Постановление суда № 91044462, 19.08.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

19 серпня 2020 р. м. ХерсонСправа № 766/6757/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Морської Г.М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії

встановив:

08 квітня 2020р. Херсонський окружний адміністративний суд ухвалив рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області, а саме:

"Задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13.06.2018р. у справі № 766/6757/17.

Скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13.06.2018р. № 766/6757/17.

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову прокуратури Херсонської області у наданні ОСОБА_1 довідок про заробітну плату прокурора відділу регіональної прокуратури області, які необхідні для перерахунку пенсії.

Зобов`язати прокуратуру Херсонської області (73000 м. Херсон, вул.. Михайлівська, 33) надати ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ):

- довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за серпень 2001 року з урахуванням умов оплати праці, які існували на день виходу на пенсію ОСОБА_1 14.09.2001р., із зазначенням всіх видів оплати праці, на які були нараховані страхові внески.

- довідку про заробітну плату прокурора відділу регіональної прокуратури прокуратури Херсонської області за червень 2012р., грудень 2015р., січень 2017р. із зазначенням всіх видів оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.".

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020р. рішення суду від 08 квітня 2020р. залишено без змін.

12.08.2020р. від позивача надійшла заява про роз`яснення судового рішення.

Згідно частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Рішення по справі було ухвалене судом у порядку письмового провадження, відтак суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення без виклику сторін.

Судові рішення, незалежно від виду провадження, повинні обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Вказана стаття Кодексу передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Згідно з п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, роз`яснення судового рішення за своєю суттю є одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що роз`ясненню підлягають рішення чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Також роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.

Отже, за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У заяві позивач просить: «… роз`яснити наступне:

1. Чи має право колишній працівник прокуратури Херсонської області, який прослужив більше 27 років в цій установі та 20 років знаходиться на пенсії знати розмір своєї заробітної плати за серпень 2001 року та право отримати інформацію (у вигляді довідки) про її розмір використаний для обчислення пенсії. Суд зобов`язав прокуратуру області надати мені довідку про мою заробітну плату за серпень 2001 року з урахуванням умов оплати праці, які існували на день виходу мого на пенсію, із зазначенням всіх видів оплати праці, на які були нараховані страхові внески. У зв`язку з цим прошу роз`яснити викладене в рішенні - «з урахуванням умов оплати праці, які існували на день виходу на пенсію»: а), суд мав на увазі внесення до довідки інформації про фактично виплачену мені заробітну плату, чи заробітну плату, яка мала бути виплаченою згідно з діючим законодавством; б) Чи входить до переліку виплат, які відображаються в довідках про заробіток мій та працюючих прокурорів середньомісячний розмір грошової допомоги за кожен відпрацьований рік.

2. Судом визнано, що на виконання рішення прокуратура області при підготовці довідок про заробіток працюючих прокурорів за червень 2012 та грудень 2015 років має в них відображати складові їх заробітку (а це посадовий оклад, доплати за класний чин та вислугу років, заохочувальні щомісячні виплати у вигляді доплати за інтенсивність праці та премії а також інформацію про розмір компенсуючих виплат у вигляді матеріальної допомоги до відпустки, середньомісячний розмір грошової допомоги, інших доплат), які передбачені діючим законодавством. З урахуванням наведеного та з урахуванням положень ч. 2 ст. 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», що середньомісячний розмір компенсуючих виплат має визначатись шляхом ділення їх загальної суми за два роки на 24 а коригуватись (збільшуватись) шляхом множення на розмір коригуючого коефіцієнта, прошу роз`яснити: а), за умови відхилення судом моїх позовних вимог про надання таких довідок за 2002-2008 роки чи зобов`язаний відповідач вивести новий розмір коригуючого коефіцієнта (адже розмір виплати збільшиться при їх обчисленні із заробітку працюючих прокурорів) за кожен рік і на його розмір збільшити розмір компенсуючих виплат перш ніж їх обчислити за 2012 та 2015 роки та внести до відповідних довідок…».

Також позивач стверджує, що рішення суду ще не виконувалось, так як він після отримання 28.07.2020 року постанов апеляційного суду додаткових довідок від відповідача не отримав.

Тобто відповідач просить роз`яснити судове рішення щодо складових довідок про заробітну плату ОСОБА_1 .

Суд відмічає, що абзаци п`ятий, шостий, сьомий резолютивної частини рішення містить посилання на складові довідки про заробітну плату позивача:

«… Зобов`язати прокуратуру Херсонської області (73000 м. Херсон, вул.. Михайлівська, 33) надати ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ):

- довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за серпень 2001 року з урахуванням умов оплати праці, які існували на день виходу на пенсію ОСОБА_1 14.09.2001р., із зазначенням всіх видів оплати праці, на які були нараховані страхові внески.

- довідку про заробітну плату прокурора відділу регіональної прокуратури прокуратури Херсонської області за червень 2012р., грудень 2015р., січень 2017р. із зазначенням всіх видів оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування…».

Тобто суд чітко визначив, що до довідок про заробітну плату мають бути включені усі види оплати праці, на які були нараховані / сплачені (в залежності від періоду) страхові внески.

У зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2020р. р. у справі №766/6757/17 є чітким і зрозумілим: терміни, вжиті у ньому, відповідають змістові передбаченим законодавством України; терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи. Судове рішення не містить положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Отже, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2020р. р. у справі №766/6757/17 ґрунтується на положеннях чинного законодавства, є чітким і зрозумілим та не потребує роз`яснення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Згідно ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Керуючись ст. 241, 248 КАС України, суд,-

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 р. у справі 766/6757/17 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Копію ухвали направити сторонам .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський окружний адміністративний суд.

Суддя Г.М. Морська