Постановление суда № 90691025, 27.07.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 296/8319/17

УХВАЛА

27 липня 2020 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи,-

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів у справі (т. 18 а.с. 167-169) шляхом призначення комплексної судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

На вирішення експертизи заявниця просить поставити наступні питання:

чи відповідає розроблена ДП «Укрспецзем» технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель поза межами населених пунктів Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яка затверджена рішенням 16-ої сесії Василівської сільської ради Житомирського району від 26 вересня 2012 року, вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, які діяли на момент її проведення та затвердження? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

чи відповідає офіційним відомостям Державного земельного кадастру інформація щодо наявності земель загального користування (дороги) із визначеними поворотними точками, та зазначеними промірами 6.11, 63.14 вздовж південно-західної межі приватизованої земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 1822080900:05:000:1215, яку містить технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель поза межами населених пунктів Василівської сільської ради, та яка графічно відтворена на схемі інвентаризації земель садового товариства «Зарево» Василівської сільської ради Житомирського району?

чи відповідає фактичне користування земельною ділянкою із кадастровим номером 1822080900:05:000:1310 правовстановлюючим документам на таку земельну ділянку, документації із землеустрою та офіційним відомостям Державного земельного кадастру?

Суд, дослідивши клопотання та інші матеріали справи, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов таких міркувань.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 ст. 116 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування одного із основоположних елементів правосуддя.

Слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Заявлені ОСОБА_1 вимоги по суті є клопотанням про призначення експертизи, адже вказані нею в обґрунтування заяви обставини не дають підстави для висновку про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

З огляду на наведене, суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Також, з огляду на те, що сторони подають численні однотипні заяви про забезпечення доказів у справі, суд вважає за потрібне роз`яснити останнім, що такі аналогічні дії, можуть бути сприйняті як такі, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, у зв`язку з чим, хоча вони і не порушують конкретних імперативних норм, на думку суду, ці дії можуть бути визнані недобросовісними та такими, що зводяться до зловживання процесуальним правом, що спричинить стягнення штрафу з учасників справи.

Керуючись ст. 116 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 30 липня 2020 року.

Суддя О. М. Дубовік