Решение № 91118374, 18.08.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2020 року Справа № 923/630/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління поліції охорони в Херсонській області (м. Херсон),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Южмормонтаж" (м. Херсон),

про стягнення 413918грн.64коп.,

за участю представників

позивача: Надєліна Н.О., представник,

відповідача: не прибув.

Позивач 26.06.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 119Хн від 26.12.2017 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку в розмірі 282 158 грн. 64 коп.

Також, позивач просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 30.06.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

23.07.2020 року відповідач по справі звернувся до суду з клопотанням у якому просить проводити судове засідання з повідомленням сторін.

Ухвалою у справі від 24.07.20 призначено судове засідання з розгляду справи по суті, за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи, на 18 серпня 2020 року о 15:00.

У судовому засіданні 18.08.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:

Позивач свої зобов`язання за укладеним сторонами 26.12.2017 Договором про фізичну охорону Об`єкта № 119Хн виконав у повному обсязі, надав послуги охорони за період січень 2019 - липень 2020 року якісно, в строк та в повному обсязі, рахунки, що є підставою для оплати отримані Відповідачем, акти прийому-здачі наданих послуг за період січень 2019 - червень 2020 року підписані без заперечень;

Відповідачем частково сплачено за надані послуги охорони за січень 2020 року в сумі 10000 грн. в червні 2020 року;

за Відповідачем існує заборгованість за послуги охорони за Договором у розмірі 413981,64 грн.;

Відповідач наявність заборгованості за Договором визнає, будь-яких заперечень щодо якості наданих послуг Відповідач на адресу Позивача не надав.

Представник позивача під час судового розгляду справи по суті підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, та заперечував проти аргументів відповідача, викладених у у клопотанні від 23.07.20 (аркуш справи 61).

Відповідач у клопотанні від 23.07.20 (аркуш справи 61) посилається на наступні обставини:

строк дії договору, є істотною умовою, без погодження якої договір не може вважатись укладеним;

пунктом 8.1. Договору про фізичну охорону Об`єкта від 26.12.2017 р. № 119Хн підписаним сторонами у справі, не встановлений строк дії, внесена не заповнена пустографка «...« » 201року.», такий саме незаповнений екземпляр знаходиться і у Відповідача;

виходячи із вищенаведеного, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, на думку Відповідача, такий договір вважається неукладеним, у зв`язку із чим, на адресу Позивача Відповідачем направлено лист від 06.07.2020 р., отриманий Позивачем 08.07.2020 р., із пропозицією підготувати проект додаткової угоди про розірвання Договору з 03.08.2020 р., Додаткової угоди ні про розірвання договору, ні про викладення п. 8.1. Договору в новій редакції із зазначенням строку дії Договору до 03.08.2020 р. Відповідачем не отримувалось.

Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату за межами строку дії карантину у зв`язку з тим, що з 12 березня до 31 серпня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі короновірусу, крім того представник Відповідача, юрист Кривий І.В. з 10.08.2020 р. по 31.08.2020 р.г - буде знаходитись у плановій відпустці.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.»

У зазначеному вище клопотанні Відповідачем не вказано причини, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, до яких не відноситься відпустка представника Відповідача, які призвели до неможливості участі Відповідача у судовому засіданні. Відповідачем не заявлено клопотання про поновлення процесуальних строків, встановлених нормами цього Кодексу для розгляду справи по суті.

Вказані обставини стали підставою для залишення зазначеного клопотання Відповідача без задоволення.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідач не надав.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

26.06.20 - позов;

16.07.20 - заява про уточнення позовних вимог (про збільшення позовних вимог);

18.08.20 - заява про уточнення позовних вимог (про збільшення позовних вимог).

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

23.07.20 - клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін;

13.08.20 - клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2017 між Управлінням поліції охорони в Херсонській області (надалі за текстом рішення - Виконавець, Позивач) та ПрАТ «Южмормонтаж» (надалі за текстом рішення - Замовник, Відповідач) укладено договір про фізичну охорону Об`єкта № 119Хн на здійснення заходів, спрямованих на забезпечення схоронності цілісності майна Відповідача на Об`єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення Позивачем несанкціонованого доступу сторонніх осіб до майна на Об`єкті, збереження його фізичного стані і забезпечення здійснення Відповідачем всіх належних йому повноважень щодо майна (надалі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Відповідач передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, що перераховані у Дислокації (Додаток 1 до Договору) об`єкта, що охороняється під фізичну охорону, і зобов`язується щомісячно сплачувати Позивачу встановлену плату.

Відповідно до умов підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору Відповідач зобов`язаний прийняти послуги охорони щодо охорони Об`єкта в установлений Сторонами час дії Договору та своєчасно вносити плату за послуги охорони у визначеному Договором обсязі і строки та за реквізитами, вказаними в отриманих рахунках на оплату за відповідний місяць.

Відповідно до умов пункту 3.5. Договору оплата за послуги охорони здійснюється Відповідачем на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Заявника у розмірі, визначеному згідно з пунктом 3.2. Договору. Усі платежі за договором здійснюються Відповідачем не пізніше 10 числа кожного місяця за цей місяць за реквізитами, вказаними у рахунку на оплату за поточний місяць.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надав послуги охорони за період січень 2019 - липень 2020 року, рахунки, що є підставою для здійснення попередньої оплати відповідно до умов п. 3.5. Договору отримані Відповідачем, акти прийому-здачі наданих послуг за період січень 2019 - червень 2020 року підписані без заперечень.

Відповідачем частково сплачено за надані послуги охорони за січень 2020 року в сумі 10000 грн. в червні 2020 року.

За Відповідачем існує заборгованість (основний борг) за послуги охорони за період січень 2019 - липень 2020 року за Договором у розмірі 413981,64 грн.

З метою досудового врегулювання спору 11.02.2020 Позивачем на адресу Відповідача надіслано Претензію № 3 за вихідним № 446/43/41/10/01-2020 із вимогою сплати суму заборгованості, повторно долучено рахунки-фактури та акти виконаних робіт і встановлено строк для погашення заборгованості.

У відповідь на претензію Відповідачем надано відповідь листом за № 6/114 від 30.03.2020 щодо вирішення питання оплати наданих рахунків.

Відповідач продовжує не виконувати зобов`язання за договором, не сплачуючи за надані послуги охорони.

Судом не приймаються до уваги посилання Відповідача у клопотанні від 23.07.20 (аркуш справи 61) на неукладеність Договору за відсутності у ньому істотної умови - строку дії, оскільки Договір фактично виконувався сторонами, про що свідчать підписані сторонами акти прийому-здачі наданих послуг та здійснена часткова оплата Відповідачем. Договір, що фактично виконувався сторонами не може бути визнаний неукладеним.

За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства. Аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У відповідності до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до положень статті 610 ЦK України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою, укладений Договір, є договором про надання послуг правовідносини за яким врегульовані главою 63 ЦК України.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Приписами статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язується вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами статті 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від (виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку, понесені Позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 6208грн.78коп. покладаються на Відповідача повністю.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Южмормонтаж" (адреса місцезнаходження: 73021, місто Херсон, Острівське шосе, будинок № 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 14122468) на користь Управління поліції охорони в Херсонській області (адреса місцезнаходження: 73003, місто Херсон, вулиця Молодіжна, будинок № 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40108850) 413918грн.64коп. основного боргу, 6208грн.78коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 25 серпня 2020 р.

Суддя Ю.В. Гридасов