Решение № 90451760, 06.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2442/1909 год. 38 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Верещаки О.М., представників відповідача Тищенко А.Ф., Нечипоренко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної службм морського та річкового транспорту України про визнання протиправними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення, звільнення з публічної служби, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державна служба морського та річкового транспорту України (відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.02.2020, просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 № 01-Д "Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ";

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 № 354-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України з 18 жовтня 2019 року;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної служби морського та річкового транспорту України середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.10.2019 по день прийняття рішення суду по суті заявлених позовних вимог;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної служби морського та річкового транспорту України моральну шкоду в розмірі 273934 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з липня 2018 року працював в Державній службі морського та річкового транспорту України (Морській адміністрації) на посаді заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України. Відносно ОСОБА_1 було відкрито дисциплінарне провадження згідно зі службовою запискою Управління персоналом від 14.08.2019 № 4076/05-1/17-19 та за фактами, викладеними у листі начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління від 08.08.2019 № 3905/14/17-19 щодо невиконання та неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, порушення трудової дисципліни. Листом від 03.10.2019 позивач надав пояснення дисциплінарній комісії. Наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 № 01-Д, на підставі подання Дисциплінарної комісії на позивача накладено стягнення у вигляді звільнення із займаної посади у зв`язку із порушенням присяги державного службовця. Наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 № 354-к ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади 18.10.2019, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 зазначеного Закону (порушення Присяги державного службовця). Позивач вважає накази протиправними, оскільки в наказі № 01-д від 18.10.2019 жодним чином не конкретизовано, в чому саме виявилося порушення позивачем Присяги державного службовця та причини притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач зазначає, що дисциплінарне провадження відносно нього проводилося на підставі листа начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління від 08.08.2019 № 3905/14/17-19 щодо невиконання та неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, порушення трудової дисципліни. В листі було вказано про відсутність позивача на робочому місці 07.08.2019, а також що ОСОБА_1 перебував у м. Скадовськ Херсонської області за відсутності будь-яких доручень безпосередньо від начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління на знаходження за межами міста Херсон. Позивач посилається на те, що згідно наведеного графіку, 07.08.2019 у ОСОБА_1 був не робочий день, але згідно журналу обліку робочого часу, що ведеться в Управлінні, Ярмоленко був на роботі, та за погодженням із безпосереднім керівником - капітаном Херсонського морського порту здійснював робочий виїзд у м. Скадовськ до Скадовської філії АМПУ, оскільки 07.08.2019 до відділу надійшла інформація про те що до Скадовського порту зайшло судно "Осеапіс", диспетчерською службою Скадовської філії АМПУ не було надано жодної інформації про захід судна, яке зайшло з грубим порушення норм безпеки судноплавства, а саме - всупереч "Обов`язковим постановам по Скадовському морському торгівельному порту" повинно було буксируватись двома буксирами, втім, в порту був наявний лише один буксир "Доковец" і той без щорічного огляду. У зв`язку з описаною вище ситуацією, на виконання своїх безпосередніх обов`язків, позивач разом з іншими працівниками, здійснив виїзд до м. Скадовськ для зв`язування обставин на місці. З міста Скадовськ ОСОБА_1 повернувся близька 16.00 та перебував до кінця робочого часу, а саме, до 18.00 в приміщенні служби капітана порту за адресою: м. Херсон, пл. Одеська, 2. Згідно п. 1.3 посадової інструкції заступник начальника відділу підпорядковується безпосередньо заступнику начальника Управління - начальнику відділу - капітану Херсонського порту. Позивач свій виїзд до м. Скадовськ узгодив з безпосереднім керівником - капітаном Херсонського порту. Щодо посилання на те, що позивачем систематично порушується виконавча дисципліна, що виражено у невиконанні доручення Морської адміністрації від 02.08.2019 № 14492/0/7-19 про забезпечення засобами навігаційного обладнання мостових переходів через річку Дніпро, позивач вказує на те, що вказане доручення йому навіть не передавалось на виконання. Про факти не виконання інших доручень у вказаному листі не зазначається. Відповідачем грубо порушено законодавчо встановлений порядок накладання дисциплінарного стягнення та звільнення. Згідно статті 75 Закону України "Про державну службу", перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Оскаржуваний наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності виносився за відсутності письмових пояснень позивача, хоч вони були надані Дисциплінарній комісії на запит голови комісії від 09.09.2019 № 03. Позивачу не повідомлялось про закінчення відносно нього дисциплінарного провадження, що позбавило його можливості ознайомлення з його матеріалами, надання зауважень, пропозицій та додаткових пояснень. Окрім іншого, згідно частин 6,7 ст. 77 Закону "Про державну службу" державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. Втім, в порушення наведеної норми Закону оскаржувані накази були вручені позивачу лише 24.10.2019. Незаконні дії відповідача завдали ОСОБА_1 моральних страждань, оскільки він залишився без роботи, що значно погіршало його рівень життя, почалися розлади в сім`ї, погіршився стан здоров`я. Внаслідок незаконного звільнення у ОСОБА_1 стався нервовий зрив, у зв`язку із чим він звернувся до лікаря. Його стан діагностували як астено-невротичний синдром. Свої моральні страждання позивач оцінює в 273 тис. грн., що підтверджується висновком судово-психологічної експертизи від 24.01.2020. Розмір компенсації моральної шкоди вважає справедливою сатисфакцією моральної шкоди, що завдана протиправними рішеннями відповідача.

Ухвалою від 21.11.2019 позов залишено без руху.

Ухвалою від 21.11.2019 відмовлено в вжитті заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 03.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в подальшому ухвалою суду від 03.01.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

02.01.2020 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому не визнає позовні вимоги з наступних правових підстав. Наказ №354-К від 18.10.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 " виданий на підставі наказу Державної служби морського та річкового транспорту України від 17.10.2019 №1 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " за Поданням Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної служби морського та річкового транспорту України від 17.10.2019 Дисциплінарне провадження було відкрито 15.08.2019 наказом №286-К "Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ". Згідно Інформаційної довідки щодо обставин, які обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця зазначено вчинення ОСОБА_1 повторно дисциплінарного проступку (прогул державного службовця без поважних причин), вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до керівника Управління (невиконання доручень керівника Управління). Враховуючи отримані пояснення з приводу обставин, які стали підставою для дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 до Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України, Морською адміністрацією було направлено до міста Херсон відповідальні працівники, які 10.09.2019 зафіксували відсутність ОСОБА_1 на роботі. На запит Морської адміністрації від 10.10.2019 № 1990/05/14-19 щодо перевірки листків непрацездатності ОСОБА_1 Управління виконавчої дирекції Фонду в Херсонській області листом від 24.10.2019 повідомило, що "підстав для призначення допомоги по листку непрацездатності №853519 не має". Тобто, незалежною державною установою підтверджено висновки Дисциплінарної Комісії щодо вчинення ОСОБА_1 прогулу. Неодноразові звернення Морської адміністрації до ОСОБА_1 щодо ознайомлення ним особисто з дисциплінарною справою щодо нього, наказами, винесеними щодо нього, забрати трудову книжку залишились без реагування з боку позивача. Крім того, Морська адміністрація листом від 12.12.2019 за № 2375/06/14 звернулась до Головного Управління Національної поліції в Херсонській області з заявою про вчинення злочину, оскільки ОСОБА_1 не повернув дві печатки, які він отримав в Морській адміністрації для здійснення функцій державного службовця.

Підготовче засідання в режимі відеоконференції проведено 31.01.2020 з перервою до 14.02.2020.

31.01.2020 позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначає, що згідно матеріалів дисциплінарного провадження обставинами, які обтяжують дисциплінарну відповідальність позивача, вказано вчинення ОСОБА_1 повторного дисциплінарного проступку, вчинення проступку умисно, на ґрунті особистої неприязні до керівника Управління ОСОБА_2 Д.А., але ОСОБА_1 за час служби в Державній службі морського та річкового транспорту України не притягався до дисциплінарної відповідальності, тому доказів повторності порушення немає. Щодо особистої неприязні до керівника Управління, то це суб`єктивне міркування ОСОБА_2 , який упереджено ставився до позивача. В матеріалах дисциплінарної справи відсутні пояснення безпосереднього керівника позивача Яцко Ю.В. Щодо відсутності ОСОБА_1 10.09.2019 на роботі без поважних причин, то позивач перебував на лікарняному, про що своєчасно повідомив безпосереднього керівника. Щодо відсутності ОСОБА_1 на роботі 07.08.2019, то факт відсутності на роботі не зафіксовано відповідним актом. Також звертає увагу, що матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів доведення до позивача доручень начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Мефодовського Д.А., комісією не з`ясовувались обставини їх невиконання, наслідки їх невиконання.

Провадження по справі зупинялось 20.03.2020 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, ухвалою від 25.05.2020 поновлено провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 05.06.2020.

Слухання справи відбувалось в режимі відео конференції 05.06.2020, протокольною ухвалою суд закрив підготовче засідання та розпочав розгляд справи по суті, в подальшому оголошено перерву до 26.06.2020, та до 03.07.2020, судові засідання проводились в режимі відеоконференції.

Вступна та резолютивні частини рішення оголошено 06.07.2020.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, свідка, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з липня 2018 року працював в Державній службі морського та річкового транспорту України (Морській адміністрації) на посаді заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України, склав Присягу державного службовця 10.10.2017 (т. 1 арк. справи 100, 106, 107).

Чорноморсько-Азовське міжрегіональне управління Державної служби морського та річкового транспорту України є самостійним структурним підрозділом в апараті Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація), утвореним відповідно до розпорядження КМУ від 04.04.2018 № 213. Згідно Положення про Чорноморсько-Азовське міжрегіональне управління, затвердж. наказом Державної служби морського та річкового транспорту України, відділ державного контролю за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту входить до складу Управління. (т. 1 арк. справи 133-137).

Посадові обов`язки ОСОБА_1 визначені посадовою інструкцією заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління, затвердженою наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 10.09.2018 № 48 (т. 1 арк.справи138-146).

Наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 15.08.2019 № 286-к відносно позивача було відкрито дисциплінарне провадження згідно зі службовою запискою Управління персоналом від 14.08.2019 № 4076/05-1/17-19 та за фактами, викладеними у листі начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Мефодовського Д.А. від 08.08.2019 № 3905/14/17-19 щодо невиконання та неналежного виконання посадових обов`язків, порушення трудової дисципліни (т.1 арк. справи 59). Наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 15.08.2019 № 287-к ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження без збереження заробітної плати (т.1 арк. справи 58).

В ході службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що доповідною запискою від 08.08.2019 № 3905/14/17-19 начальник Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Мефодовський Д.А. (т.1 арк. справи 95-98) поінформував голову Морської адміністрації про те, що 07.08.2019 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в службі капітана Херсонського морського порту без поважних причин, а знаходився в м. Скадовську без відповідних доручень керівництва Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління, про причини вибуття в м. Скадовськ ОСОБА_1 не докладав ОСОБА_3 . Також ОСОБА_3 доповів про невиконання ОСОБА_1 доручення Голови Морської адміністрації від 02.08.2019 № 14492/0/7-19 щодо забезпечення засобами навігаційного обладнання мостових переходів через річку Дніпро, зазначив, що ОСОБА_1 систематично нехтує виконанням доручень та вказівок начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління, використовує ультимативну форму спілкування з керівником Управління, чим порушує ст.ст. 61, 62 Закону України "Про державну службу", при чому обов`язки державного службовця порушуються ним свідомо.

Дисциплінарна комісія дослідила записи в журналі обліку робочого часу та табелю обліку робочого часу Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління, відповідо до яких зазначено про відсутність ОСОБА_1 на роботі з нез`ясованих причин з 18 по 27 червня 2019 року, з 24 по 31 липня 2019 року, з 12 по 29 серпня 2019 року, з 02 по 06 вересня 2019 року, з 10 по 13 вересня 2019 року.

Комісією встановлено, що службовою запискою від 12.09.2019 ОСОБА_4 , виконуючий обов`язки начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління поінформував начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління, що під час тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 12.09.2019 перебував на робочому місці в приміщенні служби капітана морського порту. Дисциплінарною комісією встановлено факт, що стався 10.09.2019 та виявлений членом Дисциплінарної комісії ОСОБА_5 спільно з завідуючим Сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_6 під час службового відрядження до Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління, а саме, прогул ОСОБА_1 більше трьох годин протягом робочого дня, про що складено відповідний акт про відсутність працівника на робочому місці.

Дисциплінарна комісія ознайомлена з листами тимчасової непрацездатності .З метою підтвердження достовірності були направлені листи до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, але відповіді не отримано.

З отриманого пояснення капітана Херсонського морського порту Яцка Ю.В. стало відомо, що ОСОБА_1 07.08.2019 здійснював свої повноваження у межах Херсонської області визначених його посадовою інструкцією, на виконання усної вказівки капітана ОСОБА_7 та разом з ним перебував в м. Скадовську для з`ясування обставин порушення судном "Oceanic" безпеки судноплавства на місці. Дисциплінарній комісії не надано підтверджень перебування ОСОБА_1 у місті Скадовськ.

У поясненні начальник управління ОСОБА_3 інформує, що ОСОБА_1 07.08.2019 перебував на відпочинку у розважальному комплексі "Дельта-Дніпра", який знаходиться у Білозерському районі Херсонської області, підтверджень щодо перебування ОСОБА_1 у вищезазначеному закладі дисциплінарній комісії не надано.

З отриманого пояснення заступника начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління - начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту - капітана Херсонського морського порту Яцка Ю.В. стало відомо, що ОСОБА_1 07.08.2019 здійснював свої повноваження у межах Херсонської області визначених його посадовою інструкцією, на виконання усної вказівки капітана ОСОБА_7 перебував в м. Скадовську для з`ясування обставин порушення судном "Oceanic" безпеки судноплавства на місці. В поясненні ОСОБА_1 повідомив, що 07.08.2019 до відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту надійшла інформація про те, що до Скадовського морського порту зайшло судно "Осеапіс". Судно зайшло з грубим порушенням норм безпеки судноплавства, всупереч "Обов`язковим постановам по Скадовському морському торговельному порту". У зв`язку з виконанням своїх безпосередніх обов`язків він здійснив виїзд до м. Скадовськ Херсонської області.

В поясненні комісії ОСОБА_1 повідомив, що 07.08.2019 до відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту надійшла інформація про те, що до Скадовського морського порту зайшло судно "Осеапіс". Судно зайшло з грубим порушенням норм безпеки судноплавства, всупереч "Обов`язковим постановам по Скадовському морському торговельному порту". У зв`язку з виконанням своїх безпосередніх обов`язків він здійснив виїзд до м. Скадовськ Херсонської області. Дисциплінарна комісія з`ясувала, що відсутні документи про здійснення ОСОБА_1 заходів держаного нагляду за безпекою на морському транспорті в Скадовському морському порту.

Дисциплінарною комісією з`ясовано, що відповідно до посадової інструкції посада позивача підпорядковується заступнику начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління - начальнику відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту - капітану Херсонського морського порту. Дисциплінарна комісія з`ясувала, що відсутні документи про здійснення ОСОБА_1 заходів державного нагляду за безпекою на морському транспорті в Скадовському морському порту. Підтверджень щодо перебування ОСОБА_1 у м. Скадовськ 07.08.2019 дисциплінарній комісії не надано. В діях ОСОБА_1 є порушення п. 2.1.4 посадової інструкції в частин виконання заходів державного нагляду (контролю ) за безпекою на морському та річковому транспорту та звітування про їх здійснення перед керівництвом Управління.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку про підтвердження наявності дисциплінарних порушень ОСОБА_1 , передбачених п. 1, 5, 6, 12 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" та наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення відповідно до п. 4 ч.1,5 ст. 66 Закону України "Про державну службу" у вигляді звільнення ОСОБА_1 з посади за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 зазначеного Закону (порушення Присяги державного службовця) (т.1 арк. справи 117-124).

Суду наданий висновок Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної служби морського та річкового транспорту України від 16.10.2019 про те, що в діях ОСОБА_1 підтверджується відомості щодо наявності дисциплінарних проступків, передбаченого пунктом 1 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" та наявні підстави для застосування дисциплінарного стягнення відповідно до п. 4 ч.1, ч. 5 ст. 66 Закону України "Про державну службу" (т.1 арк. справи 108-116).

17.10.2019 Дисциплінарна комісія внесла подання Голові Державної служби морського та річкового транспорту України про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби (ч. 5 ст. 66, п.4 ч.1 ст. 87 Закону "Про державну службу").

Наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 № 01-Д, на підставі подання Дисциплінарної комісії на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді звільнення із займаної посади у зв`язку із порушенням Присяги державного службовця.

Наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 № 354-к ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади 18.10.2019, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 зазначеного Закону (порушення Присяги державного службовця). Підстава звільнення: наказ Державної служби морського та річкового транспорту України від 17.10.2019 № 1 "Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".

В подальшому відповідачем наказом № 2-о від 31.01.2020 були внесені зміни до наказу від 18.10.2019 № 354-к щодо виправлення технічної помилки.

Накази Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 № 01-Д та № 354-к були вручені позивачу 24.10.2019.

Позивач вважає дані накази протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889.

Відповідно до ч.3 ст. 5 Закону України "Про державну службу", дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Так, ч.1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Згідно ч.1 ст.64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. А п.1 ч.2 даної статті передбачено, що одним із видів дисциплінарних проступків є: порушення Присяги державного службовця.

Частиною 1 статті 66 Закону № 889 визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Отже, за порушення присяги може бути застосовано таке дисциплінарне стягнення як звільнення з посади державної служби, це передбачено ч. 5 ст. 66 Закону № 889. Тобто, законодавцем визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Припинення державної служби відбувається у формі саме звільнення.

Частиною 1 ст. 67 Закону № 889 встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Частиною 4 ст. 67 Закону № 889 обставинами, які обтяжуватимуть відповідальність державного службовця, визначено, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього.

Згідно ч.1, 10, 11 ст.69 Закону № 889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Приписами ч.1, 2 ст.77 Закону № 889 передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

При цьому, за положеннями частин 1,2 статті 74 наведеного Закону дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

З системного аналізу викладених положень законодавства слідує, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889 та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Таким чином, при наданні оцінки правомірності порядку накладання дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із встановлених Законом України "Про державну службу" правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

З викладеного слідує, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

В даному випадку позивача звільнили за порушення присяги державного службовця. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця. Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. За таких обставин, звільнення за порушення Присяги державного службовця може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Отож, звільнення за порушення присяги має застосовуватись за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. Передумовою звільнення державного службовця за порушення Присяги, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. Звільнення з державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою.

Так, згідно статті 75 Закону "Про державну службу", перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. За положеннями статті 76 Закону № 889 державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування порушенням Присяги державного службовця відповідач вважає прогул, допущений ОСОБА_1 07.08.2019, а також невиконання доручення начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Морської адміністрації щодо проведення перевірки бази для стоянки маломірних (малих) суден № 24 для організації безпеки відповідаючи в Херсонській області (термін виконання доручення 2.07.2019, за результатами скласти акт перевірки), невиконання доручення про виконання встановлених вимог щодо забезпечення засобами навігаційного обладнання мостових переходів через річку Дніпро (термін виконання доручення до 09.08.2019, за результатами підготувати доповідну з матеріалами фото фіксації).

Судом встановлено, що висновок про підтвердження факту прогулу 07.08.2019 ОСОБА_1 ґрунтується на поясненні ОСОБА_3 (т. 1 арк. справи 55) та не надання підтвердження щодо перебування ОСОБА_1 у порту м. Скадовськ 07.08.2019. Разом з тим, комісія не обґрунтувала причин не взяття до уваги пояснення самого ОСОБА_1 , пояснення безпосереднього керівника Яцко Ю.В., який також здійснював робочий виїзд 07.08.2019 у м. Скадовськ до Скадовської філії АМПУ.

Позивач не заперечує ту обставину, що не отримував будь-яких доручень безпосередньо від начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління на виїзд до порту Скадовськ. Згідно п. 1.3 посадової інструкції заступник начальника Відділу підпорядковується безпосередньо заступнику начальника Управління - начальнику відділу - капітану Херсонського порту. Відповідно до зазначеного виїзд до м. Скадовськ був узгоджений з безпосереднім керівником - капітаном Херсонського порту, про що останній також надавав пояснення Дисциплінарній комісії.

Суд приймає до уваги, що дисциплінарною комісією не опитувались відповідні посадові особи Скадовської філії Адміністрації морських портів України, не надсилався відповідний запит для підтвердження або спростування вказаного виїзду.

Крім того, суд приймає до уваги, що наказом Державної морського та річкового транспорту України "Про затвердження графіку роботи державних службовців та працівників, які не є державними службовцями Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління" від 31.05.2019 року № 227 був затверджений графік, відповідно до цього графіку 07.08.2019 у ОСОБА_1 був не робочим днем, на що дисциплінарна комісія не звернула уваги. Разом з тим, суд приймає до уваги пояснення як позивача в судовому засіданні, так і капітана порту ОСОБА_7 про те, що фактично працівники не дотримувались встановленого графіку, та виходили на роботу щодня із 9 години до 18 години за усною вказівкою начальника ЧАМУ ОСОБА_3 .

Суду не надано доказів того, що за своїми функціональними обов`язками за посадовою інструкцією, затвердженою наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 10.09.2018 № 48, позивач не мав повноважень виїжджати у порт м. Скадовськ.

Положенням про відділ державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморського-Азовського міжрегіонального управління, юрисдикцію відділу поширено на Скадовський морський торгівельний порт.

Згідно пункту 2.1 посадової інструкції, заступник начальника відділу здійснює повноваження в межах Херсонської області, зокрема, у межах повноважень, забезпечує здійснення реалізації державної політики з безпеки на морському та річковому транспорті, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на морському та річковому транспорті, здійснює державний нагляд (контроль) за безпекою на морському та річковому транспорті, здійснює інші повноваження, передбачені вказаною вище посадовою інструкцією, положенням про Відділ.

ОСОБА_1 пояснив в судовому засіданні про те, що 07.08.2019 року, до відділу надійшла інформація про те що до Скадовського порту зайшло судно "Осеапіс", диспетчерською службою Скадовської філії АМПУ не було надано жодної інформації про захід судна, яке зайшло з грубим порушення норм безпеки судноплавства, а саме - всупереч "Обов`язковим постановам по Скадовському морському торгівельному порту" повинно було буксируватись двома буксирами, втім, в порту був наявний лише один буксир "Доковец" і той без щорічного огляду, берегоукріплення в аварійному стані, тому виникли питання безпеки судноплавства. У зв`язку з описаною вище ситуацією, на виконання своїх безпосередніх обов`язків, позивач разом з капітаном порту ОСОБА_7 здійснив виїзд до м. Скадовськ для зв`язування обставин на місці, звідкіля повернувся близька 16.00 та перебував до кінця робочого часу, а саме, до 18.00 в приміщенні служби капітана порту за адресою: м. Херсон, пл. Одеська,2.

Свідок ОСОБА_7 , допитаний в судовому засіданні, підтвердив факт робочої поїздки до порту м. Скадовськ 07.08.2019, а також повідомив суду, що надавав дисциплінарній комісії письмові пояснення, якими він пояснює причини перебування свого підлеглого, ОСОБА_1 у м. Скадовськ Херсонської області, та повідомив, що ОСОБА_3 дізнався про виїзд ОСОБА_7 та ОСОБА_1 07.08.2019 до порту м. Скадовськ близько 13 години, оскільки спілкувався з ним телефоном.

Діюче законодавства розуміє під прогулом відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Факт відсутності працівника встановлюється службовою запискою безпосереднього керівника працівника, або актом про відсутність працівника на робочому місці, у табелі обліку робочого часу також фіксують відсутність працівника. У працівника, який скоїв прогул, відбирається відповідне пояснення, або у випадку відмови дати пояснення складається акт. Тобто, саме по собі виявлення відсутності працівника на роботі не достатньо, такий факт має бути зафіксовано належним чином. Якщо начальнику управління Мефодовському Д.А. стало відомо про відсутність позивача на роботі більше трьох годин, він не був позбавлений скласти про це відповідні документи - акт про відсутність на робочому місці, витребувати пояснення від ОСОБА_8 в той самий день або наступного дня, в табелі обліку робочого часу відобразити даний прогул. Наданий суду витяг з журналу обліку робочого часу містить підпис позивача про перебування на службі за 07.08.2019. Доводи відповідача про те, що про поїздку позивач не звітував у письмовій формі , суд не приймає до уваги, оскільки це не є свідченням прогулу, а лише свідчить про невиконання інших обов`язків, якщо таке письмове звітування було обов`язковим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт прогулу 07.08.2019 ОСОБА_1 не був підтверджений належними доказами в ході службового розслідування.

Що стосується невиконання ОСОБА_9 доручення Морської адміністрації від 02.08.2019 № 14492/0/7-19 щодо забезпечення засобами навігаційного обладнання мостових переходів через річку Дніпро, то позивач пояснив в судовому засіданні, що вказане доручення навіть не передавалось на виконання. Про факти не виконання інших доручень також йому невідомо. Про це було вказано і в позовній заяві. Натомість відповідач ні у відзиву на позовну заяву, ані протягом судового розгляду не надав суду спростування такого твердження, а саме - копії доручень, доказів доведення цих доручень на виконання позивачу та факт їх невиконання. Дисциплінарною комісією не з`ясовувалися обставини невиконання доручень, до яких наслідків це призвело, не встановлювався причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням позивачем доручень та наслідками цього невиконання, адже звільнення за порушення присяги має застосовуватись за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

У своєму висновку дисциплінарна комісія, констатує, що нехтування позивачем своїми посадовими обов`язками (тобто відсутністю на роботі через перебування на лікарняних та у вихідний день) призвело до значних репутаційних втрат Морської адміністрації в Херсонській області, зниження її авторитету, безпідставних звинуваченнях в корупційних діях. Однак, з чого саме виходила дисциплінарна комісія, коли робила такі висновки, які факти підтверджують такі наслідки, висновок дисциплінарної комісії не містить, як і відзив відповідача.

Щодо обставин, які обтяжують відповідальність державного службовця: вчинення ОСОБА_1 повторно дисциплінарного проступку (прогул державного службовця без поважних причин), вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до керівника Управління (невиконання доручень керівника Управління), то суд вважає ці обставини також не знайшли свого підтвердження при службовому розслідуванні. ОСОБА_1 за час служби в Державній службі морського та річкового транспорту України, до дисциплінарної відповідальності, окрім оскаржуваного наказу, не притягався. Будь-яких інших дисциплінарних проваджень відносно нього, по фактам дисциплінарних проступків не ініціювалося та не проводилося. Наведене спростовує твердження про повторність дисциплінарного проступку, як обставини, що обтяжує відповідальність державного службовця.

Щодо вчинення проступку умисно, на ґрунті особистої неприязні до керівника Управління, як вказує у доповідній записці ОСОБА_3 , то суд погоджується з доводами позивача що це суб`єктивна думка, яка не підтверджена конкретними фактами, в чому саме це знаходило своє вираження. Натомість допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 підтвердив упереджене відношення керівника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Морської адміністрації Мефодовського Д.А. до позивача та отримання вказівки нікуди не пускати позивача, не давати йому завдань, хоч на думку ОСОБА_7 Ярмоленко працював без зауважень, зарекомендував як професіонал, порядний, відповідальний, користувався повагою в колективі.

Щодо факту відсутності 10.09.2019 року ОСОБА_1 на роботі, про що вказано у матеріалах службового розслідування та надано суду акт від 10.09.2019, який складено начальником Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Морської адміністрації Мефодовським Д.А, начальником Управління персоналом МА Тищенко А.Ф., завідувачем Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної служби морського та річкового транспорту України Кулагою Ю.В., про відсутність ОСОБА_1 на роботі без поважних причин (т.1 арк.справи 56), то суд приймає до уваги факт перебування позивача у період з 09.09.2019 по 18.09.2019 на лікарняному, який підтверджується листком непрацездатності Серії НОМЕР_1 , виданим Херсонською міською клінічною лікарнею ім.Є.Є. Карабелеша". Фондом соціального страхування України в особі Управління виконавчої дирекції Фонду в Херсонській області листом від 24.10.2019 було повідомлено про обґрунтованість видачі даного лікарняного (т.1 арк. справи 61,62).

Щодо інших листів непрацездатності № 718977 (з 24.07 по 01.08.2019), № 824042 (з 12.08 по 21.08.2019), № 824153 (з 09.09. по 18.09.2019), то на запит Морської адміністрації від 10.10.2019 № 1990/05/14-19 щодо перевірки листків непрацездатності ОСОБА_1 відповідь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області була надана вже після звільнення позивача. Тому суд вважає цю відповідь такою, що не стосується обставин звільнення. Як вбачається з листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області з приводу перевірки листків непрацездатності ОСОБА_1 від 24.10.2019, в ньому не підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 прогулу, як це зазначено у відзиві відповідача, а роз`яснюється щодо відсутності достатніх підстав для призначення допомоги по листку непрацездатності № 853519, оскільки при його оформленні медичним закладом були допущені помилки, за які позивач не повинен нести відповідальність.

Так само не стосується даного спору викладені в матеріалах службового розслідування факт перебування на робочому місці позивача в той час, коли він був на лікарняному 12.09.2019, оскільки це не є порушенням службової дисципліни, а скоріш вважається порушенням хворим призначеного режиму: "вихід на роботу без дозволу лікаря" .

Посилання позивача на факт несвоєчасного лише 24.10.2019 ознайомлення із оскаржуваними наказами "Про накладання дисциплінарного стягнення" №01-Д та "Про звільнення" № 354-к від 18.10.2019, що є порушенням приписів ст. 77 Закону № 889, згідно яких, державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення, не є підставою визнання даних наказів протиправними, а стосується подальших дій адміністрації щодо виконання даних наказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показів свідків, показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд дійшов висновку, що порушення Присяги позивачем не доведено належними доказами, накази про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 та про його звільнення є протиправними, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Поновленню особа підлягає з часу його незаконного звільнення, в даному випадку з 18.10.2019.

За правилами ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (у тому числі оплата вимушеного прогулу), провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які повинні оплачуватися за середньою заробітною платою.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100) цей порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт "з" пункту 1). У відповідності до ч.3 п.2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

При розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд приймає до уваги довідку про доходи ОСОБА_1 від 16.01.2020 № 48 та від 01.07.2020 № 73, яку видано Державною службою Морського та річкового транспорту. За серпень 2019 року позивачу нараховано заробітної плати - 3534 грн. 22 коп. за 72 години при місячній нормі 177 годин , за вересень 2019 року нараховано 2983,13 грн. за 64 відпрацьованих годин при нормі 177 год. Усього, за два місяці нараховано 6517 грн. 35 коп. зарплати за 136 відпрацьованих годин, або 47 грн. 92 коп. за годину.

За період з 19.10.2019 по 06.07.2020 (день прийняття судом рішення у справі) прогул становить 263 календарних днів (або в середньому 1526,2 годин) середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу дорівнює 73135 грн. 50 коп. (без утримання податків та зборів).

Що стосується стягнення моральної шкоди в розмірі 273934 грн., то суд вважає ці вимоги такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивач стверджує про те, що незаконним притягненням його до дисциплінарної відповідальності та звільненням йому були завдані моральні страждання, погіршився його рівень життя, почались розлади у сім`ї, погіршився стан здоров`я, стався нервовий зрив, лікар діагностував астено-невротичний синдром.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

В ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження заподіяння моральної шкоди, бо доказів цьому не надано і вони відсутні в справі. Крім того, сама по собі констатація факту про нанесення моральної шкоди позивачу не може бути беззаперечною підставою для її відшкодування без доведеності її заподіяння та наявного причинного зв`язку між діями роботодавця та наслідками. Лише звернення до лікаря 07.11.2019 (терапевта) зі скаргами на порушення сну, головні болі, підвищену збудливість, шкірний свербіж, не свідчить про нервовий зрив внаслідок звільнення, оскільки для такого діагнозу необхідні відповідні консультації інших спеціалістів (невропатолога, дерматолога, психотерапевта тощо), здавання аналізів, іншого обстеження. Лікар має виключити інші причини неврастенії, до яких зазвичай відносяться відсутність повноцінного відпочинку, недосип, хронічні інфекції, шкідливі звички, неповноцінне харчування, спадковість, травми та ендокринні порушення здоров та інші. Суд критично оцінює висновок судово-психологічної експертизи, оскільки експерту були надані інші матеріали для дослідження, ніж суду, зокрема, медична картка позивача, консультативні висновки дерматовенеролога. Крім того, суд приймає до уваги наявність у позивача ще до звільнення хвороби, яка потребувала постійного відвідування дерматолога. Також позивач не пояснив суду, чим були викликані постійні хвороби до його звільнення, про які згадується при службовому розслідуванні (перебування на лікарняних з24 липня по 01 серпня 2019 року, з 12 по 29 серпня 2019 року, з 9 вересня по 18 вересня, з 22 серпня по 6 вересня 2019 року). Таким чином, суд не виключає, що погіршення здоров`я могло бути заподіяно не поведінкою роботодавця, а іншими причинами. Позивач не надав суду довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, рецепти на ліки та чеки за їх придбання, якими підтверджується факт завдання йому моральної шкоди у вигляді погіршення стану здоров`я. У документі медичного характеру має бути зазначено, коли виникло захворювання, в результаті чого, чи могло воно стати наслідком психічних переживань через порушення конкретного права, мало місце погіршення загального стану чи сталося загострення хронічної хвороби у визначений період часу тощо. Факт завдання моральної шкоди може бути підтверджений також показаннями свідків, зокрема, про важкий душевний стан потерпілого, його переживання, хвилювання, зміни в самопочутті, загальному душевному настрої тощо, стані здоров`я, способі життя, спілкування, звичках, працездатності. Щодо моральних страждань позивача, то жодних доказів, які б підтверджували ступінь таких моральних страждань, зміни у способі життя у зв`язку із звільненням позивач не надав суду.

Зважаючи на те, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, та не доведено причинно-наслідковий зв`язок з предметом позову, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. Крім того, Верховний Суд України у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (п. 4) зазначає, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди доводить позивач.

Сам факт неправомірних дій суб`єкта владних повноважень не є підтвердженням спричинення моральних страждань, а захист прав та інтересів позивача реалізовано судом шляхом його поновлення на посаді.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки не є доведеним заподіяння моральних страждань діями відповідача, тобто наявності моральної шкоди та причинного зв`язку між її наявністю та діями та рішеннями відповідача.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позов частково.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 768 грн. 40 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, оскільки наказ про застосування дисциплінарного стягнення судом скасований. Інші судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Також задовольняються вимоги позивача щодо негайного виконання судового рішення в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, що становить 8481 грн. 84 коп. (177 годин х 47 грн. 92 коп.), оскільки таке виконання передбачено ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

Визнати незаконними та скасувати накази Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 № 01-Д "Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " та від 18.10.2019 № 354-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на посаді заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України з 18 жовтня 2019 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з Державної служби морського та річкового транспорту України (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25, код ЄДРПОУ 41886120) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.10.2019 року по 06.07.2020 в сумі 73135,50 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку у межах суми заробітної плати за один місяць 8481 грн. 84 коп. .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з Державної служби морського та річкового транспорту України (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25, код ЄДРПОУ 41886120) судові витрати в сумі 768,40 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 липня 2020 р.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 106030000