Решение № 90704348, 31.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 р. Справа№200/4567/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Молочної І. С., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій, рішення та бездіяльності протиправними і дискримінаційними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

05.05.2020 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323) про:

- визнати протиправним та дискримінаційним та скасувати рішення відповідача, викладене в листі від 06.11.2019 про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано позивачу;

- визнати дії відповідача по невиплаті пенсії позивачу на визначений нею банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними;

- визнати бездіяльність відповідача, щодо не виплати всієї суми пенсії позивачу з 01.10.2016 - протиправною та дискримінаційною;

- зобов`язати відповідача виплатити на визначений позивачем банківський рахунок усі недотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з 01.10.2016, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми позивача, починаючи з 01.10.2016 до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачу на банківський рахунок довічно.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 25.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Бабічем С. І. та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 29.07.2020 № 115 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 200/4567/20-а у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бабіча С. І.

За відомостями витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2020 справу передано на розгляд судді Молочній І. С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 30.07.2020 суддею Молочною І. С. прийнято до провадження адміністративну справу № 200/4567/20-а за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії, рішення та бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що їй була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась до виїзду за кордон.

2016 року вона виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання та після виїзду за кордон виплата пенсії їй була припинена.

Вказує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 в адміністративній справі №200/4082/19-а Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зобов`язано поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2016 в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

В подальшому, 05.11.2019 представник позивача особисто надав до відповідача оригінал банківської заяви про перерахування нарахованої пенсії на її особистий банківський рахунок, реквізити якого містяться в вищевказаній заяві, відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.

Проте, 11.11.2019 отримано лист відповідача №27228/13/25 від 06.11.2019, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії, та УПФУ відмовився перераховувати пенсію на визначений банківський рахунок позивача на тій підставі, що буцім-то вона є внутрішньо переміщеною особою, та не має права отримувати пенсію через поточний рахунок, що відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Крім того позивач зазначає, що відповідно до рішення суду відповідач поновив виплату пенсії з 01.10.2016, та відповідно до даних з пенсійної справи – електронний кабінет Порталу Електронних послуг в розмірі – 2545,94 грн., однак, як видно з даних банківського рахунку позивача, нею було отримано лише суму в розмірі – 5074,12 грн.

Позивач вважає, що відповідач своїм незаконним і дискримінаційним рішенням про відмову у виплаті поновленої пенсії на банківський рахунок, що відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК, реквізити якого були надані до управління Пенсійного фонду України 05.11.2019, грубо порушив її конституційне право на власність та на соціальній захист.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив, відповідно до якого зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 №200/4082/19-а, яке набрало законної сили 02.07.2019 після повернення апеляційної скарги відповідача, позов задоволено частково, зобов`язано управління ПФУ поновити виплату пенсії позивачці з 01.10.2016 в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

На виконання вищезазначеного рішення суду 17.07.2019 Покровським Управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_1 з 01.10.2016 призначено пенсію за віком в розмірі 1233,52 грн. та здійснено по строкам відповідні перерахунки пенсії, про що відповідне повідомлення направлено 22.07.2019 на адресу особи.

Зазначає, що виплату пенсії поновлено з серпня 2019 року. Виплата здійснювалась через відділення АТ «Ощадбанк».

Крім того, позивачу нараховано заборгованість з пенсії за період з 01.10.2016 по 31.07.2019 в сумі 61337,24 грн., однак заборгованість не сплачена через відсутність фінансування.

Вказує, що вищезазначена сума за минулий період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 647 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та будуть виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України після його затвердження.

На підставі викладеного відповідач вважає, що не порушував норм діючого законодавства при невиплаті заборгованості з пенсії внутрішньо переміщеній особі через відсутність фінансування і окремого порядку та правомірно зупинено виплату пенсії у зв`язку з відсутністю у позивачки відкритого рахунку в АТ «Ощадбанк».

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 (а.с. 28-36), РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 37) перед виїздом за кордон проживала за адресою: АДРЕСА_2 , в подальшому виїхала на постійне місце проживання до Держави Ізраїль.

Позивачу призначена пенсія за віком довічно, що підтверджено копією пенсійного посвідчення № 71264 від 01.12.2000 (а.с. 58-61), яка виплачувалась їй до виїзду за кордон на постійне місце проживання.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №200/4082/19-а (а.с. 62-68) адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в поновленні пенсії, яка викладена у відмовах від 03.10.2018 та рішення від 08.10.2018, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 03.10.2018 та рішення від 08.10.2018 про відмову в поновленні пенсії за віком.

Визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 є таким, що набрало законної сили 02.07.2019 відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду (а.с. 141).

На виконання вищезазначеного рішення суду 17.07.2019 управління Пенсійного фонду України Донецької області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком в розмірі 1233.52 грн. з 01.10.2016, та здійснено відповідні перерахунки пенсії (а.с. 135).

Згідно довідки Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області «Про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії» встановлено, що виплату пенсії поновлено з серпня 2019 року.

З січня 2020 року виплату пенсії припинено.

ОСОБА_1 нараховано заборгованість з пенсії за період з 01.10.2016 по 31.07.2019 в сумі 61337,24 грн. (а.с. 147).

Судом встановлено, що на виконання вищевказаної постанови суду Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснювало виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом перерахування через відділення АТ «Ощадбанк».

08.10.2019 представник позивача звернувся засобами поштового зв`язку до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про виплату їй з 03.09.2019 пенсії через відділення «Соцмісто» Київського ГРУ АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 143-144).

Проте, листом № 26189/05/25 від 23.10.2019 Покровське управління ПФУ Донецької області повідомило ОСОБА_1 про порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, відповідно до якого уповноваженим банком визначено АТ «Ощадбанк» (а.с. 145).

05.11.2019 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про надання банківських реквізитів для перерахування пенсії (а.с. 71).

Листом № 27228/13/25 від 06.11.2019 відповідач повідомив представника позивача про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії за матеріалами електронної пенсійної справи, як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію через відділення АТ «Ощадбанк». Посилаючись на пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.1.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» відповідач зазначив, що умовами призначення та продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою про наявність рахунку в установі АТ «Державний ощадний банк». Крім того відповідач вказав, що у разі зміни банківської установи з АТ «Ощадбанк» виплату пенсії ОСОБА_1 може бути припинено (а.с. 72-73).

Відповідно до протоколу обробки повернутих коштів від 14.01.2020 пенсійні виплати за січень 2020 року в сумі 2545,94 грн. повернуто АТ «Ощадбанк», з причини закриття рахунку в АТ «Ощадбанк». (а.с. 146).

14.01.2020 Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято розпорядження про припинення виплати пенсії по особовому рахунку ОСОБА_1 до з`ясування (а.с. 146 – зворотній бік).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 1 Конституції Україна є соціальною та правовою державою.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-VI) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Судом враховані положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952), яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Стаття 46 Закону №1058-VI регулює правовідносини, що виникають під час виплати пенсії за минулий час:

- нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;

- нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрат.

Виключно цим Законом № 1058-IV, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування (стаття 5 Закону № 1058-IV).

Підстави припинення та поновлення виплати пенсії врегульовано статтею 49 Закону № 1058-IV.

Відповідно до частини 1 зазначеної статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, вказана норма не містить такої підстави для припинення виплати пенсії, як відсутність у пенсіонера рахунку в АТ «Ощадбанк».

Суд констатує, що припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону № 1058-IV, перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

З огляду на те, що виплату пенсії позивачеві було припинено з підстави не передбаченої статтею 49 Закону № 1058-IV, суд констатує протиправність таких дій відповідача.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача виплатити на визначений позивачем банківський рахунок усі недоотримані пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з 01.10.2016, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми позивачки, починаючи з 01.10.2016 до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачці на банківський рахунок довічно, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.9 цього ж Порядку передбачено, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (далі - Порядок № 1596), визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунку.

Згідно пункту 10 Порядку № 1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

З аналізу викладеного вбачається, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку № 1596 двома шляхами, а саме:

- особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду;

- від установи уповноваженого банку.

Аналогічні положення закріплені у пункті 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами).

Судом встановлено, що позивачем відкрито особистий рахунок у відділенні «Соцмісто» Київського ГРУ АТ КБ «Приватбанк».

Як вбачається з матеріалів справи, реквізити вказаного рахунку представник позивача особисто надав до відповідача оригінал банківської заяви про перерахування нарахованої пенсії на її особистий банківський рахунок, відповідно до Порядку №1596 від 30.08.1999.

Відмовляючи перераховувати позивачу пенсію на визначений нею банківський рахунок, відповідач посилається на те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та вона не має права отримувати пенсію через поточний рахунок, що відкритий у АТ КБ «ПриватБанк».

Суд вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на те, Законом № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення виплати раніше призначеної пенсії, як відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи чи відсутність рахунку в АТ “Ощадбанк”.

До того ж, суд зазначає, що заява позивача про виплату їй пенсії через відділення «Соцмісто» Київського ГРУ АТ КБ «Приватбанк», яка була подана її законним представником, отримана пенсійним фондом, що підтверджується витребуваною пенсійною справою позивача та відповідає формі, яка встановлена Порядком № 1596.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Отже, пунктом 1.5 Порядку 22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №501/28/17 від 05.02.2020.

Крім того, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі №К/800/6581/1613 визначено, що пенсія повинна бути виплачена на банківський рахунок, який було вказано пенсіонером, зокрема: «...виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера».

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем була дотримана вимога щодо особистої подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок.

Частиною другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Суд звертає увагу відповідача на те, що до спірних правовідносин не підлягало застосуванню законодавство, яким врегульовано питання виплати (відновлення) пенсії внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, як Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Суд зазначає, що протиправне застосування відповідачем для виплати позивачу пенсії та заборгованості з пенсії положень підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, до яких позивач не відноситься.

Таким чином, спірне розпорядження Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.01.2020 про відмову у виплаті пенсії на банківський рахунок, прийнято відповідачем без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не у повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні із заявою про виплату пенсії через відділення «Соцмісто» Київського ГРУ АТ КБ «Приватбанк».

Як вже встановлено судом вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №200/4082/19-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення від 03.10.2018 та рішення від 08.10.2018 про відмову в поновленні пенсії за віком, визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення пенсії, та зобов`язано поновити виплату пенсії за віком з 01.10.2016 в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що із заявою до пенсійного органу про перерахування нарахованої пенсії на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 представник позивача звернувся саме 08.10.2019, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зобов`язати Покровське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок пенсійні виплати саме з 08.10.2019, тобто з моменту звернення з відповідною заявою, а не починаючи з 01.10.2016, коли позивач припинила отримувати пенсійні виплати.

Окрім того, статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Аналізуючи вказану норму Закону в контексті предмету цього позову, суд вважає, що для здійснення компенсації втрати частини доходів законодавцем визначено певні умови та порядок її здійснення, а саме те, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць.

Таким чином, компенсація втрати частини доходів може бути обчислена лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки.

Механізм проведення індексації визначений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Частиною 2 статті 62 цього Закону визначено, що пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом № 1058-IV.

Згідно з частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Суд вважає вимогу позивача про зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії передчасною, оскільки відповідач ще не здійснив поновлення та перерахунок пенсії позивачу, а відтак відсутні докази того, що при проведенні такого перерахунку пенсії відповідач не здійснить її індексацію самостійно, як того вимагає Закон.

Разом з тим, суд зазначає, що визначення розміру виплати пенсії є виключною компетенцією пенсійного органу, а тому підміна судом повноважень даного суб`єкта владних повноважень є формою втручання в його дискреційні повноваження.

При цьому, у разі незгоди з діями відповідача щодо розміру пенсії, позивач не позбавлена права звернутися за захистом своїх прав до суду, а тому з врахуванням вищенаведеного, в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

Крім того, суд вважає, що заявлена вимога про продовження виплати пенсії позивачу на банківський рахунок довічно є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити, оскільки вона спрямована на врегулювання правовідносин, які не настали, але можуть виникнути у майбутньому, а судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Таким чином, скасування розпорядження відповідача від 14.01.2020 про припинення виплати пенсії є відновленням порушеного права позивача на отримання пенсії.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України серед повноважень суду при вирішенні справи є повноваження прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи вищезазначене, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 14.01.2020 про припинення виплати пенсії, зобов`язання відповідача виплатити на визначений позивачем банківський рахунок пенсійні виплати з починаючи з 08.10.2019.

Щодо вимоги про визнання дискримінаційним рішення відповідача, яке викладене в листі від 06.11.2019 про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано позивачу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація визначена як ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Представником позивача не доведено в чому саме полягають дискримінаційні дії управління стосовно позивача та не надано доказів, які б підтверджували вказані обставини.

Отже, на думку суду, підстави прийняття оскаржуваного розпорядження виключають ознаки дискримінації по відношенню до позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій відповідача по невиплаті пенсії на визначений банківський рахунок – протиправними та дискримінаційними, суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки саме скасування спірного розпорядження є достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача.

Вказаного висновку суд дійшов з огляду на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №200/4082/19-а визнано протиправним та скасовано рішення від 03.10.2018 та рішення від 08.10.2018 про відмову в поновленні пенсії за віком, визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Як підтверджено матеріалами справи зазначене рішення набрало законної сили 02.07.2019 відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду. Тобто правомірність дій відповідача при виконанні обов`язку щодо виплати пенсії позивачеві у період з 01.10.2016 року надана зазначеним судовим рішенням.

В той же час, як встановлено судом вище, саме 08.10.2019 року заявник звернувся до пенсійного органу із заявою про зобов`язання виплатити пенсію на визначений ним банківський рахунок, правовідносинам за результатом розгляду якої надано оцінку судом у даній справі вище.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції № 34654 від 19.06.2020 позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 гривень.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.01.2020 про припинення виплати пенсії до з`ясування.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити пенсійні виплати ОСОБА_1 на визначений заявником банківський рахунок з 08.10.2019.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України.

Рішення складено у повному обсязі 31 липня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна