тіло кредиту 16910,37 грн. за період 28.02.2012-21.12.2017; заборгованість за штрафами/пенею за виникнення прострочених % по кредиту: 6855,36 грн. період 27.02.2015-21.12.2017; заборгованість за штрафами/пенею за несанкціонований овердрафт ( переліміт: 3,22грн. за період 12.01.2012-31.07.2014; заборгованість за штрафами/пенею за виникнення простроченої заборгованості ( константа) 5250 грн. за період 01.01.2015- 30.11.2017

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з положеннями ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В оцінці застосування наведених норм права, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з п. 2.6. Кредитного договору, строк дії кредитної лінії становить один рік з моменту підписання сторонами цього договору. Якщо не пізніше ніж за 45 календарних днів до закінчення терміну дії Кредитної лінії, за умови що з боку Держателя відсутня прострочена заборгованість за кредитом та/або обслуговуванню Карткового рахунку та жодна із сторін в установленому договором порядку не заявить про припинення строку дії Кредитної лінії, продовжується на той же строк і на тих же умовах.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк щомісячно нараховує проценти, комісії, розраховує та стягує пені та штрафи в розмірі, встановленому тарифами. Проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п. 2.6. цього договору. Банк списує нараховані проценти та комісії з карткового рахунку. Банк має право нараховувати різні процентні ставки на різні форми використання кредиту, такі як зняття готівки (в тому числі на комісії, що є результатом зняття готівки), розрахунок в торгівельно-сервісній мережі тощо. Процентні ставки для різних форм транзакцій визначаються тарифами.

Відповідно до п. 5.2. договору кредиту, проценти за користування кредитом (в тому числі простроченим кредитом) нараховуються на фактичну суму наданого кредиту (в тому числі простроченого кредиту) і за фактичний час користування таким кредитом протягом всього розрахункового циклу, включаючи день надання та виключаючи день повернення зазначених коштів. Нараховані проценти щомісячно списуються із Карткового рахунку.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами і діє до моменту його розірвання в порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п.8.2. Кредитного договору №13-000815-01 у випадку невиконання чи неналежного виконання Держателем своїх Боргових зобов`язань перед Банком за цим Договором чи будь-якими іншими договорами, укладеними між Держателем та Банком, понад 30 (тридцять) календарних днів Банк має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей Договір шляхом відправлення на адресу Держателя відповідного листа (надалі - „Лист") з повідомленням. Через 10 (десять) календарних днів з дати відправлення на адресу Держателя Листа цей Договір за виключенням п.8.3. вважається розірваним.

Відповідно до п.8.4. Договору, зміни та доповнення до цього Договору , крім змін та доповнень Банком Правил та Тарифів, а також зміни розміру Кредитного ліміту , в порядку передбаченому п.3.2.3. цього Договору та Правилами , вносяться Сторонами шляхом підписання додаткових договорів до цього Договору чи обміну Сторонами листами, які стають невід`ємною частиною Договору.

22.12.2017 за вих.№3093/5 позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено повідомлення - вимогу про сплату заборгованості за кредитним Договором №13-000815-01, яка станом на 22.12.2017 становить 44466,43грн. Крім цього, в даному повідомленні-вимозі вказано, що прострочена заборгованість за договором виникла 28.02.2012.

Як встановлено судом, оскільки станом на 28.12.2012 у відповідача була відсутня заборгованість по Договору, позивачем на підставі п.2.6 Договору пролонговано його дію.

Як встановлено судом, 28.12.2013року кредитний договір не було пролонговано, оскільки як вбачається із представленого позивачем розрахунку, станом на 27.12.2013 вихідний залишок становить 431,95грн., що суперечить п.2.6. Договору, тому з 28.12.2013 строк кредитного договору закінчився.

В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 29.12.2017 року, про що свідчить наявний при матеріалах справи конверт із відтиском штемпеля Укрпошти з датою 29.12.2017

Представник відповідача подав до суду заяву в якій просить застосувати строк позовної давності.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).

На відміну від обчислення позовної давності для вимоги про стягнення штрафу, позовна давність за вимогою про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день (місяць), за який нараховується пеня. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на стягнення пені.

У постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 Верховний Суд України, аналізуючи приписи статей 266 і частини другої статті 258 ЦК України, дійшов висновку, що можливість стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається у межах позовної давності за основною вимогою з дня (місяця), з якого вона нараховується.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, зокрема, про стягнення неустойки.

У свою чергу, банк звернувся до суду з позовом 29.12.2017 року (відповідно до вихідного номеру заяви), хоча мав можливість відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому з 28.02.2012 року, коли йому стало відомо про порушення ОСОБА_1 вимог кредитного договору.

Доказів встановлення більшого терміну позовної давності договором, ніж трирічний, передбачений законом, суду не надано.

Отже, про порушення свого права Банку було відомо 28.02.2012 року, однак своїм правом щодо пред`явлення вимоги про дострокове стягнення заборгованості Банк не скористався.

В силу ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідач заявив про застосування наслідків пропуску позивачем строків позовної давності за вимогами Банку.

Банк звернувся до суду з позовом 29.12.2017 року, тобто після спливу позовної давності, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню, у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати по справі стягненню з відповідача не підлягають відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись статтями 258, 259, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія» Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №13-000815-01 від 27.12.2011 - відмовити

Рушення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Бачун О. І.