Постановление суда № 90791217, 04.08.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/411/18

Номер провадження:1-кп/521/1144/20

УХВАЛА

04 серпня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі колегії суддів:

головуючого судді Поліщук І.О.,

суддів Коблової О.Д., Граніна В.Л.,

при секретарі Шудра Г.С.,

за участю прокурора Чантурідзе Г.С.,

адвоката Потапенко Є.В.

у присутності обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 521/411/19 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженца с.м.т. Добровеличківка, Кіровоградської області; громадянина України; українця; з середньою освітою; не працюючого; не одруженого; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, -

В СТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду міста Одеси на розгляд надійшло кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за №12016161470001789 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.

Сторона захисту не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши думку сторін, суд вважає, що клопотання обвинувачення щодо обрання строку тримання під вартою необхідно задовольнити з наступних підстав.

У рішенні ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» Суд нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами. Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи «за» і «проти» звільнення з-під варти не повинні бути «загальними й абстрактними».

Так, в провадженні колегії суддів Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 , який обвинувачується за ст. ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, тому суд вважає за необхідне зазначити, що на даний час існують ризики, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або переховуватися від суду.

Вказані обставини, на думку суду, не є «загальними й абстрактними».

Таким чином, суд вбачає наявність чітких ознак того, що подальше перебування ОСОБА_1 під вартою вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.

Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 є: запобігання спробам переховуватись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, при вирішенні питання про обрання терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує і інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я – відсутність відомостей щодо неможливості перебування під вартою. При цьому суд вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів) для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, обраних відносно обвинуваченого, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує вимоги ст.ст. 5, 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, тому обмеження його конституційних прав в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи положення ч.4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з дня винесення ухвали тобто з 04.08.2020 року до 02.10.2020 року включно.

Ухвала суду щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Поліщук І.О.

Судді: Коблова О.Д.

Гранін В.Л.