Постановление суда № 90823322, 04.08.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12108/20

н/п 2-з/953/148/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., при секретарі Кудіновій К.А., розглянувши заяву представника позивача Харківської міської ради - Прядко Л.В. до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

30.07.2020 представник позивача Харківської міської ради Прядко Л.В. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича про скасування державної реєстрації на права власності на житловий будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2076024163101, запис про право власності № 36397865).

04.08.2020 суддею Колесник С.А. був зроблений запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональних даних, що в містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо ОСОБА_1 , адреса, зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_1 .

04.08.2020 представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження стосовно об`єкта нерухомого майна житловий будинок літ «А-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1812155563101; заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування, продажу, застави та ін.) щодо житлового будинку літ «А-1» що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2076024163101, до закінчення розгляду даної справи по суті і набранням остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили.

В обґрунтування представник позивача зазначила, що обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Вказує, що посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, представник позивача вказує на те що, згідно з деталізованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр) щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний № 2076024163101) право власності на житловий будинок літ. «А-1», площею 50,1 кв.м. по АДРЕСА_1 було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 в Харківській міській раді відсутня інформація про прийняття рішень щодо надання у власність або користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 . В силу приписів ст. 83 Земельного кодексу України та з урахуванням того, що вищевказана земельна ділянка не перебуває у державній або приватній власності, вона є комунальною.

Також, зазначає, що згідно з Реєстру відповідач ОСОБА_1 є першим власником цього житлового будинку, оскільки право набуте не за договором щодо його відчуження. Державна реєстрація прав проведена приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим Станіславом Давидовичем 29.04.2020. підставою для державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості визначені: технічний паспорт від 21.04.2020 № 3265987548, виданий ТОВ «Лемінгтон»; довідка від 21.04.2020 № 3265987548, видана ТОВ «Лемінгтон».

Крім того, представник позивача ОСОБА_2 зазначила, що в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України (https://dabi.gov.ua/declarate/list.php), інформація щодо прийняття до експлуатації вищевказаного житлового будинку відсутня. Будь-яка інформація щодо прийняття до експлуатації спірного об`єкту у міській раді відсутня. Реєстрація речових прав на спірний житловий будинок за вказаною адресою проведена приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. за відсутності документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно та відомостей про присвоєння такому об`єкту адреси. Таким чином, вважає реєстрацію речових прав на спірний об`єкт незаконною та протиправною. Державна реєстрація речових прав на зазначений об`єкт нерухомого майна порушує права міської ради як власника земельної ділянки, зачіпає її інтереси як органу, що здійснює державний архітектурно-будівельний контроль на території міста Харків, та приймає до експлуатації закінчені будівництвом об`єкти.

Також звертає увагу суду на той факт, що згідно з інформації з Реєстру відповідач у справі є власником спірного нерухомого майна, має всі можливості вільно розпоряджатися спірним майном, тобто може в будь-який час укласти правочин та відчужити спірне майно третім особам, що негативно вплине на їх права у майбутньому, а у подальшому призведе до необхідності залучення їх до участі у справі, визнання цивільно-правових угод недійсними, а також скасування відповідних рішень державних реєстраторів про реєстрацію речових на це спірне майно, що негативно вплине на строки розгляду справи по суті та затягуванню процесу. Вважає, що такі види забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами, оскільки накладення арешту на житловий будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_1 лише обмежує право відповідача на відчуження нерухомого майна, проте не позбавляє відповідача права користування та володіння ним, носить тимчасовий характер та не порушує права інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на необхідність забезпечення основного завдання правосуддя ефективного поновлення в правах. Так, в п. 9 рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 КСУ зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що є достатні підстави вважати, що відносно спірного нерухомого майна у подальшому можуть бути укладені й ніші правочини з метою його вибуття у власність третіх осіб, щодо цього майна можуть бути здійснені дії з поділу, виділу, об`єднання, зміни реєстраційних номерів об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Отже, виходячи з об`єкту, щодо якого заявник просить забезпечити позов на час розгляду справи, суддя, дослідивши матеріали справи, що підтверджують право власності відповідача на житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 50,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити, чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Вказаний вид забезпечення на переконання суду є співмірними із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви.

Обраний судом вид забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує прав юридичної особи, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання можливого судового рішення.

Згідно зі статтею 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії щодо майна, що належить відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153, 157 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Харківської міської ради – Прядко Людмили Валеріївни про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти заборону відчуження житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 50,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею, строк пред`явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя Колесник С.А.