Постановление суда № 90977046, 10.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в призначенні судової експертизи

10 серпня 2020 р. Справа №200/14026/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Огонянц О.В., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області

до відповідача 2: Сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області

про: визнання протиправними дії Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області із видання розпорядження № 25-к від 18.10.2019 року “Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ”, визнання протиправним та скасування розпорядження Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області № 25-к від 18.10.2019 року “Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ”, поновити ОСОБА_1 на службі в Бердянській сільській раді Мангушського району Донецької області на посаді заступника сільського голови з виконавчої роботи, стягнення із Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17. 10.2019 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи із середньоденного розміру заробітку 987,86 грн., стягнення із Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200000 грн., стягнення із Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 20115 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Букін С.М. – особисто,

від відповідача 1: Бутенко Ю.В. – на підставі довіреності,

від відповідача 2: Білозерцев І.І. – особисто,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області, Сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області про визнання протиправними дії Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області із видання розпорядження № 25-к від 18.10.2019 року “Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ”, визнання протиправним та скасування розпорядження Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області № 25-к від 18.10.2019 року “Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ”, поновити ОСОБА_1 на службі в Бердянській сільській раді Мангушського району Донецької області на посаді заступника сільського голови з виконавчої роботи, стягнення із Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17. 10.2019 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи із середньоденного розміру заробітку 987,86 грн., стягнення із Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 20115 грн.

Позивач у судовому заявив та надав письмове клопотання про призначення судової експертизи. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що в наслідок його незаконного звільнення та неправомірних дій відповідача, йому було завдано моральних страждань та він втратив душевний спокій, у зв`язку з незаконним запис в трудовій книжці, який порочить його ділову репутацію, не може працевлаштуватися на рівнозначну до звільнення роботу. Також позивач зазначає, що через безпідставне звільнення вимушений докладати зусиль для відновлення своїх прав та соціального статусу, налагодження стосунків з оточуючими та пристосовуватися до нового укладу життя, що вказує на завдану моральну шкоду. Позивач вважає, що вирішення питань у межах заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди, потребує не лише професійного й життєвого досвіду судді, але й кваліфікованого експертного висновку фахівців. Позивач вказує на те, що протиправні дії відповідача заподіяли значну моральну шкоду для встановлення якої має бути призначена судово – психологічна експертиза, яка підтвердить факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі можуть бути відшкодовані, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Таким чином, на думку позивача за допомогою судово – психологічної експертизи можна отримати дані, які зможуть зрозуміти та правильно оцінити особливості психічної активності та поведінкових проявів особи, що мають значення для висновків юридичного змісту. Позивач вважає, що з метою справедливого та повного розгляду даної справи, визначення розміру моральної шкоди в міру її заподіяння, просив долучити експертам ТОВ «Судова незалежна експертиза України» проведення судово – психологічної експертизи на розгляд яких поставити питання: чи є звільнення 16.10.2019 року з посади заступника сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області психотрамвуальних для ОСОБА_1 , як на час його звільнення, так і на час проведення судово – психологічної експертизи? якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)? чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) внаслідок звільнення 16.10.2019 року з посади заступника сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду).

Представники відповідачів заперечували проти задоволення клопотання позивача про призначення судово - психологічної експертизи, оскільки вважають, що з моменту звільнення минуло багато часу, а також проведення зазначеної експертизи в межах даної справи є недоцільним.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судово – психологічної експертизи, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.ч.1, 2, 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи, серед іншого, мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.101 КАС України висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Аналіз викладеного свідчить, що суд може назначити експертизу з метою з`ясування обставин справи, що в свою чергу потребує спеціальних знань у відповідній галузі.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно з ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому з`ясовується, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В той час як ст. 23 ЦК України наявність моральної шкоди пов`язує з доведеним фактом заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру та встановлення причинного зв`язку між завданою шкоду та діяннями винної особи.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

На час подання позивачем клопотання про призначення судово - психологічної експертизи для визначення розміру понесеною ним моральної шкоди триває розгляд справи про визнання протиправними дії Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області із видання розпорядження № 25-к від 18.10.2019 року “Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ”, визнання протиправним та скасування розпорядження Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області № 25-к від 18.10.2019 року “Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ”.

Отже, факти, які беззаперечно підтверджують протиправність дій відповідачів щодо звільнення позивача, наразі відсутні, а відтак призначення експертизи на даному етапі до з`ясування позицій учасників та обставин справи щодо суті спору, на переконання суду, є передчасним.

У рішенні Верховного Суду від 27.09.2017 р. по справі №6-1435цс17, на правовий висновок якого посилається позивач, також наведено, що підставою виникнення обов`язку відшкодувати моральну шкоду є правопорушення.

У поданому клопотанні про призначення експертизи, з огляду на предмет спору, не наведені обставини, що мають значення для справи, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право та без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Крім того, суд звертає увагу на те, що наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 р., зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145, затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».

Питання які регулюють призначені психологічної експертизи регулюються Главою VI Методики - «Психологічна експертиза».

6.1 Об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач; дорослого та похилого віку).

6.3 Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

6.4 Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:

індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

6.5 При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.

Відповідно до п. 6.9-6.11 даної Інструкції для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи.

Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи.

Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертної особи у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення).

Під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 101 КАС України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Тобто вказаною нормою визначено можливість замовлення експертизи позивачем самостійно без направлення до експертної установи даної справи, зупинення провадження та ускладнення розгляду справи.

При вирішенні питання заявленої заяви-клопотання про призначення експертизи суд виходить з загальних засад (принципів) адміністративного судочинства, закріплених у ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 6 КАС України.

Так, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви-клопотання ОСОБА_1 про призначення психологічної експертизи слід відмовити.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судово – психологічної експертизи у даній справі.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 72, 73, 90, 101, 102, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи у справі № 200/14026/19-а – відмовити.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошена у судовому засіданні 10 серпня 2020 року в присутності позивача та представників відповідачів.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 серпня 2019 року.

Ухвала оскарженю не підлягає та набирає законної сили після її проголошення.

Суддя В.В. Олішевська