
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2020 р. Справа№200/6568/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
09 липня 2020 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про:
визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28 лютого 2020 року № 79 щодо відмови в призначенні пільгової пенсії згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період роботи на шахті «Ізвестій» з 12 березня 1992 року по 11 січня 1995 року, на ДВАТ «Шахта Княгінівська» ДП ДХТ «Донбас Антрацит» з 04 вересня 1996 року по 29 вересня 1999 року;
зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 20 лютого 2020 року.
Позовні вимоги вмотивовані протиправністю незарахування до пільгового стажу за Списком № 1 вищевказаних періодів роботи у зв`язку з ненаданням довідок, що підтверджують особливий характер праці, та наказів про атестацію, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому неможливість надання зазначених документів не має впливати на конституційне право позивача щодо належного пенсійного забезпечення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29 липня 2020 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що необхідною умовою для зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Cписку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 (а.с. 7-9).
20 лютого 2020 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши, зокрема, копію трудової книжки серії НОМЕР_3 від 28 липня 1983 року, копію диплому серії НОМЕР_4 від 20 липня 1983 року, копію диплому серії НОМЕР_5 від 10 березня 1993 року, копію військового квитка серії НОМЕР_6 від 13 жовтня 1983 року.
Рішенням № 79 від 28 лютого 2020 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підстав відсутності необхідного пільгового стажу роботи, оскільки до пільгового стажу не підлягають зарахуванню періоди роботи на шахті «Ізвестій» з 12 березня 1992 року по 11 січня 1995 року у зв`язку з відсутністю даних про місце реєстрації підприємства, на ДВАТ «Шахта Княгінівська» ДП ДХТ «Донбас Антрацит» з 04 вересня 1996 року по 29 вересня 1999 року - підприємство зареєстровано на непідконтрольній українській владі території, а також ненаданням довідок підтверджуючих пільговий характер, наказів про проведення атестації робочих місць, відсутності даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Вищенаведені обставини сторонами не оспорюються.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Абзацами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абзацами 15, 20 того ж пункту частини другої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзаци 25, 26 пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Спір між сторонами стосується зарахування до пільгового стажу робити періодів роботи з 12 березня 1992 року по 11 січня 1995 року на шахті «Ізвестій», з 04 вересня 1996 року по 29 вересня 1999 року на ДВАТ «Шахта Княгінівська» ДП ДХТ «Донбас Антрацит».
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Записом № 7 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 28 червня 1983 року встановлено, що позивач 12 лютого 1992 року прийнятий машиністом підземних установок 1 розряду з повним робочим днем у Шахту «Ізвестій», наказ № 144-к від 12 лютого 1992 року; записом № 8-9 - з 24 лютого 1992 року по 30 квітня 1992 року проходження курсів машиністів підземних установок 2 розряду; записом № 10 - 05 травня 1992 року переведений машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем, наказ № 430к від 07 травня 1992 року; записом № 11 - 16 березня 1993 року переведений підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем, наказ № 281к від 16 березня 1993 року; записом № 12 - 11 січня 1995 року звільнений з посади за власним бажанням, наказ № 81к від 24 січня 1995 року.
З огляду на записи трудової книжки спірним періодом роботи є період з 12 лютого 1992 року по 11 січня 1995 року, а не з 12 березня 1992 року по 11 січня 1995 року як визначено позивачем.
Записом № 13 трудової книжки встановлено, що позивач 04 листопада 1996 року прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем на Шахту «Княгинівська», наказ № 156к від 04 листопада 1996 року; записом № 14 - 29 вересня 1999 року звільнений з посади за власним бажанням.
З огляду на записи трудової книжки спірним періодом роботи є період з 04 листопада 1996 року по 29 вересня 1999 року, а не з 04 вересня 1996 року по 29 вересня 1999 року як визначено позивачем.
Суд зазначає, що у трудовій книжці позивача щодо спірних періодів зроблені відповідні записи, відображені відповідні відомості про особу, яка вчинила ці записи, міститься її підпис, записи завірені печаткою підприємства, достовірність записів сумніву не викликає.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
За відомостями декількох уточнюючих довідок за № 6840 (№ 1903 - 1905) позивач працював у періоди роботи з 12 лютого 1992 року по 23 лютого 1992 року та навчався з 24 лютого 1992 року по 30 квітня 1992 року за професією (посадою) машиніста підземних установок підземний, яка передбачена розділом - І, підрозділом - 1010100а за Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» від 26 січня 1991 року № 10 (далі - постанова № 10);
позивач працював у періоди роботи з 01 травня 1992 року по 31 серпня 1992 року за професією (посадою) машиніста підземних установок підземний та навчався з 01 вересня 1992 року по 10 березня 1993 року на курсах за професією електрослюсарів підземних, які передбачені розділом - І, підрозділом - 1010100а за Списком № 1, затвердженим постановою № 10;
позивач працював у період роботи з 11 березня 1993 року по 15 березня 1993 року за професією (посадою) машиніста підземних установок підземний, яка передбачена розділом - І, підрозділом - 1010100а за Списком № 1, затвердженим постановою № 10, у період з 16 березня 1993 року по 11 січня 1995 року за професією (посадою) електрослюсаря підземного, яка передбачена розділом - І, підрозділом - 1010100а за Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 року № 162 (далі - постанова № 162). При цьому простоїв на підприємстві не було, позивач у безоплатних відпустках не перебував, у страйках участі не брав.
Відомості цих довідок охоплюють перший спірний період роботи з 12 лютого 1992 року по 11 січня 1995 року.
Слід зазначити, що однією із довідок період з 16 березня 1993 року по 11 січня 1995 року віднесено до дії постанови № 162, яка його не охоплює повністю, оскільки діє з 11 березня 1994 року, проте період роботи з 16 березня 1993 року по 10 березня 1994 року за професією (посадою) електрослюсаря підземного підпадає під дію постанови № 10, підрозділом 1010100а розділу - І якої вказана професія (посада) віднесена до Списку № 1.
Згідно з уточнюючою довідкою № 8 від 21 січня 2020 року позивач працював з 04 листопада 1996 року по 29 вересня 1999 року у ДВАТ «Шахта Княгінівська» ДП ДХТ «Донбас Антрацит» на посаді електрослюсаря підземного, яка передбачена розділом - І, підрозділом - 1010100а за Списком № 1, затвердженим постановою № 162.
Відомості цієї довідки охоплюють другий спірний період роботи з 04 листопада 1996 року по 29 вересня 1999 року.
Судом перевірено правильність застосування Списків у вищезазначених довідках та невідповідність не встановлена, крім позначеного періоду з 16 березня 1993 року по 11 січня 1995 року, що не впливає на визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці при виконанні шкідливих робіт, та інших доказів, які підтверджували б невиконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірні періоди, до суду не надано.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 383 встановлено, що […] до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 4.2 Порядку застосування Списків № 383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
За наданими суду наказами № 582 від 09 листопада 1993 року, № 678 від 16 листопада 1998 року атестація проведена за посадами машиніста підземних установок та електрослюсаря підземного, що відповідає спірним періодам роботи.
Таким чином, аналіз норм законодавства, відомостей трудової книжки, уточнюючих довідок та наказів свідчить про зайнятість позивача в спірні періоди роботи за професіями, які віднесені до Списку № 1.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні періодів роботи з 12 лютого 1992 року по 11 січня 1995 року та з 04 листопада 1996 року по 29 листопада 1999 року до пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від № 79 від 28 лютого 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах підлягають задоволенню.
Окремо слід зазначити, що судом враховано надані позивачем уточнюючі довідки, які видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, з наступних підстав.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207 (далі - Закон № 1207).
Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону № 1207 будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Судом встановлено, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і були утворені відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази на підтвердження факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у пільгових списках, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці підлягають врахуванню.
Суд також зазначає, що відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не є безумовною підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період роботи на шахті «Ізвестій» з 12 березня 1992 року по 11 січня 1995 року, на ДВАТ «Шахта Княгінівська» ДП ДХТ «Донбас Антрацит» з 04 вересня 1996 року по 29 вересня 1999 року та зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 20 лютого 2020 року.
З огляду на допущену описку в періодах, а також враховуючи, що відповідно до положень статті 81 Закону № 1788-XII відповідач має виключну компетенцію в питаннях призначення, перерахунку та виплати пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача дійшов висновку, що належним способом захисту буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 2192 від 20 лютого 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи на шахті «Ізвестій» з 12 лютого 1992 року по 11 січня 1995 року, на ДВАТ «Шахта Княгінівська» ДП ДХТ «Донбас Антрацит» з 04 листопада 1996 року по 29 вересня 1999 року.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. […].
Судом встановлено, що згідно з квитанцією позивачем сплачено судовий збір у сумі 840, 80 грн.
З огляду на це частина суми сплаченого судового збору підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 28 лютого 2020 року № 79 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 20 лютого 2020 року № 2192 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи на шахті «Ізвестій» з 12 лютого 1992 року по 11 січня 1995 року, на ДВАТ «Шахта Княгінівська» ДП ДХТ «Донбас Антрацит» з 04 листопада 1996 року по 29 вересня 1999 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302) судовий збір в сумі 740 (сімсот сорок) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19 серпня 2020 року.
Суддя Ю.М. Льговська
Судебное решение № 91068160, Донецький окружний адміністративний суд было принято 19.08.2020. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 200/6568/20-а. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: