Постановление суда № 90469721, 16.07.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4048/20

провадження № 4-с/361/119/20

16.07.2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Радзівіл А.Г.,

за участю секретаря Бас Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Конкорд Факторинг” на бездіяльність головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кухарського Олександра Миколайовича, про визнання неправомірним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувача без прийняття до виконання та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

25 червня 2020 року заявник звернувся до суду із вищевказаною скаргою.

Скарга обґрунтована тим, що 28 квітня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області було винесено ухвалу у справі № 361/2320/20, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Конкорд Факторинг” задоволено та вжито заходів забезпечення позову у спосіб заборони відчуження земельних ділянок, власником яких є ОСОБА_1 .

На виконання вимог п.2 ч.1 ст.3, п.1 ч.1 ст. 26, ч.1 ст. 24 ЗУ ”Про виконавче провадження”, зважаючи на те, що майно, щодо якого ухвалено вжити заходів забезпечення позову знаходиться в Броварському районі Київської області, товариство звернулося до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про примусове виконання рішення.

Заявник зазначає про те, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15 травня 2020 року, яке було видане Броварським ВДВС, направлялось рекомендованим листом, та був вручений представникові за довіреністю ОСОБА_2 22 травня 2020 року. Вказаний лист був зареєстрований у журналі вхідної/вихідної кореспонденції під № 315/22/05/2020.

23 травня 2020 року, з урахуванням того, що ОСОБА_3 не є фахівцем у галузі права, остання передала вхідну кореспонденцію для розгляду директору товариства ОСОБА_4 , про що цього дня був складений відповідний акт прийому-передачі вхідної кореспонденції та акт про розкриття поштового відправлення і його обстеження, тобто 23 травня 2020 року.

В обґрунтування подання скарги 25 червня 2020 року, скаржник посилається на дію Закону України № 540-ІХ ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короно вірусної хвороби (СOVID-19)”, яким були внесені зміни до розділу ХІІ ”Прикінцеві положення”ЦПК України та доповнено вказаний розділ пунктом 3, зокрема щодо продовження процесуальних строків на строк дії такого карантину.

Водночас, посилається на те, що на сьогодні карантин не закінчений, а тому, вважає, що ним не здійснено порушення строків звернення до суду із вказаною скаргою.

Заявник зазначає у скарзі, що зі змісту оскаржуваного повідомлення вбачається, що причиною повернення ухвали було те, що боржник, якому необхідно було довести заборону відчуження його земельних ділянок, в Броварському районі та в м.Бровари – не проживає. При цьому, в обґрунтування вищенаведеного, державний виконавець послався на п.6 ч.4 ст. 4 Закону України ”Про виконавче провадження”.

Заявник вважає, що державним виконавцем неправомірно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку з чим, останнє, підлягає негайному скасуванню.

В судове засідання представники скаржника та Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вивчивши скаргу та подані письмові докази у справі, встановив обставини у справі та виниклі правовідносини дійшов наступному висновку.

Судом встановлено, що 28 квітня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області постановлено ухвалу у справі № 361/2320/20, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Конкорд Факторинг” задоволено та вжито заходів забезпечення позову у спосіб заборони відчуження земельних ділянок, власником яких є ОСОБА_1 .

В ухвалі суду вказаний стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Конкорд Факторинг” (код ЄДРПОУ: 40487592, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мечнікова, 2) та боржник ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідно п.2 ч.1 ст. 3 ЗУ ”Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.1 ч.1 ст. 26 ЗУ ”Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 24 ЗУ ”Про виконавче провадження” виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

13 травня 2020 року директор ТОВ ”Фінансова компанія ”Конкорд Факторинг” звернувся до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про прийняття до виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2020 року по справі 361/2320/20 про застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження земельних ділянок, зареєстрованих на праві власності за ОСОБА_1 .

15 травня 2020 року головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кухарським Олександром Миколайовичем, розглянута заява щодо примусового виконання ухвали № 361/2320/20 виданої 28 квітня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області та на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ ”Про виконавче провадження” повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання.

Як вбачається, із матеріалів справи вказане повідомлення було отримано стягувачем 22 травня 2020 року, але суд приймає до уваги посилання скаржника на дію Закону України № 540-ІХ ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короно вірусної хвороби (СOVID-19)”, яким були внесені зміни до розділу ХІІ ”Прикінцеві положення” ЦПК України та доповнено вказаний розділ пунктом 3, зокрема щодо продовження процесуальних строків на строк дії такого карантину.

У повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15 травня 2020 року містяться посилання на вимоги ч. 2 ст. 4, п. 3 ч. 1, ч. 4 ЗУ ”Про виконавче провадження”.

Суд звертає увагу на те, що у повідомленні неповно зазначається правова норма на підставі якої держаний виконавець прийняв оскаржуване рішення, зокрема вказані лише пункти та частини Закону України ”Про виконавче провадження”, без зазначення статті, що суперечить вимога ст.1 ЗУ ”Про виконавче провадження”.

Так у повідомлені про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15 травня 2020 року зазначається, відповідно ч. 2 ст. 4 ЗУ ”Про виконавче провадження”у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Аналізуючи зміст викладеного у повідомленні суд прийшов до висновку, що державний виконавець посилається на те, що у виконавчому документі не зазначена дата народження боржника, відповідно до виконавчого документу боржник якому необхідно довести заборону відчужувати земельних ділянок в Броварському районі та в м.Бровари не проживає.(п.9 ч.4 ЗУ ”Про виконавче провадження”), а тому державний виконавець керуючись п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ ”Про виконавче провадження” повернув виконавчий документ без прийняття до виконання.

Із вищезазначеним не можна погодитись виходячи із наступного.

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону України ”Про виконавче провадження” виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною першою статті 4 Закону України ”Про виконавче провадження” передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно п. 6 ч.4 ст.4 ЗУ ”Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Разом з тим, за змістом частин першої та другої статті 18 Закону України ”Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України ”Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Таким чином відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Такий правовий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного, викладеною у постанові 19 вересня 2019 року у справі № 469/1357/16-ц, у якій ідеться про те, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення. За умови відсутності у виконавчому листі окремих персональних даних у виконавця є можливість направити запит до відповідних державних органів для отримання цієї інформації.

Повернення виконавчого документа через відсутність у виконавчому листі даних про особу має ознаки формальності, оскільки у виконавця під час виконання судового рішення не виникає проблем із отриманням такої інформації з баз даних і реєстрів. Саме тому судова практика складається таким чином, щоб судове рішення було виконано якомога швидше.

Щодо вимог ч. 2 ст. 4 ЗУ ”Про виконавче провадження” як підстави повернення виконавчого документу слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог частини другої статті 15 Закону України ”Про виконавче провадження” боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України ”Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 18 Закону України виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 431 ЦПК України та частини другої статті 4 Закону України ”Про виконавче провадження”, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Як вбачається з ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2020 року про забезпечення позову, у цьому виконавчому документі зазначено один стягувач – товариство з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Конкорд Факторинг” та декілька боржників, в тому числі ОСОБА_1 , яка також зазначена у заяві стягувача, поданою до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), та відповідні виконавчі дії, які слід виконати щодо майна, яке належить їй на праві власності.

Тобто Броварським міськрайонним судом Київської області в ухвалі від 28 квітня 2020 року про забезпечення позову, яка є виконавчим документом, чітко визначено боржника у виконавчому документі - ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 24 ЗУ ”Про виконавче провадження” виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої скарги та її задоволення у повному обсязі.

Відповідно ч.1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 18, 24, 26, ЗУ ”Про виконавче провадження”, ст.ст.450, 451, 453 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кухарським Олександром Миколайовичем від 15 травня 2020 року б/н.

Зобов`язати уповноважених осіб Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) усунути порушення (поновити порушене право) шляхом повторного розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Конкорд Факторинг” від 13 травня 2020 року про відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2020 року по справі № 361/2320/20 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Радзівіл А.Г.