Постановление суда № 90823338, 06.08.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 643/11019/20

н/п 2-з/953/151/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р. Суддя Київського районного суду м.Харкова Колесник С.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №643/11019/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківського апеляційного суду, Національного агентства з питань запобігання корупції, Центру адміністративних послуг Харківської міської ради, Московського районного суду м. Харкова, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2020 до Московського районного суду м. Харкова надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківського апеляційного суду, Національного агентства з питань запобігання корупції, Центру адміністративних послуг Харківської міської ради, Московського районного суду м. Харкова про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, стягнення шкоди та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить заборонити операторам Інтернет послуг ПрАТ «Київстар», ТОВ «Воля кабель», ТОВ «Макснет», групі компаній під торговою маркою «Тріолан» надання телекомунікаційних послуг мешканцям квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 будинку АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 , також ГУ НП в Харківській області та УСБУ в Харківській області заборонити використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації в моєму і сусідніх будинках і зобов`язати їх вилучити у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації; заборонити центру адміністративних послуг здійснювати реєстрацію прав власності на квартиру по АДРЕСА_5 .

Крім того, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить витребувати докази на підтвердження доводів заяви про забезпечення позову.

24.07.2020 ухвалою Харківського апеляційного суду визначено підсудність вказаної цивільної справи № 643/11019/20 за позовом ОСОБА_1 та заяви про забезпечення позову – Київському районному суду м. Харкова.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2020, цивільну справу № 643/11019/20 було розподілено судді Колесник С.А.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.08.2020, заяву про забезпечення позову по справі № 643/11019/20 було розподілено судді Колесник С.А.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимоги до заяви про забезпечення позову визначені в ч.1 ст.151 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату, в обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що протягом 2019 року він не отримував достатній дохід, який дозволив би йому сплатити судовий збір за подачу позову. Позивач зазначив, що його дохід склав 3000 грн.

Частиною 1 ст.136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший із батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASEOFKREUZv.POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Також, зокрема, у п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOVv. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а також враховуючи, що в обґрунтування доводів клопотання не надано достатніх доказів на підтвердження того, що на час подачі позову майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі та враховуючи відсутність обставин, визначених законом, для відстрочення судових витрат, клопотання про відстрочку сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви про забезпечення позову судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 420 грн. 40 коп.

В поданій ОСОБА_1 заяві про забезпечення позову, всупереч вимогам ст.151 ЦПК України, відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Також, в порушення п.4 ч.1 ст.151 ЦПК України, позивачем не додано до заяви про забезпечення позову всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Клопотання позивача ОСОБА_1 щодо витребування доказів на підтвердження доводів заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з положенням ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно ч.3 ст. 84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст.ст. 116-118 ЦПК України.

Згідно ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Вказана заява не відповідає вимогам ст. 117 ЦПК України, оскільки заявником не зазначені обставини, для доказування яких необхідне докази, які він просить витребувати.

Також, суд вважає, що заявником не обґрунтовано передбачених ст. 116 ЦПК України підстав для витребування даних доказів саме до подання відповідного позову, зокрема, не зазначено обставин, які б давали підставу припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Однак, у поданому клопотання в частині витребування доказу заявник не надав жодних доказів та підтвердження того, що він не може цей докази отримати самостійно.

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Оскільки заява про забезпечення позову без додержання вимог, викладених у статтях 149-153 ЦПК України, тому суд повертає її заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 84,116-118,153,268,352-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення оплати судового збору - відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №643/11019/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківського апеляційного суду, Національного агентства з питань запобігання корупції, Центру адміністративних послуг Харківської міської ради, Московського районного суду м. Харкова - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018

Суддя Колесник С.А.