Постановление суда № 906479, 21.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                     К-16357/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

“21” травня 2007 року                                                                                                        м. Київ

                        Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

суддів:  Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області

напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року

у справі  №38/192

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Придніпровський»

доДержавної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області

про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У серпні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ м.Дніпродзержинська від 13.05.2005р. №0002252301/0 та від 25.07.2005р. №0002252301/1/24571 в частині визначення податкового зобов’язання податку на прибуток підприємств в сумі 16034,00грн. в т.ч. 13361,00грн. основного боргу та 2673,00грн. штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2005 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року рішення суду першої інстанції було частково скасовано: визнано недійсним податкові повідомлення-рішення від 13.05.2005р. №0002252301/0 та від 25.07.2005р. №0002252301/1/24571 в частині донарахування основного платежу в сумі 13153,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2631,00грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить змінити вищезазначене судове рішення, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити рішення суду першої судової інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом було проведено планову документальну перевірку позивача на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.04.2004р. по 01.10.2005р..

За результатами вказаної перевірки складено акт № /23-108/31329931 від 11.05.2005р. в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.1 п.7.2, п.п 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2004р. на суму 3849,00грн., в т.ч. за жовтень 2004р. – 1030,00грн., за листопад 2004р. – 2819,00грн..

На підставі вказаного акту перевірки було прийняте повідомлення-рішення від 13.05.2005р. №0002252301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 16034,00грн. у т.ч. 13361,00 основного боргу та 2673,00грн. штрафних санкцій.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2005р. №0002252301/1/24571 на таку ж суму податкового зобов’язання.

Як встановлено актом перевірки від 11.05.2005р. між позивачем та перевізником ТОВ «Кліо» було укладено угоду №0109/АВ від 15.09.2004р. про порядок організації, здійснення та розрахунки за транспортно-експедиційні послуги пов’язані з перевезенням вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.

Позивачем було представлено на перевірку податкового органу податкові накладні та вантажно-митні декларації в яких перевізником зазначені інші підприємства, а не ТОВ «Кліо». В той же час позивач не представив на перевірку товарно-транспортні накладні, митні та інші документи на підтвердження надання транспортних послуг саме ТОВ «Кліо», оскільки останнє було організатором перевезень, тому в товарно-транспортних накладних на міжнародні перевезення зазначені інші перевізники, а також позивачем не представлені були первинні документи на підтвердження факту надання рекламних послуг позивачу в жовтні 2004р. на суму 1000,00грн..

Вказані обставини стали підставою для донарахування податку на прибуток та застосування фінансових санкцій.

П.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат не включаються будь-які витрати, що не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як свідчать матеріали справи, вказані первинні документи, що підтверджують факт отримання позивачем послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом було відповідним чином оформлено і належно завірені копії цих документів представлені суду.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що висновки податкового органу про завищення ТОВ «Торговий дім «Придніпровський» валових витрат по господарських операціях з перевезення вантажів у перевіреному періоді є безпідставними.

Однак, судова колегія погоджується з висновками податкового органу, що знайшло підтвердження в рішеннях суду першої та апеляційної інстанцій, щодо безпідставності завищення позивачем валових витрат на суму 1000,00грн. в жовтні 2004р..

Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.

Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якомуповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду апеляційної інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

            Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області –  залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року  – залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Судді      (підписи)

З оригіналом згідно:

                  Суддя

Вищого адміністративного суду

    України                                                                                                   Н.Є.Маринчак