Постановление суда № 90801927, 06.08.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 серпня 2020 р. № 1440/2277/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши клопотання про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 09.01.2019 Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі – Управління або відповідач):

- визнав протиправною бездіяльність Управління, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.05.2016 по 15.08.2018;

- зобов`язав Управління провести нарахування та виплату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 “Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ” ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.05.2016 по 12.12.2016;

- зобов`язав Управління провести нарахування та виплату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 “Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання”, ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 13.12.2016 по 15.08.2018;

- визнав протиправною бездіяльність Управління, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану у 2018 році відпустку;

- зобов`язав Управління у місячний строк з дня набрання рішенням у справі законної сили подати звіт про його виконання;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Рішення суду набрало законної сили 06.03.2020, у день ухвалення П`ятим апеляційним адміністративним судом постанови про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення.

Отже, строк подання відповідачем звіту про виконання рішення суду від 09.01.2019 настав 06.04.2020.

30.04.2020 відповідач подав до суду звіт про часткове виконання рішення суду.

Оскільки рішення суду від 09.01.2019 не було виконано в повному обсязі, 25.06.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду, та обґрунтував це клопотання тим, що кошти на виплату грошового забезпечення позивачу ще не надійшли від головного розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26.06.2020 відповідач подав до суду звіт про виконання судового рішення та підтвердження проведення перерахування коштів на картковий рахунок позивача в сумі 88 461,81 грн. Факт отримання грошових коштів у сумі, вказаній у Звіті, позивач в судовому засіданні підтвердила.

З урахуванням викладеного, суд Ухвалою від 01.07.2020 встановив, що рішення від 09.01.2019 не було виконано в повному обсязі тому, тому визнав за необхідне встановити для відповідача новий строк подання звіту – до 01.08.2020.

29.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що в межах виконання судового рішення Управлінням підготовлений та направлений лист до Національної поліції України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів, для перевірки правильності донарахованих розрахунків, затвердження рішення та виділення коштів для проведення відповідних виплат, для виконання рішення суду з виплати коштів. Такі дії відповідача свідчать про неухилення від виконання рішення суду.

Вирішуючи клопотання відповідача, суд виходитьз такого.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приписи частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, ця норма встановлює право суду визначати наслідки щодо виконання рішення суду.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки відповідач не надав доказів повного виконання рішення суду у справі №1440/2277/18, суд вважає за необхідне встановити Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області новий строк подання звіту про виконання рішення суду в цій справі.

З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк не виконано судове рішення та у зв`язку з відсутністю можливості відповідача самостійно формувати бюджет, оскільки виділення коштів із державного бюджету на фінансування виплат не залежить від відповідача, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення .

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частина 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Керуючись статтями 243, 248, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача задовольнити.

2. Установити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 09.01.2019 у справі № 1440/2277/18 - до 01.09.2020.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна