Решение № 90708331, 24.07.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1400/20

Провадження № 2-а/459/47/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Рудакова Д.І.,

з участю секретаря судового засідання Савіцької Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови серії ЛВ0292/1609/АВ/П/ПТ/ПС від 13.02.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив скасувати постанову головного державного інспектора відділу нагляду за додержанням законодавства про працю Управління з питань праці Рякубовчук Світлани Богданівни № ЛВ0292/1609/АВ/П/ПТ/ПС від 13.02.2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за ст..188-6 КУпАП.

На обґрунтування позову послався на те, що вказаною вище постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. Вважає таку постанову незаконною, оскільки виклик отримав 14.02.2020 року, тому його позбавили можливості надати пояснення.

Ухвалою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 22.05.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 02.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.06.2020 року, з повідомленням сторін.

18.06.2020 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову.

За клопотанням представника відповідача судовий розгляд справи на підставі ухвали суду від 16.06.2020 року було відкладено на 24.07.2020 року.

Учасники справи, належним чином повідомлені, у судове засідання не з`явилися. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутністю учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як видно з копії постанови № ЛВ0292/1609/АВ/П/ПТ/ПС від 13.02.2020 ОСОБА_1 – директора Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що виклик на розгляд протоколу відносно позивача останній вчасно не отримав, отримав лише 14.02.2020 року, що позбавило його можливості надати особисті пояснення по справі, подати докази, заявити клопотання. Доказів протилежного суду відповідачем надано не було. На думку суду, обставини, зазначені позивачем у позові мали б суттєве значення при розгляді справи відповідачем.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідальність, передбачена ст.188-6 КпАП України, настає у разі невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказуванні правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, усупереч вимогам ст.71 КАС України, не подано суду жодних доказів правомірності винесення постанови № ЛВ0292/1609/АВ/П/ПТ/ПС від 13.02.2020,хоча саме на нього покладається обов`язок доказування правомірності свого рішення.

За наведених обставин, суд вважає недоведеним вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є передчасним, за відсутності достатніх даних про вчинення цього правопорушення постанова № ЛВ0292/1609/АВ/П/ПТ/ПС підлягає скасуванню.

Таким чином, позов задовольняється.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову № ЛВ0292/1609/АВ/П/ПТ/ПС від 13.02.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 850,00 грн. штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-6 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.07.2020 року.

Суддя: Д. І. Рудаков