Решение № 91062037, 19.08.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 748/495/20

Провадження № 2/750/896/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь 3 000 доларів США боргу та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних за порушення зобов`язання в сумі 134, 14 доларів США.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач продав відповідачу своє нерухоме майно, а саме садовий будинок у садівничому товаристві «Чайка» з насадженнями на земельній ділянці та право користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 в садовому товаристві «Чайка», що підтверджується відповідною розпискою відповідача від 04.11.2018, де зазначено, що відповідач дає позивачу завдаток в розмірі 500 доларів США, але відповідач свої зобов`язання по сплаті грошей не виконав, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;

показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За умовами ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В ст. 79 ЦПК України зазначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За умовами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до приписів ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був членом садівничого товариства "Чайка" та як член міг користуватися земельною ділянкою, що знаходиться в користуванні такого Товариства.

Одним із принципів кооперації є добровільність вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації ст. 4 Закону України "Про кооперацію".

Відповідно до ст. 11 Закону Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви.

В той же час, ст. 13 Закону передбачено, що членство в кооперативі припиняється у разі добровільного виходу з нього.

04 листопада 2018 року позивачем було написано заяву голові Товариства про його добровільний вихід з членів товариства у зв`язку з продажем, без зазначення предмету продажу.

Зареєстрованого в порядку передбаченому чинним законодавством, права власності чи права користування земельною ділянкою позивач не мав. Також позивач не мав зареєстрованого права власності на садовий будинок, про який зазначає у позові. Як наслідок дані об`єкти нерухомого майна не могли бути об`єктом будь-яких правочинів, в тому числі продажу.

Розписка, на яку посилається позивач, не містить ознак боргової розписки чи договору купівлі-продажу, в розписці відсутня інформація про об`єкт (предмет) продажу, за який передається завдаток тощо.

Враховуючи викладене вище, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомо) про стягнення коштів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: