Постановление суда № 90757263, 30.07.2020, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/303/18

провадження № 1-в/694/43/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.

секретаря судового засідання Блискавки А.С.

з участю:прокурора Гончар Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Звенигородка матеріали за поданням начальника Звенигородського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області Завальнюка В.О. про звільнення від відбування покарання з випробуванням в зв`язку із закінченням іспитового строку з випробуванням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, засудженого вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.06.2018 року за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України; вироком Апеляційного суду Черкаської області від 26.09.2018 року остаточно призначено покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,

в с т а н о в и в :

Начальник Звенигородського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області Завальнюк В.О. звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_1 від призначеного за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.06.2018 року покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком на 2 роки, в зв`язку із закінченням іспитового строку з випробуванням. Подання мотивує тим, що з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням гр. ОСОБА_1 був ознайомлений 29.10.2018 року, цим же числом був ознайомлений з постановою про встановлення днів явки для проведення реєстрації – І,ІІ,ІІІ та ІV п`ятниця кожного місяця. В період відбуття покарання до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Виконав всі обов`язки, покладені на нього судом. Проте допустив неявки на реєстрацію до органу пробації 14.12.2018 року, 21.12.2018 року, 28.12.2018 року без поважної причини, за що отримав письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням від 04.01.2019 року. За час перебування на обліку зарекомендував себе посередньо, по місцю проживання та роботи характеризується задовільно. Згідно оцінки ризику має середній рівень вчинення повторного правопорушення. Підстав для направлення матеріалів до суду для скасування іспитового терміну не було. Іспитовий термін з випробуванням закінчився 01.06.2020 року. Вирок набрав законної сили 26.09.2018 року.

Начальник Звенигородського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області Завальнюк В.О. в судове засідання не з`явився. Про місце та час розгляду подання повідомлений належним чином. Його неявка відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду, а тому судом ухвалено проводити розгляд подання у його відсутність.

Засуджений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причина неявки суду не відома, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, суд вбачає підстави до розгляду у його відсутність, згідно до ч.5 ст.539 КПК України.

Прокурор Гончар Р.В. просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вироком Апеляційного суду Черкаської області від 26.09.2018 року вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного ОСОБА_1 покарання. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим та на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим

строком на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КК України. Згідно матеріалів особової справи засудженого №43/2018, останній перебуває на обліку з 24.10.2018 р. 01.06.2020 року іспитовий термін з випробуванням закінчився 01.06.2020 року,а відповідно до ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду,тобто іспитовий строк закінчиться 26.09.2020 року.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

Згідно п. 3 ч.2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 537 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 засуджений 01.06.2018 року Звенигородським районним судом Черкаської області за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 26.09.2018 року вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного ОСОБА_1 покарання. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим та на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Згідно матеріалів особової справи засудженого №43/2018, останній перебуває на обліку з 24.10.2018 р. 01.06.2020 року іспитовий термін з випробуванням закінчився 01.06.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги те, що апеляційним судом Черкаської області від 26.09.2018 року прийнято нове рішення по справі, тому строк іспитового терміну з випробуванням необхідно рахувати з моменту винесення рішення апеляційної інстанції, який набрав законної сили 26.09.2018 року.

За таких обставин, оскільки на час подачі до суду подання Звенигородського міськрайонного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Черкаській області про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку не підлягає задоволенню.

На підставі викладено, керуючись ст. 78 КК України, ст. 537, 539 КПК України,суд,-

ухвалив:

Відмовити у задоволенні подання начальника сектору Звенигородського міськрайонного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Черкаській області про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку відносно ОСОБА_1 та повернути матеріали особової справи засудженого.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Звенигородський районний суд Черкаської області.

Суддя Т.В.Гончаренко