Решение № 90465621, 08.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 липня 2020 р. Справа № 120/278/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Бабія М.С.

позивача та його представника: ОСОБА_2. , Назарова Р.Ю.

представника відповідачів: Довбенко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Національної поліції України

про: визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді у відносинах публічної служби

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Національної поліції України, яким просить визнати протиправними та скасувати накази про застосування до нього дисциплінарних стягнень, про призначення на іншу посаду, та поновити його на посаді. Також просить скасувати наказ про продовження строків проведення службового розслідування.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень, які прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року забезпечено позов ОСОБА_2 шляхом зупинення дії п. 2 наказу Національної поліції України від 20.01.2020 року № 63 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП у Вінницькій області".

Відповідно до ухвали суду від 17.02.2020 року застосовані заходи забезпечення позову у даній справі скасовані.

Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідачами до суду подано відзиви, згідно яких повністю заперечують викладені позивачем обставини. Вказують на те, що службовими розслідуваннями встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку. Другий відповідач також наполягає, що даний проступок несумісний з подальшим проходженням служби позивачем на попередній посаді. Також посилається на дискреційні повноваження відповідача при оцінці обставин, встановлених службовим розслідуванням, та обранні виду дисциплінарного стягнення.

У поданих позивачем відповідях на відзиви, останній стверджує про поверховість та помилковість дослідження обставин вчинення проступку, що не доведено належними та допустимими доказами. Також вказує на те, що його покарали звільненням з посади необґрунтовано, в той час, як дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив.

Відповідно до заперечень відповідача ГУНП у Вінницькій області на відповідь на відзив відповідачем вказано на необґрунтованість доводів позивача про порушення строків проведеного службового розслідування.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали вимоги та заперечення, викладені у поданих документах по справі.

Заслухавши їх пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 знаходиться на службі в органах поліції та з 07.10.2019 року займав посаду заступника начальника Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - начальника сектору кримінальної поліції.

Наказом ГУНП у Вінницькій області від 28.10.2019 року № 1527, на підставі публікації в мережі Інтернет 25.10.2019 року інформаційного видання "Na Парижі" під заголовком "Відпочинок біля ставка на Вінниччині закінчився гучним інцидентом за участю місцевого голови сільради та одного з керівників поліції", призначено службове розслідування /т. 1 а.с. 110/.

Відповідно до наказу ГУНП у Вінницькій області від 26.11.2019 року № 1670 термін проведення службового розслідування продовжений до 25.12.2019 року /т. 1 а.с. 109/.

Наказом ГУНП у Вінницькій області від 24.12.2019 року № 2158 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області" відносно позивача ОСОБА_2 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани /т. 1 а.с. 13-14/

Підставою для прийняття вказаного рішення став висновок службового розслідування від 24.12.2019 року, яким встановлено порушення ОСОБА_2 вимог Закону України "Про національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, Інструкцій з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, внаслідок не інформування позивачем керівництва та чергової частини ГУНП у Вінницькій області про подію, а також перебування на добовому чергуванні в якості відповідального від керівництва у цивільному одязі /т. 1 а.с. 186-195/.

Одночасно, відповідно до наказу Національної поліції України від 23.12.2019 року № 1331 призначено службове розслідування щодо можливих неправомірних дій окремих працівників Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області /т. 2 а.с. 56-57/.

Підставою для чого стало повторне надходження звернення народного депутата України ОСОБА_4 від 13.11.2019 року щодо перешкоджання здійсненню місцевого самоврядування на території Семиріцької та Михайлівської сільських рад Гайсинського району Вінницької області в питанні добровільного об`єднання територіальних громад, зокрема ОСОБА_2 та його батьком Гранівським сільським головою ОСОБА_2

Вказане повторне звернення зареєстроване в Національній поліції України 21.12.2019 року /т. 2 а.с. 50-55/.

На підставі наказу Національної поліції України від 20.01.2020 року № 63 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП у Вінницькій області" скасовано п. 2 наказу ГУНП у Вінницькій області від 24.12.2019 року № 2158 про застосування до позивача ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, у зв`язку із невідповідністю застосованого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Пунктом 2 цього ж наказу відносно позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади /т. 2 а.с. 43-45/.

Реалізовуючи наказ Національної поліції України від 20.01.2020 року № 63, наказом ГУНП у Вінницькій області від 24.01.2020 року № 16 о/с ОСОБА_2 призначено начальником сектору кримінальної поліції Іллінецького відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та звільнено з посади заступника начальника Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - начальника сектору кримінальної поліції /т. 1. а.с. 162/.

Дані накази одночасно є предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 17 Закону України Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Стаття 12 Статуту дисциплінарним проступком визнає протиправну винну дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції (ст. 13 Статуту).

Згідно ст. 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ст. 19 Статуту).

Аналіз викладених норм законодавства свідчить про те, що притягненню поліцейського до відповідальності передує проведення службового розслідування на підставі своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку.

При цьому, суд звертає увагу на визначену Статутом можливість проведення відносно поліцейського одного службового розслідування. Можливість призначення нового службового розслідування передбачена лише у разі якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок.

Також скарги на поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, не розглядаються, а долучаються до матеріалів службового розслідування.

В контексті викладеного, а також з урахуванням обставин даної справи, суд наголошує на тому, що застосуванню дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 передувало два службових розслідування.

Разом з цим, суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення відповідачами вимог ст. 14 Статуту в цій частині, за наявності різних підстав для проведення службового розслідування, а також значно ширшого колу питань, висвітлених у зверненні народного депутата України ОСОБА_4.

Безпідставними також суд вважає доводи позивача про недоведеність вини у вчинені дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 5 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2017 року № 440, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2017 року за № 750/30618, для ефективності здійснення цілодобового контролю за забезпеченням захисту прав громадян, правопорядку та протидії злочинності, подальшого вдосконалення управлінської діяльності в територіальних підрозділах поліції призначається відповідальний. Відповідальний по територіальному підрозділу поліції заступає на добове чергування в єдиному однострої з табельною вогнепальною зброєю.

Згідно п. 2 розділу XIV Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2018 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 року за № 371/31823, негайно, після надходження до підрозділу поліції заяв та повідомлень про резонансні кримінальні правопорушення чи надзвичайні події, начальник ТВП здійснює попереднє інформування телефоном начальника ГУНП та контролює подальше інформування чергової служби ГУНП.

Встановлені під час службових розслідувань, а також в ході судового розгляду справи, обставини, показання учасників події, повністю підтверджують порушення позивачем службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку, зокрема перебування на чергуванні у цивільному одязі, а також не інформування керівництва та чергової частини ГУНП у Вінницькій області про подію.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807, службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

В контексті викладеного суд звертає увагу ч. ч. 3, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до яких, як дисциплінарна комісія, так і керівник під час визначення виду стягнення враховують характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Як свідчить висновок службового розслідування Національної поліції України від 11.01.2020 року /т. 2 а.с. 58-106/, а також матеріали справи, зокрема характеристики позивача, жодних обставин, які б обтяжували його відповідальність, не встановлено, до відповідальності під час роботи в органах національної поліції не притягувався, натомість його попередня поведінка була бездоганною, мав високі показники виконання повноважень на посаді.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, оскаржуване рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, оскільки другим відповідачем не доведено чому застосоване ГУНП у Вінницькій області стягнення у вигляді догани недостатньо для досягнення мети, визначеної ст. 13 Дисциплінарного статуту, а висновки про негативну оцінку професійних та особистих якостей позивача, його кваліфікаційного рівня, не узгоджується з доказами про позитивну оцінку.

Відсутність у рішенні, прийнятому за результатами службового розслідування, мотивів, з яких відповідач дійшов висновку про застосування стягнення у вигляді звільнення з посади, як одного з найсуворіших видів дисциплінарної відповідальності, слугує підставою для його судового оскарження та скасування. У свою чергу, це покладає на відповідача обов`язок обґрунтувати рішення в такий спосіб, щоб воно достатнім чином містило мотиви, на яких базується.

Наведене узгоджується із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практикою Європейського Суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (ст. 32).

У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський Суд з прав людини наголосив, що "... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)."

У зв`язку з цим суд також не бере до уваги посилання представника Національної поліції України на дискреційні повноваження кадрових комісії та керівника відповідача при оцінці обставин, встановлених службовим розслідуванням, та обранні виду дисциплінарного стягнення.

Суд зауважує, що в частині судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейським Судом з прав людини вироблено позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки" від 31.07.2008 року, рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" від 22.11.1995 року, рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру" від 21.07.2011 року, рішення у справі "Путтер проти Болгарії" від 02.12.2010 року).

Крім того, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі "Волохи проти України" від 02.11.2006 року, рішення у справі "Malone v. United Kindom" від 02.08.1984 року).

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оспорюване рішення, не містить мотивів, з яких відповідач дійшов до висновку про неможливість подальшого проходження служби позивачем на посаді заступника начальника Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - начальника сектору кримінальної поліції, що є підставою для скасування даного рішення і задоволення позовних вимог в цій частині.

Наслідком даного рішення є також скасування наказу ГУНП у Вінницькій області про звільнення позивача з посади та призначення на іншу посаду як похідного, а також поновлення позивача на попередній посаді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Що стосується позовної вимоги про скасування наказу ГУНП у Вінницькій області від 26.11.2019 року № 1670 про продовження строків проведення службового розслідування.

Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу ІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807, службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як свідчать матеріали справи, підставою для продовження строку проведення службового розслідування став відповідний рапорт голови дисциплінарної комісії від 22.11.2019 року. Загальний строк розслідування не перевищував строк, визначений ст. 16 Статуту.

При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на те, що рапорт був створений у процесі підготовки до участі у справі, оскільки рапорт наданий суду відповідачем у зв`язку із зміною позивачем позовних вимог.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, ЄДРПОУ 40108672), Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40108578), визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді у відносинах публічної служби, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 наказу Національної поліції України № 63 від 20.01.2020 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП у Вінницькій області" про скасування пункту 2 наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 2158 від 24.12.2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області" та застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 16 о/с від 24.01.2020 року про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області - начальника сектору кримінальної поліції та призначення начальником сектору кримінальної поліції Іллінецького відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Поновити ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області - начальника сектору кримінальної поліції.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович