
Провадження №2/447/294/20 Справа №447/113/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
15.07.2020 року Миколаївськи й районний суд Львівської області в складі судді Карбовніка І.М., за участю секретаря судового засідання Данилів О.І. розглянувши у порядку позовного провадження в м. Миколаєві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50 " про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Процесуальні дії у справі.
15.01.2020 ОСОБА_1 пред`явив позов, відповідно до якого просить стягнути з Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50 " середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 248 458,56 грн. В обгрунтування позову покликається на те, що з 23 грудня 2002 року по 02 січня 2019 року він проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України - Державній установі «Миколаївська виправна колонія (№ 50)». Проте, при звільненні 02 січня 2019 року відповідач не виплатив всіх сум, що належать йому. Такий розрахунок проведено з ним лише 23 грудня 2019 року, відтак, сума заборгованості відповідача з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 248 458, 56 грн. (1109, 19 грн. середньоденного заробітку х 224 робочий день).
16.01.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалу суду від 16.01.2020 відповідач отримав та 12.02.2020 надіслав відзив на позовну заяву, у відповідності до якого, просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 25.02.2020 закрито підготовче провадження і справу призначено до розгляду по суті на 18.03.2020 року.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданніМаркан Д.І. проти задоволення позову заперечувала..
Суд встановив:
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України - Державній установі «Миколаївська виправна колонія (№ 50)», що стверджується копією трудової книжки позивача.
Оцінка суду.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами спору існували трудові правовідносини, врегульовані КЗпП України.
Згідно зі ст. 116 ЦК України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Конституцією України гарантовано право особи на працю та право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Як передбачено ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.83 КЗпП України, передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, відповідно до ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи це, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 840,80 гривень на користь держави.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50 " про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити .
Стягнути з Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50 " на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 248 458,56 грн.
Стягнути з Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50 " на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Державна установа "Миколаївська виправна колонія №50 " , місцезнаходження: с. Заклад, Миколаївського району, Львівської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14316971.
Повний текст рішення складено 20.07.2020 року.
Суддя Карбовнік І. М.
Судебное решение № 90500254, Миколаївський районний суд Львівської області было принято 15.07.2020. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 447/113/20. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: