Решение № 91068141, 19.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 р. Справа№200/5483/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Рижаков Анатолій Вікторович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м.Бахмут, пр.Миру, буд.35), Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ідентифікаційний код 42098368, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16). З урахуванням наданих уточнень просив визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з 01.01.2016 по 31.10.2019; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати та виплатити пенсію за період з 01.01.2016 по 31.10.2019. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач з січня 2015 року перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа в Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, яким безпідставно в порушення вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" припинено виплату пенсії. У зв`язку із зміною місця проживання позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про взяття на облік. З червня 2019 року виплату пенсії поновлено. Суми пенсії за період з 01.01.2016 по 31.10.2019 не нараховані та невиплачені.

12 червня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02 липня 2020 року Головним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано суду довідку про доходи та копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

24 липня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві надано відзив, в якому зазначено, що позивача взято на облік за її заявою від 15.09.2019 та поновлено виплату пенсії. Кошти, які не були виплачені позивачу обліковуються в органі, та будуть виплачені на умовах окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України для внутрішньо переміщених-осіб. Вважає, що витрати на професійну правову допомогу завищені та не підтверджені належними доказами.

03 серпня 2020 року Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області надано відзив, в якому зазначено, що ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває, пенсійна справа за запитом направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України; місце реєстрації, згідно паспортних даних селище Ясенівське Луганської області; зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа в м. Київ.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач в з лютого 2015 року по травень 2019 року перебувала на обліку у Бахмутсько-Лиманському об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Виплата пенсії ОСОБА_1 здійснена по 31.12.2015, про що свідчать відомості зазначені у супровідному листі Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.06.2019 №14963/04, сформованому під час передачі пенсійної справи до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

З червня 2019 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

На підтвердження нарахування пенсії у період з травня 2016 року по жовтень 2019 року (включно) відповідачем надана довідка про доходи №8901612549994918 б/д.

Підтвердження нарахування та виплати пенсії за період січень-квітень 2016 року відповідачами не надано.

Суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Спірним питання є невиплата належної пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону № 1058-IV, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», управлінням не приймалось.

Отже, враховуючи те, що припинення виплати пенсії здійснено під час перебування позивача на обліку в Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області, а з 01 червня 2019 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з листопада 2019 року отримує пенсію в цьому управлінні, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії з 01.01.2016 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати пенсію за період з 01.01.2016 по 30.04.2019 (включно) та здійснити виплату за період з 01.01.2016 по 31.10.2019 (включно).

Позовні вимоги щодо нарахування сум пенсії за період з 01.05.2019 по 31.10.2019 (включно)є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки, на підтвердження нарахування відповідачем-2 надана довідка про доходи №8901612549994918 б/д.

Щодо строку звернення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, при цьому, судом встановлено, що суми пенсії не отримані з вини органу та піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що фактично позовні вимоги задоволені, оскільки припинення виплати пенсії визнано протиправним, а зобов`язання вчинити певні дії є похідною від першої вимоги, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень солідарно підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції від 05.06.2020 №0.0.1426968050.1, як за одну вимогу немайнового характеру.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем не надано до суду доказів підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим суд вирішив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16) нарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсію за період з 01.01.2016 по 30.04.2019 (включно) та здійснити виплату пенсії за період з 01.01.2016 по 31.10.2019 (включно).

В задоволені позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати пенсію за період з 01.05.2019 по 31.10.2019 (включно) - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м.Бахмут, пр.Миру, буд.35) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.11 підпункту 15 пункту 1, пункту 3 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош