Постановление суда № 90798216, 20.07.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45371/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі - Московенку В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві заяву адвоката Голодняка М.В. про відвід судді Печерського районного суду міста Києва Карабаня В.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Печерського районного суду міста Києва Карабаня В.М. перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.

В ході розгляду кримінального провадження головуючому судді Карабаню В.М., захисником обвинуваченого заявлено відвід з підстав, які захисник на його думку пов`язує з передчасним продовженням строків тримання під вартою та позбавленням права на оскарження цього рішення до суду апеляційної інстанції.

Згідно автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Писанцю В.А.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Головуючий суддя Карабань В.М. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду заяви повідомлявсь належним чином.

На основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності , суд визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів, так як відсутність зазначених осіб не перешкоджає розгляду заяви про відвід та окрім цього, слідчий суддя враховує короткі строки розгляду даної категорії клопотань.

Вивчивши заявлений відвід, дослідивши матеріали провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до наступного висновку.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

У заяві про відвід адвокат вказав, що суддя Карабань В.М. підлягає відводу, у зв`язку з тим, що виникли сумніви щодо його не упередженості відносно розгляду даного кримінального провадження.

Проте, дані доводи суд не приймає до уваги та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 75 КПК України, визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Проте, всупереч вказаному, заявником не наведено будь - яких доводів, які б свідчили про наявність підстав для відводу головуючого судді Карабаня В.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, які б узгоджувалися з приписами ст.ст. 75, 76 КПК України, а тому суд приходить до висновку, що вказані вище підстави для відводу відсутні.

Разом з цим, під час судового розгляду даної заяви за наданими матеріалами, не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді заяви про відвід.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

Таким чином, суд вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості судді Карабаня В.М., що унеможливлювало б постановлення ним об`єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу судді відсутні.

З врахуванням зазначеного, заявлений відвід сторони захисту є безпідставним, необґрунтованим та таким, який направлений на затягування розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Голодняка М.В. про відвід судді Печерського районного суду міста Києва Карабаня В.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Писанець