Решение № 9041230, 19.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

19.02.10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_______________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 778-853, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" лютого 2010 р.                                                  Справа № 10/194/30

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Форт –Сервіс”,

вул. Старобілоуська, 77, м. Чернігів, 14021

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство"Чернігівторгбуд",

вул. Ушинського, 109, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 828,83грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Від позивача: Смаль М.І., довіреність № 1 від 04.01.10р., представник

Відповідач: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Форт –Сервіс” подано позов до Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" про стягнення заборгованості в сумі 828,83грн. Позовні вимоги обґрунтовуються несплатою відповідачем вартості товару, отриманого у позивача згідно видаткових накладних.

Відповідач надіслав до суду письмовий відзив на позов, в якому не визнає позовні вимоги в повному обсязі без зазначення причин та обґрунтування такого невизнання.

До початку судового засідання від відповідача надійшло письмове клопотання, в якому відповідач просить провести судове засідання без участі представника відповідача, вимоги ухвали суду щодо уточнення відповідачем підстав невизнання позовних вимог та доказів в обґрунтування зазначеного, - відповідачем не виконано.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачем згідно видаткових накладних № С-Ркр-000019 від 05.01.09р. на суму 110,12грн., № С-Ркр-000017 від 05.01.09р. на суму 1403,10грн., № С-Ркр-000029 від 05.01.09р. на суму 43,29 та № С-Ркр-016876 від 16.01.09р. на суму 282,68грн., було відпущено відповідачу товар на загальну суму 1839,19грн.

Оригінали видаткових накладних , що містять підпис та печатку відповідача, були оглянуті судом в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу вимог ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст.639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Між сторонами правовідносини виникли на підставі двостороннього правочину, згідно з яким позивач - продавець передав, а відповідач - покупець прийняв товар позивача на загальну суму 1839,19грн. згідно видаткових накладних № С-Ркр-000019 від 05.01.09р. на суму 110,12грн., № С-Ркр-000017 від 05.01.09р. на суму 1403,10грн., № С-Ркр-000029 від 05.01.09р. на суму 43,29 та № С-Ркр-016876 від 16.01.09р. на суму 282,68грн., в матеріалах справи.

Відповідач частково сплатив заборгованість на суму 1010,36 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень та банківських виписок в матеріалах справи.

Таким чином, на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 828,83грн., що також підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.09р. по 01.08.09р. в матеріалах справи (а.с. 12), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 828,83 грн. Зазначений факт відповідачем неспростований.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку невстановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 988 від 13.10.09р. з вимогою про сплату заборгованості за товар, яка була отримана відповідачем 15.10.09р., що підтверджується копією зворотного поштового повідомлення за № 582516 в матеріалах справи ( а.с.13-15).

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 828,83грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

1. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд"(вул. Ушинського, 109км., м. Чернігів, 14021, код 01547657, р/р 2600301300179, Чернігівська філія „Укрпромбанк, МФО 353661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Форт –Сервіс”(вул. Старобілоуська, 77, м. Чернігів, 14021, код 31895338, р/р 2600501170237 в АКБ „Правекс –Банк”, м. Київ, МФО 321983) боргу в сумі 828,83грн., 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко