Постановление суда № 90522183, 22.07.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7626/18

2-с/214/66/20

У Х В А Л А

про повернення заяви про скасування судового наказу

22 липня 2020 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2018 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01 листопада 2015 року по 01 листопада 2018 року у розмірі 6055 грн. 02 коп., втрат від інфляції у розмірі 921 грн. 74 коп., а також судового збору по 58 грн. 73 коп. з кожного боржника окремо.

21 липня 2020 року боржник ОСОБА_1 звернулась до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою, в якій просить скасувати виданий судовий наказ, оскільки вона повністю не згодна з ним, позаяк уважає, що суми, які просить стягнути заявник нараховані неправомірно та період, за який здійснено нарахування заборгованості виходить за межі строку позовної давності. Разом з тим, боржник просить суд поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу, в обґрунтування чого зазначає, що судовий наказ вона не отримувала, а про його існування дізналась лише 14 липня 2020 року від державного виконавця Саксаганського ВДВС м. Кривого Рогу.

Дослідивши заяву, матеріали справи, суддя приходить до висновку про необхідність її повернення з наступних підстав.

Так, судом установлено, що 18 грудня 2018 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ №214/7626/18 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01 листопада 2015 року по 01 листопада 2018 року у розмірі 6055 грн. 02 коп., втрат від інфляції у розмірі 921 грн. 74 коп., а також судового збору по 58 грн. 73 коп. з кожного боржника окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як убачається з матеріалів справи, копія зазначеного судового наказу та заява стягувача з копіями доданих до неї документів були направлені судом за місцем реєстрації боржників за адресою: АДРЕСА_1 , однак повернулись на адресу суду без вручення адресатам з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відомості про особисте отримання божниками копії судового наказу в матеріалах справи відсутні.

Між тим, сама ж ОСОБА_1 у поданій заяві вказує, що судовий наказ вона не отримувала, а дізналась про його існування лише 14 липня 2020 року від державного виконавця Саксаганського ВДВС м. Кривого Рогу про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного судового наказу. Однак, суд зауважує, що боржником при цьому не додано до заяви про скасування судового наказу підтвердження того, що про існування зазначеного судового наказу вона дізналась саме 14 липня 2020 року, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити строк протягом якого боржник має право звертатись до суду з даною заявою, а клопотання про поновлення строку для подання такої заяви також обґрунтовано лише тим, що боржник довідалась про існування судового наказу 14 липня 2020 року без підтвердження належними доказами.

Разом з тим, суд зазначає, що поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

Отже, дослідивши подану заяву, встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів того, що про існування судового наказу боржник довідалась саме 14 липня 2020 року, та поважності причин пропуску у зв`язку з цим строку для подання заяви про його скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк для подачі заяви про скасування судового наказу, встановлений ч. 1 ст. 170 ЦПК України, при цьому суд не знайшов підстав для поновлення строку для подання цієї заяви, у зв`язку з чим заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст.170, 171, 353-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 15-ти днів з дня її складення.

Суддя В.В. Попов.